Справа № 156/538/24 Провадження №33/802/577/24 Головуючий у 1 інстанції:Бєлоусов А. Є.
Доповідач: Подолюк В. А.
23 вересня 2024 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участю ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Бика О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 02 серпня 2024 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, який на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, священнослужителя, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 24 квітня 2024 року о 22:00 год. на вул.Шкільній в с.Грибовиця Володимирського району Волинської області, керував автомобілем марки «Seat Altea», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із такою постановою судді, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що вона є необґрунтованою та незаконною. Зазначає про те, що він був зупинений працівниками поліції за надуманих підстав, тобто безпідставно, оскільки ПДР не порушував. Також безпідставно було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння, оскільки будь-яких ознак такого сп'яніння він не мав. При цьому, на спеціальний технічний прилад, за допомогою якого він проходив огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння, не було представлено документів про його належну технічну справність. Також йому не було роз'яснено прав, передбачених ст.268 КУпАП і, зокрема щодо користування правовою допомогою. Крім того, після складення протоколу працівники поліції не вилучали посвідчення водія, не відстороняли його від керування транспортним засобом, а дозволили продовжити рух на автомобілі до місця його проживання. Окрім того вважає, що вміст алкоголю на рівні 0,48 проміле не є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки Конвенція про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) з урахуванням Європейської угоди, вказує про те, що в національному законодавстві має бути передбачено максимальний вміст алкоголю в організмі водія на рівні 0,25 мг на 1 л повітря, що видихається, а це дорівнює 0,5 проміле. При цьому, норми міжнародного права мають пріоритет над національним законодавством. Тому він переконаний, що в даному випадку показники спеціального технічного приладу за допомогою якого він проходів огляд не доводять того, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Посилаючись на це, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову судді щодо нього та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляційної скарги в її межах, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бика О.В., які апеляційну скаргу підтримали з підстав, викладених у ній, апеляційний суд доходить наступного висновку.
За положеннями ст.ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Апеляційний суд вважає, що судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона якого відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
У поданій апеляційній скарзі апелянт вказує, що доказами, які містяться в матеріалах справи не доводиться винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з посиланням на те, що вони фактично є недостатніми поза розумним сумнівом.
Проте, такі доводи на увагу суду не заслуговують з огляду на таке.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами, яким надана відповідна юридична оцінка у їх сукупності. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №003351 від 24.04.2024, за змістом якого ОСОБА_1 24 квітня 2024 року о 22:00 год. керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, який він підписав і отримав його копію. При цьому, він від надання пояснень відмовився;
- рапортом працівника поліції від 24.04.2024, де зафіксовано інформацію від поліцейського СРПП ОСОБА_2 про те, що нарядом «Накат 11» в с.Грибовиця на вул.Шкільній був зупинений автомобіль марки «Сеат», номерний знак НОМЕР_1 , водій якого перебуває в стані алкогольного сп'яніння;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з яких вбачається, що ОСОБА_1 як водій проходив огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Drager Alkotest 6810» і за його результатом перебував в стані алкогольного сп'яніння (0,48 % алкоголю), який підписаний ОСОБА_1 в графі, де зазначено, що з результатом згідний;
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доводиться відеозаписаом з боді-камери працівника поліції, на якому зафіксовано події, що викладені у протоколі. Зокрема, на відеозаписі зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Надалі працівниками поліції під час спілкування з ОСОБА_1 як водієм, у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння у зв'язку з чим він на пропозицію працівника поліції добровільно та без будь-якого примусу погодився на проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу на місці зупинки транспортного засобу. Результат такого огляду був позитивний - 0,48 проміле алкоголю. З таким результатом ОСОБА_1 був згідний, однак вказував, що такий показник на його думку є допустимою нормою. В медичний заклад для проходження огляду в такій установі, не виявив бажання проїхати. У зв'язку з цим, працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, який він підписав та отримав його копію. Окрім того, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що автомобілем він може керувати лише після повного витверезіння. Такий відеозапис на думку суду є цілком належним і допустимим доказом, яким підтверджено події, які фактично викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною доказами, що містяться в матеріалах справи і, які суд вважає належними та допустимими в розумінні ст.251 КУпАП.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а накладене на нього безальтернативне стягнення повністю відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП.
При цьому, доводи сторони захисту про те, що докази, які містяться в матеріалах справи не підтверджують поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є цілком безпідставними, оскільки ними його вина повністю доводиться. При цьому, вони є належними і допустимими в розумінні ст.251 КУпАП.
Також цілком безпідставними є апеляційні доводи про те, що він не перебував в стані алкогольного сп'яніння із посиланням на те, що показник - «0,48 проміле алкоголю в крові» є допустимою нормою, оскільки п.7 Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МОЗ України та МВС України від 09.11.2025 №1452/735 передбачено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Не заслуговують на увагу суду апеляційні доводи як на незаконність дій працівників поліції при проведенні огляду на стан сп'яніння через ненадання ОСОБА_1 документів на спеціальний технічний прилад, так як останній такого прохання не висловлював, а відповідно до п.5 Розділу 2, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки надається лише на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння.
Безпідставними також є доводи сторони захисту про відсутність у працівників поліції підстав для проведення огляду ОСОБА_1 через відсутність у нього ознак алкогольного сп'яніння, оскільки, як вбачається з відеозапису, поліцейський на такі вказував.
Окрім того, не беруться до уваги апеляційні доводи як на підставу не перебування в стані алкогольного сп'яніння про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, оскільки відповідно до відеозапису, працівник поліції повідомив його про неможливість керування автомобілем до повного витверезіння.
Таким чином, вищенаведені та усі інші доводи сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі та наведені в судовому засіданні щодо незаконності судового рішення та перевірені у порядку ст.294 КУпАП, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить сторона захисту, апеляційний суд не вбачає.
А тому, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова судді, - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 02 серпня 2024 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк