Іменем України
13 серпня 2024 року м. Кропивницький
справа № 404/9043/23
провадження № 22-ц/4809/897/24
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Головань А.М., Дуковський О.Л.,
за участю секретаря судового засідання Зубіцької Н. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго»,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» про захист прав споживачів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 березня 2024 року (суддя Варакіна Н.Б.).
У жовтні 2023 року представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Кіровоградобленерго» про захист прав споживача, просить визнати діяльність ПРАТ Кіровоградобленерго по відключенню домоволодіння у АДРЕСА_1 з 26 червня 2013 року, незаконним та зобов'язати відновити електропостачання.
В обґрунтування вимог вказав, що чоловік позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , сама позивач та їх син ОСОБА_4 зареєстровані та проживали за адресою АДРЕСА_1 .
Між ОСОБА_3 та ПАТ «Кіровоградобленерго» склалися фактичні договірні відносини щодо постачання електроенергії, а також був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
У 2013 року електроенергію відключили, у зв'язку із виявленням пошкодження пломби лічильника.
На даний час будинок знеструмлений, на всі звернення позивача, відповідач не реагує.
Діями відповідача порушені права споживача, у зв'язку з чим їй завдана моральна шкода у розмірі 1 000 000 грн.
02 грудня 2023 року представник надав доповнення до позовної заяви, з викладенням положень національного та міжнародного права, нормативним обґрунтуванням вимог про відшкодування шкоди (а.с. 22-33).
Відзив на позовну заяву
Представник ПАТ «Кіровоградобленерго» Яна Савченко 26 грудня 2023 року подала відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову за наступного.
01.12.2001 між відповідачем та громадянином ОСОБА_3 , чоловіком позивачки, укладений Договір про постачання електричної енергії № 101220045 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на три роки. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Відповідач належним чином і в повному обсязі виконав зобов'язання з постачання ОСОБА_3 електроенергії в належній кількості та з гарантованим рівнем якості.
ОСОБА_3 , в свою чергу, недотримався умов договору та вимог чинного законодавства, так як неодноразово скоював порушення Правил користування електроенергією для населення, що затверджені Постановою КМУ від 26.07.1999 року № 1357 (ПКЕЕН), чим завдав відповідачеві збитків, що встановлено рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда № 404/9607/13-ц від 13.02.2014; рішеннями Ленінського районного суду м. Кіровограда № 405/346/15-ц від 12.03.2015, № 405/1492/15-ц від 16.04.2015, № 405/6317/15-ц від 16.10.2015.
На підставі п. 35 ПКЕЕН та в порядку, визначеному ч. 12 н. 53 ПКЕЕН енергопостачання до даного об'єкту було припинено 28 травня 2014.
13.11.2018 НКРЕКП України прийнято постанову № 1416 "Про видачу ПРАТ "КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом", якою Товариству анульовано ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, а також видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Кіровоградської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) Товариства, та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством).
Відповідно з 01.01.2019 ПрАТ «Кіровоградобленерго» здійснює ліцензовану діяльність з надання послуг з розподілу електроенергії на ринку електроенергії та не є постачальником електричної енергії.
Позивач має ініціювати укладення договору, у зв'язку зі зміною споживача з яким укладався договір, і надати визначений перелік документів, про що її повідомлено.
Проте, ОСОБА_1 жодного разу не надала обсяг необхідних документів, зокрема, яким визначено її право власності чи користування на об'єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку або її частину (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу електричної енергії (у разі відсутності об'єкта споживача). Тому у відповідача відсутні підстави для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з ОСОБА_1 .
Представником позивача 06.03.2024 року надані заперечення на відзив.
Стороною заперечується позиція відповідача та вказано, що перелічені у відзиві заперечення не спростовують ЗУ «Про захист прав споживача», не вказано жодної статті з постанов, якими підтверджені права та обов'язки позивача. Закони України засновані на Конституції мають найвищу силу і всі нормативно-правові акти мають відповідати Основному Закону.
Суд насамперед має застосувати ЗУ «Про захист прав споживача». Представник звертає увагу, що договір не оскаржується відповідачем.
Товариство замовчує факт перешкоджання ОСОБА_1 в отриманні документів на право власності на будинок, представник позивача надавав документ про право власності на будинок. Щодо заперечень про відшкодування моральної шкоди, то відповідач більше семи років порушує права споживача, обмежує сторону на гідне та нормальне життя.
Судове рішення
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.03.2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Кіровоградобленерго» про захист прав споживачів, відмовлено.
Суд виснував, що позивач, як на момент звернення до суду з позовом 20.10.2023, так і на момент звернень до відповідача, не мала жодного доказу наявності прав володіння чи користування домоволодінням по АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги не доведені, відтак не підлягають задоволенню.
Апеляційна скарга
Не погоджуючись з судовим рішенням, представник позивача ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати судове рішення з підстав незаконності та необґрунтованості та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
В підставу оскарження вказано, що позов поданий на підставі ЗУ «Про захист прав споживача». Тому суд насамперед мав виходити з положень даного закону.
Умови договору, що обмежують права споживача порівняно з положеннями передбаченими законодавством, визнаються недійсними.
Відзив на апеляційну скаргу
21.06.2024 року представник відповідача подала відзив на апеляційну скаргу, якою просить залишити без зміни судове рішення, відхилити апеляційну скаргу.
Вказує, що судом першої інстанції правильно визначені спірні відносини і надана правова оцінка.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою суду від 31 травня 2024 року відкрито провадження у даній справі; встановлено строк для подачі відзиву.
05 липня 2024 року закінчено підготовчі дії, справу призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 13 серпня 2024 року, про що постановлено відповідну ухвалу.
У встановленому процесуальним законом порядку сторін повідомлено про дату, час та місце призначеного на 13 серпня 2024 року засідання апеляційного суду у даній справі (а.с. 114-118).
На підставі розпорядження керівника апарату апеляційного суду від 12 серпня 2024 року № 154 здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи між суддями, за результатами якого члена колегії з розгляду даної справи суддю Письменного О.А. замінено суддею Дуковським О.Л.
Позиція учасників справи в суді апеляційної інстанції
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили скасувати рішення суду першої інстанції, представник відповідача адвокат Савченко Я.В. заперечила щодо задоволення апеляційної скарги, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступного.
Обставини справи
За адресою АДРЕСА_1 зареєстровані та проживали чоловік позивачки ОСОБА_3 , позивач та їх син ОСОБА_4
01.12.2001 між відповідачем та громадянином ОСОБА_3 укладено Договір про постачання електричної енергії № 101220045 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на три роки. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Відповідач постачав ОСОБА_3 електроенергію, який в свою чергу не дотримався умов договору та вимог чинного законодавства, неодноразово скоював порушення ПКЕЕН, чим завдавав відповідачеві збитків.
На підставі п. 35 ПКЕЕН та в порядку, визначеному ч. 12 н. 53 ПКЕЕН енергопостачання до даного об'єкту відповідачем припинено 28.05.2014.
06.03.2024 суду надана копія свідоцтва про право на спадщину за законом, від 08.12.2023, з якого вбачається, що спадкоємцем майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є ОСОБА_1 , спадщина складається з частини житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 (а.с.54).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав, виходить, що 08.12.2023 нотаріусом зареєстроване право власності на спадкове майно за позивачем (а.с.55).
Позиція апеляційного суду
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Мотиви апеляційного суду
Позивач звернулась до суду з позовом про захист її прав як споживача електричної енергії, так як послуга відповідачем тривалий час не надається за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідач заперечуючи вказав, що зобов'язання за даним об'єктом припинилися, так як договір, який був укладений з ОСОБА_3 втратив чинність з причини його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Даний об'єкт було відключено від електричної мережі 28.05.2014, у зв'язку з наявністю заборгованості, яка була підтверджена численними судовими рішеннями. Після відключення, за об'єктом виявлено ряд випадків порушення Правил користування електричною енергією для населення, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999, порушення полягали у безобліковому використанні електричної енергії.
Позиція відповідача у суді зводилася до необхідності сплатити заборгованість та надати вичерпний перелік документів разом з заявою про приєднання, укладення договору, з посиланням на норми права, якими в своїй діяльності керується товариство.
Сторона наполягала на першочерговості застосування ЗУ «Про захист прав споживачів».
Виниклі спірні правовідносини між сторонами, а саме між оператором системи розподілу та побутовими споживачами регулюються наступними нормативними положеннями:
-Цивільним кодексом України;
-Законом України «Про ринок електричної енергії»;
-період до 01.01.2019 - Правилами користування електроенергією для населення, що затверджені Постановою КМУ від 26.07.1999 № 1357 (надалі за текстом - ПКЕЕН);
-з 01.01.2019 - Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - ПРРЕЕ),
-Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 «Про затвердження Кодексу комерційного обліку електричної енергії» (далі - ККОЕЕ);
-Постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018 «Про затвердження Кодексу систем розподілу» ( далі - КСР);
-Постановою НКРЕКП № 9 від 14.03.2018 «Про затвердження Кодексу систем передачі» ( далі - КСП).
ЗУ «Про захист прав споживачів» застосовується, коли між сторонами виникають відносини як між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Як виходить з обставин спору, у 2022 році позивач звернулася до ПрАТ «Кіровоградобленерго», з тексту відповіді від 26.10.2022 року виходить, що позивач поставила питання про укладення договору з відповідачем, їй було повідомлено, що починаючи з 01.01.2019 розподіл електричної енергії має здійснюватись, тільки згідно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається споживачем з оператором системи розподілу. Не допускається розподіл електричної енергії до електроустановки споживача за відсутності діючого договору.Так нормативно врегульовано Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії».
За наслідком перевірки працівниками Товариства особового рахунку будинку встановлено, що договірні відносини у сторони з оператором системи розподілу відсутні.
Укладення договору з власником (користувачем) об'єкту можливе після отримання та реалізації послуги з приєднання електроустановки до електричної мережі в порядку, визначеному «Кодексом систем розподілу», затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. №311.
Власник (користувач) об'єкту має звернутись до сервісного центру товариства з відповідним переліком документів: копією паспорту, копією довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або реєстраційного номера картки платника податків; копією документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт; копією документа про підтвердження повноважень особи на укладення договору (копією довіреності, виданої в установленому порядку тощо), за необхідності.
ОСОБА_1 набула у власність будинок у грудні 2023 року, до цього в ньому постійно проживала.
Як наполягає відповідач позивач жодного разу не надала визначений законодавством пакет документів, підтвердження права власності чи користування об'єктом, право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відтак відсутні підстави для укладення договору споживача про надання.
Суд першої інстанції, повністю здійснивши викладку мотиваційної частини рішення з пояснень відповідача, вказав, що позивач лише 06 березня 2024 року, в порушення процесуальних норм, долучила до заперечень доказ за яким встановлюється право власності сторони на будинок, стосовно якого і заявлено про подачу послуги. Додатково зазначено, що даний документ не є належно оформленим, в розумінні вимог процесу для подачі доказів, як за строком так і за формою.
Апеляційний суд погоджується, з мотивами рішеннями, що на момент виникнення спору, звернення до суду, позивач не набула у власність будинок, в розумінні вимог Закону щодо відповідної реєстрації. Звернення до суду відбулося 20.10.2023 року.
Однак, головною підставою відмови в задоволенні позову є те, що сторона не довела порушення її прав відповідачем. Неотримання електричної енергії, безумовно порушує життєвий уклад та інтереси ОСОБА_1 , яка проживає в будинку по АДРЕСА_1 , і до якого з 2013 року не подається електроенергія. Разом з тим, за ст.12 ЦПК учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач в своїй діяльності керується положеннями законодавства, які вище перелічені та якими визначені умови виникнення договірних зобов'язань. Між сторонами справи відсутні договірні чи фактичні правовідносини. Так як альтернативного суб'єкта надання електричної енергії не існує, Публічне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго» не вправі відмовити в укладанні договору, за умови виконання потенційним споживачем/учасником відносин вимог законодавства, які є передумовою укладання договору.
Сторона позивача, як вбачається з долучених письмових доказів, вимогу Товариства про надання пакету документів, які б свідчили про причетність до будинку ОСОБА_1 та її особисті документи, не надала. Це об'єктивно доводиться і часом отримання свідоцтва про спадкування, хоча вказане не мало обмежувати позивачку надати документи про проживання, витяг з Спадкового реєстру, тощо. Доказів подачі необхідних документів і безпідставної відмови відповідача, судом не встановлено.
Щодо питання заборгованості попереднього власника будинку, то дана умова, потребує особливої уваги та застосування законодавства при укладенні договору. Але, за будь яких обставин, ОСОБА_1 не надала доказів виконання вимог відповідача, подачу необхідних документів для вирішення питання про укладення договору. Спір не виник, з підстав не погодження з переліком документів чи відмови у прийнятті, тощо. Крім двох відповідей ПАТ «Кіровоградобленерго» на звернення позивача та звернення її представника, до позову доказів не додано. Що містили звернення/додатки сторони ОСОБА_1 , суду не показано.
За вказаного, неможливо не погодитися з загальним висновком суду першої інстанції, що позивач вимоги свої не довела, в порушення стаття 81 ЦПК, яка закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ч. 2 ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) передбачається, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні доказами; висновки експертів; показаннями свідків.
Загальний висновок
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ЦПК України).
У силу вимог ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
У зв'язку з не встановленням неправильного застосуванням норм права судом першої інстанції, подана скаржником апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване у даній справі судове рішення залишається без змін.
Судові витрати
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 березня 2024 року, без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді А.М.Головань
О.Л.Дуковський