Справа № 761/24160/24
Провадження № 1-кс/761/15504/2024
16 вересня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023100000000328 від 05.07.2023, за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369 КК України,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва поштою надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023100000000328 від 05.07.2023, за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві, за процесуального керівництва Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023100000000328 від 05.07.2023, за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369 КК України.
У межах кримінального провадження перевіряються факти вчинення певними особами можливих корупційних дій, пов'язаних з одержанням неправомірної вигоди за сприяння бажаючим особам в отриманні сертифікатів про рівень володіння державної мови у Національному авіаційному університеті, а також за вирішення питання про зарахування на навчання осіб чоловічої статі призивного віку для здобуття фахової передвищої та вищої освіти до НАУ, його навчальних підрозділів та інших навчальних закладів, в порушення порядку прийому на навчання, задля створення підстав ухилення такими особами від мобілізації та перешкоджання законній діяльності Збройних сил України, та сприяння в успішному проходженні навчання.
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що у листопаді 2023 ОСОБА_3 шляхом досягнення домовленості із деканом Аерокосмічного факультету НАУ ОСОБА_9 за грошову винагороду, частина з якої у розмірі 8600 гривень була отримана на особисту банківську картку ОСОБА_10 , вирішили для ОСОБА_11 питання щодо успішного складання дисциплін, по яких у останнього виникли заборгованості, під час сесії у 2024 році у НАУ, а також написання та захисту дипломної роботи шляхом надання частини неправомірної вигоди завідуючому кафедри гідрогазових систем Аерокосмічного факультету ОСОБА_12
25.06.2024 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2024 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час зазначеного обшуку ОСОБА_3 добровільно надав свій мобільний телефон Iphone XR, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-карткою з номером телефону НОМЕР_3 у чохлі чорного кольору.
25.06.2024 вилучене майно в ході проведення обшуку визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42023100000000328 від 05.07.2023 як таке, що містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, прокурор звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням.
Прокурор, про дату та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином, однак у судове засідання не з'явився, при цьому звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність. Клопотання підтримує з підстав наведених у ньому, просив його задовольнити. При цьому, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, зазначив, що клопотання про арешт майна подано до суду поза межами строку, визначеного КПК України. Вилучене майно, не відповідає критеріям встановлених ст. 98 КПК України, та у сторони обвинувачення було достатньо часу, щоб скопіювати інформацію, яка міститься на телефоні ОСОБА_3 . Останній жодного процесуального статусу не має, процесуальні дії з ним не проводяться, при цьому його права, як власника майна, грубо порушуються. В зв'язку з чим вважав відсутніми підстави для задоволення клопотання прокурора.
Володілець вилученого майна - ОСОБА_3 підтримав доводи захисника.
Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, додатково долучені документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, СУ ГУ НП у м. Києві, за процесуального керівництва Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023100000000328 від 05.07.2024, за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369 КК України.
25.06.2024 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2024 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone XR, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-карткою з номером телефону НОМЕР_3 у чохлі чорного кольору.
25.06.2024 вилучене майно в ході проведення обшуку визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42023100000000328 від 05.07.2024 як таке, що містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно з ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому, слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за ознаками вчинення якого розслідується кримінальне провадження та у межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, а також те, що вилучене майно в ході проведення обшуку цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а отже обґрунтовано має правовий статус речових доказів, з метою забезпечення його збереження, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна.
При цьому, слідчий суддя не знаходить у висновках прокуратури при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.
Крім того, не заслуговують на увагу і доводи адвоката про те, що прокурором порушено строк, визначений ст. 171 КПК України, на звернення до слідчого судді із клопотання про арешт майна, оскільки положеннями ч. 5 ст. 171 КПК України, встановлено, що клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Як установлено в ході судового розгляду, майно було вилучене 25.06.2024, та з клопотанням про арешт тимчасового вилученого майна прокурор, відповідно до відтиску печатки Укрпошти, звернувся на наступний день, а саме 26.06.2024, тобто у строк, встановлений вимогами ч. 5 ст. 171 КПК України.
Керуючись ст.ст.131, 132, 167, 170-174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення 25.06.2024 обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон Iphone XR, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-карткою з номером телефону НОМЕР_3 у чохлі чорного кольору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя