Справа №705/4866/24
2-а/705/75/24
23 вересня 2024 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л. розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , що подана представником позивача Чимирис О.В. до державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі по адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі по адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі. В позові представник позивача посилається на те, що на початку серпня 2024 року позивачу стало відомо, що на її рахунок накладено арешт та відносно неї відкрито виконавче провадження за № 75571947, стягувачем в якому є Департамент державного нагляду (контролю) за безпекою на транспорті. Позивач не отримувала будь-яких документів щодо застосування до неї Державною службою України з безпеки на транспорті адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.. 14.08.2024 державним виконавцем надано позивачу матеріали виконавчого провадження з яких вбачалося, що 25.04.2024 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті, ОСОБА_3 , розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM 5,5, винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00019081, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Згідно вказаної постанови 20.04.2024 о 7 год 34 хв. на а/д М-05, км 36+303, Київська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF XF 460 FAR, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 11.263% (4.505 тонн), при нібито дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн. Також в поставі серії АА № 00019081 від 25.04.2024 року зазначено, що згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП в разі не сплати штрафу в строк, установлений ч. 2 ст.300-2 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі 34000 грн. Дата набрання постановою законної сили 21.05.2024. А строк пред'явлення постанови до виконання до 20.06.2024. Постанову серії АА № 00019081 від 25.04.2024 позивачем отримано не було, перевіривши трекінг відправлень Укрпошти №0600262915716, вбачалося, що відправлення не було вручено позивачеві та було повернуто за зворотною адресою, де 18.05.2024 відправлення вручене відправнику. Вважає, що постанова серії АА № 00019081 від 25.04.2024 є протиправною та прийнятою з порушення норм законодавства, без дослідження усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню. В постанові визначено інформацію лише щодо транспортного засобу - DAF XF 460 FAR, д.н.з. НОМЕР_1 . Також визначені наступні результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення, фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей 5, спарені колеса 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 4770 мм, 2-3: 1390 мм, 3-4: 5510 мм, 4-5: 4160 мм; навантаження на вісь 1-7750 кг, 2-12100 кг, 3-8450 кг, 4-11950 кг, 5-9200кг; загальна маса 49450 кг; вимірювання з урахуванням похибки ваги загальна маса 44505 кг. Враховуючи наведені дані щодо загальної маси транспортного засобу, з урахуванням похибки, відповідач дійшов висновку, що у спірному випадку допущено перевищення загальної маси транспортного засобу на 11.263% (4.505 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 т. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ТОВ «Стандарт будівельний», директором якого є позивач ОСОБА_1 , є власником транспортного засобу DAF XF 460 FAR, д.н.з. НОМЕР_1 , маса якого без навантаження 10400 кг, повна маса 27000 кг, колір: синій, особливі відмітки: спеціалізований вантажний контейнеровоз переобладнаний 2021 року встановленням тильного підіймача. Тобто, у цьому випадку оскаржуваною постановою зафіксовано транспортний засіб спеціалізований вантажний контейнеровоз. 20.04.2024 вантажний контейнеровоз DAF XF 460 FAR, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався у комплекті зі спеціалізованим причіпом/пр - контейнеровозом марки KRONE, д.н.з. НОМЕР_3 , що зафіксовано автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті та підтверджується файлами фотофіксації. Проте, в постанові не зазначено будь-яких даних, в т. ч. інформації про реєстраційний номер такого причепу. Відповідачем взагалі не досліджено питання, який саме причіп, напівпричіп або інший причіпний пристрій використовувався в цьому випадку. При накладенні на позивача штрафу за перевищення нормативно допустимих габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, відповідач не керувався вимогами щодо таких габаритно-вагових параметрів, встановлених п. 22.5 ПДР для контейнеровозів, що фактично призвело до помилкового висновку про перевищення допустимих габаритно-вагових параметрів транспортного засобу. Посилаючись на норми чинного законодавства України, вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 132-1 КУпАП, тож, постанова серії АА № 00019081 від 25.04.2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
До матеріалів позову було долучено клопотання про поновлення строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення. Представник позивача вказує, що позивач не знала про існування постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та будь-яких документів не отримувала з Державної служби України з безпеки на транспорті. Про наявність оскаржуваної постанови позивач дізналася лише 14.08.2024 після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
26.08.2024 ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
10.09.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому зазначається, що відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, серії АА № 00019081 від 25.04.2024 встановлено, що 20.04.2024 о 7 год 34 хв., за адресою M-05, км 36+303, Київська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF XF 460 FAR , д.н.з. НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 11.263% (4.505 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 КУпАП. Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 5, 5, свідоцтво про повірку 35-02/18121815; 23- 21/000198,199,201,306 дійсні до 12.09.2024. За вказане правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Як вбачається із пункту 22.5 ПДР, рух транспортних засобів та їх составів автомобільними дорогами державного значення допускається у разі, коли їх параметри фактичної маси не перевищують 44 т виключно для трьохвісних автомобілів (тягачів) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра. Для застосування параметру фактичної маси в розмірі 44 тонни при оцінці правомірності руху транспортного засобу обов'язково мають бути дотримані такі вимоги: автомобіль (тягач) має бути трьохвісним з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом) загальною максимальною довжиною 13,716 метра; на зазначеному автомобілі (тягачі) із вказаним напівпричепом (контейнеровозом) мають бути розміщені один або більше контейнерів або змінних кузовів; рух має здійснюватися на автомобільних дорогах загального значення. Відсутність, хоча б однієї із вказаних вимог унеможливлює застосування підвищеного показнику фактичної маси - 44 тонни при оцінці правомірності руху транспортного засобу. В такому разі, застосовується показник дозволеної фактичної маси - 40 тонн, перевищення, якого на похибку 5%, тягне за собою накладення штрафу, згідно частини 2 статті 132-1 КУпАП. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті здійснюється за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT). Твердження позивача, про невідповідність фактичних зафіксованих параметрів ТЗ, які відображені в оскаржуваній постанові, та встановленого в ній правопорушення її математичним обрахункам спростовано, зазначеною формулою, яка наведена у оскаржуваній постанові. Так, встановлено, що: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 4770 мм, 2-3: 1390 мм, 3-4: 5510 мм; 4-5: 5160 мм; навантаження на вісь 1 - 7750 кг, 2 - 12100 кг, 3 - 8450 кг, 4 - 11950 кг; 5 - 9200 кг; загальна маса - 49450 кг. Згідно формули, зроблено розрахунки та встановлено перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 11.263% (4.505 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон ((49450кг -40000кг) -10%*49450кг)/40000кг)*100% =11,263%. З фото фіксації правопорушення вбачається, що транспортний засіб проходив рамку вагового контролю одночасно з напівпричепом, проте його окреме визначення у постанові не потребується, так як він не є самостійним суб'єктом адміністративної відповідальності. Будь-яких доказів, щодо здійснення позивачем вантажного перевезення саме контейнером, ідентифікації такого контейнера, доказів щодо придбання або використання контейнера, товарно-супровідних документів на перевезення вантажу контейнером, або сертифікатів на такий контейнер, які б могли свідчити на користь висновку про контейнерні перевезення транспортним засобом позивача, матеріали справи не містять. Вказані обставини вказують на відсутність належних доказів перевезення вантажів за допомогою контейнеру, з огляду на що фактична маса транспортного засобу позивача повинна була бути не більше 40 тон. Жодним нормативно-правовим актом України не передбачено, що лише наявність контейнеровозу дозволяє здійснювати перевезення з підвищеними ваговими нормами. Відповідачем не ставляться під сумнів технічні характеристики транспортного засобу напівпричепу, за допомогою якого здійснювалося перевезення вантажів. При цьому, ключовою обставиною, яка підлягає доказуванню в ході розгляду справи, є доведення факту перевезення контейнеровозом саме контейнеру. Позивачем надана товарно-транспортна накладна, в якій відсутня інформація про опломбування контейнерів. Постанова направлена 26.04.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на поштову адресу позивача. Однак, даний лист повернуто за закінченням терміну зберігання, що свідчить про неналежне відношення до поштової кореспонденції за адресою, внесеною до офіційних державних реєстрів. У клопотанні про поновлення строку, не зазначено причин, по яким позивач не могла отримати направлену на її адресу постанову. На підставі вищевикладеного, посилаючись на норми чинного законодавства України, просили відмовити у задоволенні позову.
Суд, перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що згідно з постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 25.04.2024 серії АА№00019081, 20.04.2024 о 7 год 34 хв. на а/д М-05, км 36+303, Київська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF XF 460 FAR, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме автомобіль рухався із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 11.263% (4.505 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн, відповідальність за що передбачено ч.2 ст. 132-1 КУпАП та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Постанова набрала законної сили 21.05.2024. Строк пред'явлення постанови до виконання - до 20.06.2024 включно.
У постанові також вказано, що правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 5,5 та зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 4770 мм, 2-3: 1390 мм, 3-4: 5510 мм; 4-5: 5160 мм; навантаження на вісь 1 - 7750 кг, 2 - 12100 кг, 3 - 8450 кг, 4 - 11950 кг; 5 - 9200 кг; загальна маса - 49450 кг. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу - 44505 кг.
Зазначено, що згідно із частиною другою статті 308 КУпАП в разі несплати позивачем штрафу у строк, встановлений частиною другою статті 300-2 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі 34000грн..
Вказану постанову 26.04.2024 направлено ОСОБА_1 на адресу її проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно трекінгу «Укрпошта» № 0600262915716 рекомендований лист з повідомленням про вручення поштового адресату вручено не було та вказано причину невручення: «за закінченням встановленого терміну зберігання».
У зв'язку з невиконанням постанови серії АА№00019081 від 25.04.2024 її було направлено до Відділу ДВС у м.Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) для примусового виконання та 23.07.2024 державним виконавцем відкрито виконавче провадження № ВП 75571947, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 23.07.2024.
14.08.2024 до Відділу ДВС у м.Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) звернувся адвокат Чимирис О.В. в інтересах ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 75571947, ознайомившись з якими стало відомо, що з ОСОБА_1 стягується штраф у подвійному розмірі в сумі 34000 грн.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ТОВ «Стандарт будівельний», директором якого є позивач ОСОБА_1 , є власником транспортного засобу DAF XF 460 FAR, д.н.з. НОМЕР_1 , маса якого без навантаження 10400 кг, повна маса 27000 кг, колір: синій, особливі відмітки: спеціалізований вантажний контейнеровоз переобладнаний 2021 року встановленням тильного підіймача.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ТОВ «Стандарт будівельний», директором якого є позивач ОСОБА_1 , є власником причепа - спеціалізованого/ пр -контейнеровоза марки KRONE, ДЗН СА0054XF, маса без навантаження 2650, повна маса 18000, колір: чорний.
Відповідно до товарно - транспортної накладної № 565 від 20.04.2024 вантажовідправник ТОВ «Стандарт будівельний» перевозив на замовлення ТОВ «Кредо СВ» вантаж: гіпсокартон масою брутто 9,05 т та гіпсовий матеріал масою брутто 21,85 т, разом 30,90т.
Згідно із фотозображенням транспортного засобу, здійсненим в автоматичному режимі в момент вчинення правопорушення, яке долучене до матеріалів відзиву 20.04.2024 о 07 год. 34 хв. на ділянці дороги М-05 м.Васильків зафіксовано проїзд транспортного засобу DAF XF 460 FAR, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (надалі - Положення) встановлено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення).
Отже, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Згідно пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
В силу вимог пункту 3, абзацу четвертого пункту 4 Правил № 30 транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
У відповідності до підпункту б) пункту 22.5 Правил дорожнього руху рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси щодо вантажних автомобілів: двовісний автомобіль 18 тон; трьохвісний автомобіль 25 (для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни - 26 тон); чотирьохвісний автомобіль 32 тони; чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38 тон. Комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 тон; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 тон; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 тони. Автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом 40 тон.
Наведеними правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
При цьому, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами регламентована ст.. 132-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Надаючи правову оцінку доводам відповідача, суд враховує, що адміністративне правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, було зафіксоване за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису.
Процедура оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, регламентована Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою Міністерством інфраструктури України 27.09.2021 № 512.
Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система), необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова), що передбачено пунктом 2 Розділу ІІ Інструкції.
