Справа № 758/6503/24
20 вересня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Карпишина К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мішуткіна Олександра Володимировича до Головного спеціаліста - інспектора з паркування другого відділу контролю правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рудика Едуарда Павловича, Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У травні 2024 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мішуткіна О.В. звернулась до Подільського районного суду м. Києва з вищевказаною позовною заявою.
В обгрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що 14.05.2024 засобами поштового зв'язку позивач отримала від головного спеціаліста - інспектора з паркування другого відділу контролю правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_2 постанову серії 2КІ № 0000524337 про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки.
Зі змісту постанови вбачається, що позивачем 29.04.2024 о 10:00 год у м. Києві по вул. Волоська, буд. 231 начебто порушено пункт 15.10 б) ПДР та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На думку відповідача, позивач поставила автомобіль та стоянку на тротуарі, де немає місць, позначених відповідними дорожніми знаками з табличками.
Позивач вважає постанову неправомірною, оскільки на його думку приписами п. 15.10 в) ПДР встановлено, що стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Відповідно до технічних характеристик автомобіля, габарити його ширини складають 1,73 м, а тому, оскільки позивач поставив свій автомобіль на краю тротуару, а тому для руху пішоходів залишалось не менше 2 м.
Таким чином, матеріали адміністративної справи відповідача не містять фото/відеозаписів якими би було підтверджено, що він здійснив вимірювання відповідних відстаней від автомобіля позивача до іншого краю тротуару, відповідно до яких, позивачем було б порушено п. 15.10 в) ПДР.
Окрім цього, позивач вважає, що відповідач кваліфікує дії позивача за приписами п. 15.10 б) ПДР: стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками). Однак, на зазначеній ділянці дороги відсутні будь-які заборонні або наказові знаки, які б унеможливлювали стоянку автомобіля позивача біля місця проживання у відповідності до п. 15.10 в) ПДР.
За таких обставин, позивач вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КупАП, а постанову слід скасувати та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 17.06.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
02.07.2024 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.
В обгрунтування заперечень на адміністративний позов, представник відповідача зазначає, що зі змісту матеріалів фотофіксації вбачається, що транспортний засіб SUBARU FORESTER, номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_1 , залишено для стоянки на тротуарі у місці, де немає місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками.
Як вбачається з матеріалів фотофіксації транспортний засіб Позивача розташовано на тротуарі, а не на краю тротуару, чим і було порушено вимоги пункту 15.10 б) ПДР.
Встановивши відповідальну особу, а саме ОСОБА_1 , за якою зареєстровано транспортний засіб SUBARU FORESTER, номерний знак НОМЕР_1 , інспектором з паркування винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 29.04.2024 серія 2КІ № 0000524337 за порушення вимог частини першої статті 122 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, вислухавши сторони, врахувавши їх процесуальні заяви, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог за наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як встановлено судом, позивачу на праві власності належить автомобіль «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Позивач, 14.05.2024 засобами поштового зв'язку позивач отримала від головного спеціаліста - інспектора з паркування другого відділу контролю правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_2 постанову серії 2КІ № 0000524337 про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки.
Зі змісту копії постанови, що долучена до матеріалів справи вбачається, що позивачем 29.04.2024 о 10:00 год у м. Києві по вул. Волоська, буд. 231 порушено пункт 15.10 б) ПДР та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На думку відповідача, позивач поставила автомобіль та стоянку на тротуарі, де немає місць, позначених відповідними дорожніми знаками з табличками.
Позивач вважає постанову неправомірною, оскільки на його думку приписами п. 15.10 в) ПДР встановлено, що стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Відповідно до технічних характеристик автомобіля, габарити його ширини складають 1,73 м, а тому, оскільки позивач поставив свій автомобіль на краю тротуару, а тому для руху пішоходів залишалось не менше 2 м.
Таким чином, матеріали адміністративної справи відповідача не містять фото/відеозаписів якими би було підтверджено, що він здійснив вимірювання відповідних відстаней від автомобіля позивача до іншого краю тротуару, відповідно до яких, позивачем було б порушено п. 15.10 в) ПДР.
Окрім цього, позивач вважає, що відповідач кваліфікує дії позивача за приписами п. 15.10 б) ПДР: стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).
Однак, на зазначеній ділянці дороги відсутні будь-які заборонні або наказові знаки, які б унеможливлювали стоянку автомобіля позивача біля місця проживання у відповідності до п. 15.10 в) ПДР.
Крім того, в постанові зазначено, що технічним засобом, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення: АРМ Інспектора. Адреса веб-сайту в мережі Інтернет з матеріалами фото/відеофіксації правопорушення: kyiv.digital/penalty/check, ідентифікатор для доступу до інформації на веб сайті - номер постанови.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає обсяг прав та обов'язків водія, є також Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР).
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, згідно із п. 1.3 ПДР.
Разом з тим, п. 1.9 ПДР визначає, що особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 15.10 б) ПДР визначено, що зупинка транспортних засобів на тротуарах заборонена.
