СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-о/759/916/24
ун. № 759/19136/24
23 вересня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті,-
У вересні 2024 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, в якій заявник просить «Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Чернігівська обл., Ріпкінський район, с. Новосілки, який загинув біля населеного пункту Кам'янка Донецької області 09.05.2022 р.».
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Справу передано судді 23.09.2024 року.
Згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
ОСОБА_1 у поданій заяві посилається на п. 8 ч. 1 ст. 315, 317 ЦПК України.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Частиною 1 ст. 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Так, обрані заявником способи підтвердження смерті її сина, чи то згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, чи згідно ст. 317 ЦПК України, встановлюють різні порядки розгляду заяви.
До висновку про розмежування вказаного порядку розгляду заяви про встановлення факту смерті особи дійшов Верховний Суд у постанові від 29.03.2023 року за наслідком розгляду справи №753/8033/22.
Крім того, у відповідності до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Свій процесуальний статус у поданій заяві ОСОБА_1 визначає як «заявник», а Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) визначає як «тертя особа, що не заявляє самостійних вимог», що прямо суперечить ч. 3 ст. 42 ЦПК України.
Крім того, з роз'яснень, які містяться в п. 5постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суддя при проведенні підготовчих дій зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи та підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог.
Заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення юридичного факту, залежно від мети встановлення цього факту, можуть бути й інші особи. Це коло визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права і обов'язки.
Суд роз'яснює, що до заінтересованих осіб віднесено: 1) осіб, взаємовідносини яких із заявником залежать від мети факту, що підлягає встановленню; 2) організації і установи, в яких заявник реалізовуватиме рішення про встановлення юридичного факту, тобто в яких будуть здійснені права осіб, що виникли внаслідок судового встановлення юридичного факту. Саме ці групи заінтересованих осіб залучаються до участі у справах окремого провадження.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, залучення цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту своєчасно заявити про порушення чи оспорювання їх суб'єктивних прав у зв'язку із встановлюваним судом фактом.
Зважаючи на викладене, визначаючи коло заінтересованих осіб у даній справі, заявнику належить виходити саме з цих положень. Отже, заінтересованими особами у даній справі мають бути усі спадкоємці особи, якщо вони є, чи відповідна територіальна громада.
Натомість у заяві не зазначено всіх заінтересованих осіб, а саме спадкоємців майна померлого (у випадку наявності) чи відповідної територіальної громади.
Окрему увагу суд звертає, що як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зараховано в списки особового складу та призначено на посаду старшого майстра ремонтної майстерні стрілецької зброї ремонтного взводу ремонтно-відновлювального батальйону військової частини.
Верховний Суд у постанові від 10 липня 2024 року по справі № 686/11198/22 (провадження № 61-4913 св 24) зазначив, що під час встановлення юридичного факту смерті військовослужбовця, тобто оголошення померлим або визнання його безвісно відсутнім, не в усіх випадках заявники зазначають як заінтересованих осіб Міністерство оборони України або відповідну військову частину, які беруть участь у таких справах із метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Тому суду, залежно від установлених обставин, необхідно залучати до участі у таких справах Міністерство оборони України або відповідні військові частини з метою захисту інтересів держави, оскільки визнання у судовому порядку військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим є підставою для виключення його зі списків особового складу військової частини та припинення виплати членам його сім'ї грошового забезпечення.
Керуючись правовою позицією, висловленою Верховним Судом, враховуючи, що рішення у даній справі (в встановлення факту смерті) може стосуватися обов'язку Міністерства оборони України виключити особу зі списків особового складу військової частини, суд вважає за необхідне зазначити, що заінтересованою особою в даній справі має також бути Міністерство оборони України (за аналогією із залученням третьої особи в порядку ст. 53 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Таким чином, заявниця має визначитись із колом заінтересованих осіб та надати суду примірник заяви разом із доданими до неї документами у відповідній кількості.
Також суд звертає увагу, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд звертає увагу, що мета заяви визначена ОСОБА_1 як «реєстрація смерті та отримання свідоцтва про смерть».
Однак, ч. 1 ст. 293 ЦПК України чітко встановлює, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Зважаючи на те, що ОСОБА_2 був військовослужбовцем, заявниця має чітко зазначити які саме права вона має за мету реалізувати за допомогою встановлення факту, про який просить.
Вказані недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За правилами статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, заяву необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 175, 177, 185, 317 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків, який становить 5 (п'ять) днів з дня отримання заявником ухвали.
В разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.О. Горбенко