СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/13336/24
пр. № 1-кп/759/1437/24
17 вересня 2024 року м.Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження 12024100080001399 внесеного 18 квітня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, який офіційно не працює, неодружений, має неповнолітнього сина, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК України не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Гладківщина Золотоніського району Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, який неодружений, пільг та утриманців не має, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , без визначеного місця проживання, раніше судимий: вироком Червоноармійського районного суду Житомирської області 9 вересня 2003 року за ч. 3 ст. 185, 69 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі; вироком Богунського районного суду м. Житомира від 23 квітня 2007 року за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі; вироком Богунського районного суду м. Житомира від 11 жовтня 2019 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі; вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 2 квітня 2020 року за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187, 70 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі; 17 вересня 2021 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжує діяти.
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення майнових кримінальних правопорушень,17 квітня 2024 в ранковий час, разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 , відчуваючи потребу в покращенні свого матеріального становища, керуючись корисливим мотивом, спілкуючись між собою, вирішили вчинити кримінальне правопорушення, пов'язане з таємним викраденням чужого майна. Таким чином, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 вступили між собою у попередню змову, спрямовану на вчинення таємного викрадення чужого майна, при цьому домовилися діяти спільно як співвиконавці. Після досягнення цієї попередньої змови ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 з метою реалізації спільного злочинного умислу почали діяти узгоджено, за попередньою змовою групою осіб, при цьому дії кожного з них охоплювалися умислом іншого співвиконавця.
З метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на незаконне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 , знаходячись неподалік будинку АДРЕСА_4 , користуючись тим, що їхні дії не викликають підозри в мешканців будинку, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, приблизно о 10 год. 17 квітня 2024 року, потрапили до першого під'їзду будинку АДРЕСА_4 , де на першому поверсі на підлозі знаходились комплектуючі ліфтових обладнань. Разом з цим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , отримавши вільний доступ до обладнання, взяли з підлоги чуже майно, яке належить ТОВ «ЮНІТ-Л», а саме напрямні кабіни Т90 (лезо 16 мм; довжина 4000мм), у кількості 1 шт. вартістю 3 850 грн. 00 коп. (без урахування ПДВ) та напрямні кабіни Т90 (лезо 16 мм; довжина 3650 мм), у кількості 1 шт., вартістю 3 429 грн. 00 коп. (без урахування ПДВ), які приблизно о 10 год. 35 хв. занесли на пункт прийому втор сировини, де отримали грошові кошти, які витратили на особисті потреби.
Продовжуючи свої протиправні дії, об'єднані єдиним умислом, направленим на заволодіння чужим майном в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 , зустріли раніше незнайомого їм чоловіка, з яким домовилися на подальший продаж комплектуючих ліфтових обладнань, завідомо усвідомлюючи протиправність своїх дій, приблизно о 15 год. 17 квітня 2024 року повернулися до першого під'їзду будинку АДРЕСА_4 та взяли з підлоги чуже майно, яке належить ТОВ «ЮНІТ-Л», а саме: напрямні кабіни Т90 (лезо 16 мм; довжина 4000мм), у кількості 14 шт., вартістю 3850 грн. 00 коп. (без урахування ПДВ) за одиницю, загальною вартістю 53900 грн. 00 коп. (без урахування ПДВ); кронштейни для установки напрямних кабіни 47.649.01.00.001-07 у кількості 30 шт., вартістю 400 грн. 00 коп. (без урахування ПДВ), загальною вартістю 12000 грн. 00 коп. (без урахування ПДВ), загальною вартістю 73179 грн. 00 коп. (без урахування ПДВ), які завантажили до автомобіля незнайомого чоловіка, отримавши за це грошові кошти, тим самим розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим завдали ТОВ «ЮНІТ-Л» майнової шкоди на загальну суму 73179 грн. 00 коп. (без урахування ПДВ).
