СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/6410/24
ун. № 759/19027/24
18 вересня 2024 рокуслідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря: ОСОБА_2 розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про надання дозволу на огляд у кримінальному провадженні № 42024110000000273 від 31.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України,-
18.09.2024 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про надання дозволу на огляд у кримінальному провадженні № 42024110000000273 від 31.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.
Кдопотання обгрунтоване наступним.
Київською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42024110000000273 від 31.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України за фактом самовільного будівництва об'єктів нерухомості (у тому числі цільномайнових комплексів) на особливо цінних землях лісогосподарського призначення.
Установлено, що громадянин ОСОБА_4 відповідно до договорів від 13.01.2015 № 1 та від 24.02.2015 № 2 є тимчасовим лісокористувачем лісовими ділянками площею 1,4838 га та 0,4319, які розташовані у кварталі 35, виділах 6, 8, 13 Ірпінського лісництва Філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України».
Вказане підтверджується отриманими в ході досудового розслідування договорами тимчасового користування лісовою ділянкою, планшетом матеріалів лісовпорядкування із графічним зображенням місць розташування лісових ділянок, наданих у тимчасове користування.
Також протоколами огляду сайтів http://nks.dzk.gov.ua/ та « google.com.ua/maps/ » шляхом співставлення місця розташування лісової ділянки встановлено, що надані у користування вказаному громадянину ділянки лісу межують із земельними ділянками, які за даними НКС ДЗК перебувають у приватній власності та можуть використовуватися одним масивом для будівництва та експлуатації об'єктів нерухомого майна.
Зокрема, з лісовою ділянкою межують земельні ділянки з кадастровими номерами 3222482004:07:005:0004, 3222482004:07:005:0022, 3222482000:12:001:0029, 3222482000:12:001:0030, які відповідно до відомостей Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належать на праві власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зазначеним оглядом сайтів встановлено, що територія лісових ділянок огороджена разом з територією вказаних земельних ділянок. На загальній території наявні об'єкти нерухомого майна, що мають ознаки капітальних.
Відповідно до положень ст. 20 Лісового кодексу України тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування мають право за погодженням із власниками лісів, постійними лісокористувачами в установленому порядку зводити тимчасові будівлі і споруди, необхідні для ведення господарської діяльності.
Тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов'язані виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором.
Таким чином, забудова тимчасовими лісокористувачами земель лісогосподарського призначення капітальними спорудами законодавством не передбачена та свідчить про незаконне самовільне будівництво.
Також, з отриманих матеріалів лісовпорядкування та даних НКС ДЗК вбачається, що частина з вказаних земельних ділянок можуть перебувати в межах земель лісогосподарського призначення, що також може свідчити про їх незаконну передачу у приватну власність громадян.
Статтею 55 Земельного кодексу України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Частиною 4 статті 84 Земельного кодексу України визначено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, в тому числі, землі лісогосподарського призначення. Згідно з статтею 7 Лісового кодексу України, ліси, розташовані в межах території України є об'єктами права власності Українського народу.
Відповідно до статті 8 Лісового кодексу України у державній власності перебувають всі ліси, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається й реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону:
Зібрана в ході даної слідчої дії інформація щодо незаконної забудови земель лісогосподарського призначення може бути використана під час розрахунку шкоди навколишньому природному середовищу, а також може мати інші відомості, що вказують на обставини вчинення кримінального правопорушення.
Без проведення огляду земельних ділянок неможливо буде виконати покладені на орган досудового розслідування завдання кримінального провадження, передбачені ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України, в частині захисту осіб, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини та, окрім того, може призвести до приховування злочину.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Кримінального процесуального кодексу України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження.
Результати проведення такого огляду, зафіксовані у чіткій відповідності до вимог ст. ст. 104, 107 Кримінального процесуального кодексу України, у подальшому будуть використані при проведенні судової експертизи.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 93 Кримінального процесуального кодексу України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.
Прокурором попередньо вже отримано дозвіл від директора Філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України» (постійного лісокористувача) на проникнення з метою проведення огляд на територію лісових ділянок, у тому числі виділів 6, 8, 13 кварталу 35 Ірпінського лісництва.
В судове засідання прокурор не з'явився, просив розглядати клопотання за його відсутності, вимог заявлені в клопотанні підтримує в повному обсязі.
Розглянувши клопотання та вивчивши додані до нього матеріали і докази, суд дійшов висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 160 КПК України є обґрунтованим і підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі який слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються за метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно зі ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, процесуальними джерелами яких можуть бути показання, речові докази, документи, висновки експертів. Одним із таких способів є проведення огляду.
Статтею 233 Кримінального процесуального кодексу України установлено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою інакше як на підставі ухвали слідчого судді. Під іншим володінням, поряд з іншим, розуміється земельна ділянка, яка знаходиться у володінні особи.
Частиною 2 ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється з правилами цього кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Згідно з ч. 2 ст. 234 Кримінального процесуального кодексу України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.
Клопотання слідчого, яке надійшло до суду відповідає вимогам КПК України.
Обставини викладені у клопотанні прокурора, підтверджуються матеріалами справи.
Таким чином, у справі наявні всі передбачені законом підстави для задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 159-164 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Надати прокурорам ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншим прокурорам, що входять до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42024110000000273 від 31.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, дозвіл на проведення огляду земельних ділянок з кадастровими номерами 3222482004:07:005:0004, 3222482004:07:005:0022, 3222482000:12:001:0029, 3222482000:12:001:0030, які відповідно до відомостей Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належать на праві власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, із залученням відповідних спеціалістів.
Строк дії ухвали два місяця з дня її постановлення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_1