Справа № 761/14178/24
Провадження № 1-кс/761/9515/2024
17 вересня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 29.02.2024 про закриття кримінального провадження № 620 211 000 100 009 31 від 24.09.2021,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 29.02.2024 про закриття кримінального провадження № 620 211 000 100 009 31 від 24.09.2021.
На обґрунтування доводів скарги заявник зазначає, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 620 211 000 100 009 31 від 24.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, відомості щодо якого були внесенні за заявою ОСОБА_3 .
29.02.2024 старшим слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження на підставі п.2 с.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Зазначену постанову скаржник вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки що слідчим не було проведено жодних слідчих, розшукових дій, спрямованих на встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, не проведено допиту жодної особи в тому числі заявника, а отже досудове розслідування взагалі не проводилось.
Посилаючись на зазначене, заявник ОСОБА_3 просив скасувати постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 29.02.2024 про закриття кримінального провадження № 620 211 000 100 009 31 від 24.09.2021.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 доводи та вимоги своєї скарги підтримав, просив скаргу задовольнити та скасувати постанову про закриття кримінального провадження.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду матеріали закритого кримінального провадження, також просив відкласти розгляд даної скарги на іншу дату.
Слідчий суддя, заслухавши доводи заявника, дослідивши матеріали скарги та матеріали закритого кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідності до вимог передбачених ч.1 ст. 303, ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення слідчого про закриття кримінального провадження можуть бути оскарженні заявником протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
З матеріалів скарги вбачається, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 620 211 000 100 009 31 від 24.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, відомості щодо якого були внесенні за заявою ОСОБА_3 .
29.02.2024 старшим слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження на підставі п.2 с.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Аргументуючи висновок про закриття кримінального провадження, слідчий вказує на те, що в ході проведення досудового розслідування не здобуто доказів, які б об'єктивно та достатньо вказували на наявність об'єктивної сторони злочину, зокрема завдання істотної шкоди ОСОБА_3 та суб'єктивної сторони злочину, що у свою чергу виключає склад злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.
Крім того вказує, що під час досудового розслідування не встановлено наявності у діях службових осіб правоохоронного органу умислу на використання влади чи службового становища всупереч інтересам служби, у зв'язку з чим на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України закрито кримінальне провадження.
Статтею 7 КПК передбачені загальні засади кримінального провадження, однією з яких є законність, сутність якої розкрита у ст. 9 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, законним процесуальне рішення може визнаватись лише у разі його відповідності вищевказаним вимогам.
Разом з тим, слідчий обмежився лише викладенням загальних відомостей, при цьому прийшовши до висновку, що під час досудового розслідування встановлено відсутність складу кримінального правопорушення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Положенням ч. 1 ст. 92 КПК встановлено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, на потерпілого.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК збирання доказів стороною обвинувачення здійснюється шляхом проведення сукупності дій, якими є слідчі та негласні слідчі дії, отримання висновків експертів, витребування документів, проведення інших процесуальних дій.
Водночас, слідчим при закритті кримінального провадження зазначених вимог закону не дотримано, досудове розслідування на підставі заяви ОСОБА_3 проведено з порушенням ст. 9 КПК, внаслідок чого не встановлено, так і спростовано існування низки обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для встановлення істини у цьому кримінальному провадженні.
Поряд з цим, висновку чи обґрунтування, за яких слідчий не здійснив будь-яких інших слідчих дій, в тому числі допит заявника, а також прийняв рішення про закриття кримінального провадження останнім у постанові не наведено, що є неприпустимим.
Варто звернути увагу, що зміст положень ст. 25, ч. 5 ст. 38, ч. 2 ст. 91 та ст. 93 КПК дає підстави для висновку, що рішенню про закриття кримінального провадження за будь-якою з підстав, визначених у ч. 1 ст. 284 КПК, має передувати повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчий безпідставно та передчасно прийняв рішення про закриття кримінального провадження, оскільки на порушення зазначених вище норм процесуального законодавства, слідчий не вжив усіх заходів та не використав надані процесуальні можливості для з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на зазначене, постанова про закриття кримінального провадження є незаконною, що має наслідком її скасування.
На підставі викладеного вище, керуючись ст..2, 9, 110, 284, 303-306 КПК України слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 29.02.2024 про закриття кримінального провадження № 620 211 000 100 009 31 від 24.09.2021.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошений 23.09.2024 о 09 год. 35 хв.
Слідчий суддя: