печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31200/22-ц
Пр. № 2-2877/24
07 травня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Підпалого В.В.
при секретарі - Кострійчук В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» (далі - позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 42 729 грн. 96 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 600 грн. та на професійну правничу допомогу у розмірі 9 600 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги вказує, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Вказаний будинок обслуговує житлово-експлуатаційна організація ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32». Позивач свої обов'язки щодо здійснення обслуговування та поточного ремонту житлового будинку, приміщень будинку, забезпечення роботи технічного обладнання та інженерних мереж, комунікацій відповідно до технічних вимог законодавства, відповідних підзаконних актів, забезпечення надання належної якості комунальних та інших послуг власникам житлових, нежитлових та інших споруд будинку виконував своєчасно та в повному обсязі. Проте, зобов'язання відповідача щодо своєчасної оплати за спожиті послуги у повному обсязі виконані не були, у зв'язку із чим, утворилась заборгованість на суму 42 029 грн. 32 коп. У зв'язку з невиконанням свого зобов'язання позивач має право на підставі ст. 625 ЦК України на стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 591 грн. 82 коп. та 3 % річних розмірі 108 грн. 82 коп., що у загальній сумі складає 42 729 грн. 96 коп.
Ухвалою суду від 12.01.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених недоліків (а.с. 76-77).
12.02.2024 року на адресу суду від представника позивача Мовчан С.Ф. надійшла нова редакція позовної заяви з додатками (а.с. 79-160).
Ухвалою суду від 14.02.2024 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 18.03.2024 року (а.с. 162-162).
До судового засідання сторони не з'явились з невідомих причин, хоча про час, день та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
06.05.2024 року на адресу суду від представника позивача Мовчан С.Ф. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
За таких обставин, суд розглянув відповідно до ст. 280 ЦПК України за правилами заочного позовного провадження.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Крім того, згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Судом встановлено, що ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» надає житлово-комунальні послуги фізичним та юридичним особам з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, послуги з виробництва та постачання теплової енергії у житловому будинку у складі окремих житлових секцій з підземною автостоянкою і вбудованими приміщеннями соціальної сфери, за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 11.07.2007 року та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 22.01.2024 року (а.с. 25, 158-159).
03.09.2007 року між сторонами укладено договір № 292-Б «Про надання комунальних послуг та участь у витратах та утримання житлового будинку та прибудинкової території» (а.с. 29-32).
Нарахування за послуги з утримання будинку та прибудинкової території проводиться за тарифами, затвердженими розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 червня 2009 року № 760 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», від 31 серпня 2009 року № 980 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення», від 01 серпня 2017 року № 932, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у м. Києві 14 серпня 2017 р. за № 158/1750, яким були встановлені Тарифи та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, в якому конкретно наявні позиції по ТОВ «Об'єднання мешканців «ПРОЗОРО» (ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32», із зазначенням конкретних будинків розташованих по АДРЕСА_2 ).
Нарахування за послуг теплової енергії здійснювалось на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04 травня 2017 року № 524, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у м. Києві 19 травня 2017 р. за № 95/1687, «Про встановлення тарифів на теплову енергію, виробництво теплової енергії, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води та вартості витрат з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку теплової енергії Товариству з обмеженою відповідальністю «Об'єднання мешканців «ПРОЗОРО» (ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32»).
Відповідно до змін, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.05.2016 року, ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» перейменоване в ТОВ «Об'єднання мешканців «Прозоро» (ТОВ «ОМ «ПРОЗОРО»). В подальшому 19.06.2017 р. Наказом Міністерства юстиції України №1965/5 реєстраційні дії по перейменуванню визнанні незаконними та були скасовані, назву ТОВ «ОМ «ПРОЗОРО». (ЄДРПОУ 32492922) змінено на попередню назву - ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» (ЄДРПОУ 32492922).
28.09.2022 року ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» направило відповідачу претензією про погашення заборгованості (а.с. 36-37).
Оскільки, відповідачем порушувалося зобов'язання по оплаті наданих послуг, що встановлено умовами договору, то відповідно до наданого позивачем розрахунку боргу станом на 05.10.2022 року за ним обраховується прострочена заборгованість на загальну суму 42 729 грн. 96 коп., що складається з: 42 029 грн. 32 коп. - сума основного боргу, 591 грн. 82 коп. - інфляційна складова та 108 грн. 82 коп. - 3 % річних (а.с. 90-92).
Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є щомісячна сплата позивачу вартості наданих послуг.
Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил (стаття перша Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до пункту п'ятого частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття перша, частина друга статті третьої, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказаної правової позиції притримується Верховний Суд України (постанова № 6-2951цс15 від 20.04.2016 року).
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про сплату заборгованості у добровільному порядку, а наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не оспорюється.
Таким чином, стороною позивача доведено обставини, на які посилається у позовній заяві, а стороною відповідача вони не спростовані.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 42 029 грн. 32 коп. є обґрунтованими, доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з розрахунком наданим представником позивача за період з 31.08.2021 року по 30.09.2022 року відповідачу нараховано інфляційні втрати та 3% річних (а.с. 92).
Водночас, суд зауважує, що відповідно до п. 4 ч. 3 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року зазначено, що забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Тобто, нарахування інфляційних нарахувань та процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги у період з березня 2020 року є порушенням законодавства, що підлягає застосуванню в умовах воєнного стану.
В зв'язку з викладеним, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних задоволенню не підлягають.
Що стосується заявленого позивачем відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Згідно матеріалів справи на підтвердження понесених витрат на професійну допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги від 01.10.2022 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльності, орієнтовний розрахунок витрат, акт про обсяг надання правничої допомоги від 31.0.2022 року (а.с. 57-58, 59, 60, 68).
Враховуючи, що позивач не надав суду документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо), суд вважає за необхідне в частинні стягнення витрат пов'язаних із наданням правничої допомоги відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до задоволених вимог у розмірі 98,36%.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог позивача на суму 42 029 грн. 32 коп., що становить 98, 36% від заявлених вимог у 42 729 грн. 96 коп., понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору 2 557 грн. 36 коп. (98, 36% від 2 600 грн.) покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 509, 526, 612, 625, 901, 903 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 42 029 грн. 32 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» судовий збір у розмірі 2 557 грн. 36 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32»: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32-А, прим. 96, код ЄДРПОУ 32492922.
Відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя В.В. Підпалий