Відповідно пункту 9.1 Рішенням Київської міської ради від 13.07.2023№ 6870/6911 Про оптимізацію діяльності деяких структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), здійснення Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повноважень та функцій щодо здійснення контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оплати вартості послуг з паркування транспортних засобів та контролю діяльності внутрішнього водного транспорту починається з дня видання розпорядження Київського міського голови про готовність до здійснення таких повноважень та функцій.
Відповідно до пункту 6. Положення про Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), структурі Департаменту утворюється управління (інспекція) з паркування, управління (інспекція) контролю за благоустроєм, положення про які затверджуються наказом директора Департаменту. У складі управління (інспекції) з паркування Департаменту діють інспектори з паркування. Інспектори з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту для виконання покладених на них завдань відповідно до п. п. 3-4 мають право: - складати протоколи про адміністративні правопорушення, виносити постанови про накладання адміністративних стягнень; - накладати адміністративні стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Інспектори з паркування мають право накласти адміністративні стягнення на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), ч. 1, 2 ст. 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), інспектори з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у ч. 1 правопорушення). ст. 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
Зі змісту матеріалів фотофіксації вбачається, що транспортний засіб SUBARU FORESTER, номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_1 , залишено для стоянки на тротуарі у місці, де немає місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками.
Суд зауважує, що згідно копії постанови серії 2КІ № 0000524337 про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки, вбачається що позивач порушила п. 15.10 б) ПДР., а тому посилання позивача на положення пункту 15.10 в) є необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 15.10 б) зупинка транспортних засобів на тротуарах заборонена.
Згідно з пунктом 15.10 в) стоянка транспортних засобів забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
З фотоматеріалів, які надані суду як позивачем так і відповідачем, вбачається, що автомобіль позивача припаркований посередині тротуару, а не його краю.
Оскільки матеріалами фотофіксації підтверджується здійснення позивачем стоянки безпосередньо на тротуарі, а не на краю тротуару, посилання позивача щодо дотримання останнім п. п. «в» п. 15.10 ПДР України є необґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів фотофіксації транспортний засіб Позивача розташовано на тротуарі, а не на краю тротуару, чим і було порушено вимоги пункту 15.10 б) ПДР.
Згідно п.1 статті 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Положеннями статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з приписами ч.1 ст. 72 та ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За таких обставин, суд зазначає, що наявні у матеріалах справи копії фотофіксації автомобіля «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_1 належним доказом порушення позивачем п. 15.10 (б) ПДР України, оскільки містить інформацію щодо предмету доказування, матеріали фотофіксації містять інформацію про обставини події та підтверджують скоєння позивачем адміністративного правопорушення зокрема, з даних копій фотофіксації вбачається, що автомобіль позивача розміщений на тротуарі, а не на краю тротуару.
Позивач не надав суду доказів на спростування зазначеного в постанові.
При зверненні до суду з позовом позивач зазначав, що в постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності не вказано дані про пристрій на який здійснювалась фіксація порушення ПДР України.
Відповідно суд зазначає, що АРМ Інспектора - це технічний засіб, за допомогою якого здійснювалась фотофіксація правопорушення, який працює під управлінням операційної системи Android, має функції запису, зберігання, відтворення та передачі фото-, відеоінформації та на якому встановлене мобільний додаток «АРМ Інспектор», що є складовою частиною інформаційно-телекомунікаційної системи «Платформа цифрових мобільних сервісів «Київ цифровий», комплексна система захисту інформації якої має відповідний атестат відповідності Держспецзв'язку, володільцем якої є комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр».
Оскільки у даному випадку фотофіксація здійснювалася не в автоматичному режимі, а за допомогою технічного засобу АРМ Інспектора безпосередньо інспектором з паркування, відтак в даному випадку вимоги Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не застосовувались.
З огляду на викладене, фотофіксація адміністративного правопорушення здійснена належним технічним засобом, тому посилання позивача, що у постанові не вказано технічний засіб, яким було здійснено фото-, відеофіксацію правопорушення, зокрема: тип, найменування та місцезнаходження виробника засобу вимірювальної техніки, ідентифікаційний номер призначеного органу, технічний засіб, яким було здійснено фотофіксацію правопорушення АРМ Інспектора не внесено в Реєстр затверджених типів ЗВТ суд оцінює критично.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наданий сторонами.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, вказане не можна розуміти таким чином, що позивач взагалі звільнений від обов'язку доказування своїх вимог, тому обов'язок доказування розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Вищевикладене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 536/583/17 та від 14 березня 2018 року у справі № 760/2846/17.
За таких обставин, відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення ним порушення ПДР відповідними доказами. Тому, суд, приходить до висновку, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується наданими відповідачем доказами та не спростовано позивачем. А тому з врахуванням зазначеного суд не вбачає підстав для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 247, 251, 252, 280, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 73, 74, 77, 241, 242, 296 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мішуткіна Олександра Володимировича до Головного спеціаліста - інспектора з паркування другого відділу контролю правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рудика Едуарда Павловича, Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Дмитро ПЕТРОВ