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини його вчинення, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення та показав, що він 17 квітня 2024 року зранку разом зі знайомим ОСОБА_3 перебували біля будинку АДРЕСА_4 та вирішили вчинити крадіжку. З цією метою вони зайшли до під'їзду № 1 зазначеного будинку, де на першому поверсі на підлозі викрали комплектуючі ліфтових обладнань, які в подальшому продали, а гроші витратили на власні потреби. Цивільний позов визнає у повному обсязі.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини його вчинення, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення та показав, що він 17 квітня 2024 року зранку разом зі знайомим ОСОБА_3 перебували біля будинку АДРЕСА_4 та вирішили вчинити крадіжку. З цією метою вони зайшли до під'їзду № 1 зазначеного будинку, де на першому поверсі на підлозі викрали комплектуючі ліфтових обладнань, які в подальшому продали, а гроші витратили на власні потреби. Цивільний позов визнає у повному обсязі.
Показання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності їх позиції.
Враховуючи те, що обвинувачені та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинувачених, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують їх особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Отже, суд, допитавши обвинувачених, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особи обвинувачених, доходить висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їм злочину при обставинах, викладених у вироку суду, доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Дії ОСОБА_3 як таємне викраденні чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , ОСОБА_3 суд визнає їх щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставину, яка пом'якшує його покарання, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має постійне місце проживання, має середню спеціальну освіту, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, також за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, офіційно не працює, неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину - сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно ст. 89 КК України не судимий, виявив бажання проходити військову службу.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами є призначення покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, не вбачаючи підстав для призначення іншого виду покарання.
При цьому, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичних обставин справи та характеру злочинного діяння, те, що злочин має лише одну кваліфікуючу ознаку позицію прокурора, який просив встановити іспитовий термін, з огляду на особу винного, наявності по справі обставини, що пом'якшує покарання, відсутності обставин, що його обтяжують, відношення обвинуваченого до вчиненого, який обіцяв в судовому засіданні не допускати в подальшому протиправної поведінки та довести те, що він став на шлях виправлення, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 зможе довести своє виправлення без реального відбування покарання, і тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов'язків, встановлених ст. 76 КК України.
Крім того, прокурор в судовому засіданні звернувся з клопотанням про скасування запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою (в порядку ст. 616 КПК України), для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.
Відповідно до ст. 616 КПК України, у разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.
За результатами розгляду клопотання, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 звільняється від відбування покарання з випробуванням, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання та скасовує запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставину, яка пом'якшує його покарання, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він не має постійного місце проживання, має середню освіту, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, також за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, офіційно не працює, неодружений, раніше неодноразово судимий.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами є призначення покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, яке слід відбувати реально, не вбачаючи підстав для призначення іншого виду покарання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
Вирішуючи питання про цивільний позовв ТОВ "ЮНІТ-Л" суд виходить з наступного. Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Отже цивільний позов ТОВ "ЮНІТ-Л" на загальну суму 23134 гривень 80 копійок матеріальної шкоди та проти якого не заперечують обвинувачені підлягає задоволенню в повному обсязі.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 , звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ч. 4 ст. 76 КК України командиру військової частини за місцем служби здійснювати нагляд за військовослужбовцем ОСОБА_3 , протягом встановленого іспитового строку тривалістю два роки.
У разі звільнення з військової служби до завершення встановленого іспитового строку тривалістю два роки, на підставі ст. 76 КК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 виконання наступних обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою скасувати. Звільнити ОСОБА_3 з-під варти в залі суду.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років 1 місяць позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання, тобто з 24 червня 2024 року.
Цивільний позов ТОВ "ЮНІТ-Л"про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ "ЮНІТ-Л" в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 11567 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ "ЮНІТ-Л" в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 11567 грн. 40 коп.
Речові докази по справі: напрямні кабіни Т90 (лезо 16 мм, довжиною 3650 мм), які знаходяться на відповідальному зберіганні у ТОВ "ЮНІТ-Л" у кількості 14 штук - повернути ТОВ «ЮНІТ-Л» за належністю.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1