Згідно до пункту 3 Розділу ІІ вказаної Інструкції під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
За результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у частинах першій та другій статті 14-3 КУпАП, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки (пп. 1 п. 5 Розділу ІІ Інструкції).
Вимоги до форми постанови визначені статтею 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до частини сьомої статті 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-1 цього Кодексу.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим Постановою КМУ №1174 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 623).
Згідно п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційної телекомунікаційної системи.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).
Згідно з п. 17 Порядку у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційної телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційної телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (п. 14 Порядку № 1174).
Згідно з п. 15 Порядку № 1174 метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 "Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку", повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Відповідно, при вирішенні справи про адміністративне правопорушення інспектор виходив з того, що допустимою для транспортного засобу позивача на відповідній ділянці автомобільної дороги є фактична маса в 40 тон.
Як вже зазначалося, позивач наполягає на тому, що допустимою фактичною масою транспортного засобу є 44 тони. Доводи позивача ґрунтуються на тому, що перевезення вантажів здійснювалося комбінованим транспортним засобом, який складався з вантажного контейнеровоза DAF XF 460 FAR, д.н.з. НОМЕР_1 із спеціалізованим причіпом/пр-контейнеровозом Krone, д.н.з. НОМЕР_3 . На підтвердження своїх доводів позивачем надано відповідні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та спеціалізованого причіпу.
З роздрукованих файлів фотофіксації, доданих представником відповідача до відзиву, вбачається, що 20.04.2024 о 07 год 34 хв. автомобіль DAF XF 460 FAR, д.н.з. НОМЕР_1 , проїжджаючи крізь автоматичний пункт контролю, їхав саме з напівпричепом з контейнером, який не був зафіксований технічним засобом контролю, оскаржувана постанова та надана відповідачем інформаційна картка габаритно-вагового контролю взагалі не містять відомостей про спеціалізований напівпричеп, н/пр контейнеровоз, який був приєднаний до сідлового тягачу DAF XF 460 FAR, д.н.з. НОМЕР_1 .
Суд погоджується з доводами сторони позивача, оскільки ними надані достовірні дані, що спеціалізований напівпричеп є контейнеровозом, а відповідачем вказана інформація не спростована.
Ідентифікації за державним реєстраційним номером напівпричепу-контейнеровозу, внаслідок якої відповідачу стало б відомо, що напівпричіп є контейнеровозом, автоматичний пункт взагалі не здійснив, а ідентифікував лише сідловий тягач.
Відповідач притягуючи до відповідальності позивача не встановив ні державного номерного знаку напівпричепу, ні відстань між осями, ні навантаження на осі, також первинні документи автоматичного пункту габаритно-вагового контролю таких відомостей не містять.
Постанова містить лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, однак зазначена постанова не містять інформації про тип транспортного засобу (контейнеровоз тощо), що ставить під сумнів врахування вказаного критерію при встановленні факту перевищення, встановлених законодавством вагових норм, що впливає на визначення відсотку та маси перевищення нормативних параметрів, і як наслідок розміру штрафу при притягненні особи до відповідальності.
За таких обставин, суд зазначає, що наведені відповідачем аргументи та надані докази не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими, а оскаржувана постанова не містить повного розкриття об'єктивної сторони правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, що унеможливлює її віднесення до порушень з перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами, а тому, відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
За правилами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
У той же час, відповідачем, у ході розгляду даної справи, не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, за викладених в оскаржуваній постанові про притягання до адміністративної відповідальності обставин.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наведені відповідачем аргументи та надані докази не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими, а оскаржувана постанова не містить повного розкриття об'єктивної сторони правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, що унеможливлює її віднесення до порушень з перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами, а тому, відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу вказаного адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови і достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Натомість суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині визнання протиправною постанови, оскільки прийняття такого рішення не передбачено ст.286 КАС України, у зв'язку з чим у задоволенні вимог в цій частині необхідно відмовити.
Також матеріали справи не містять належних доказів які б підтверджували вручення чи отримання у будь-який спосіб позивачем копії оскаржуваної постанови, а тому суд бере до уваги твердження про те, що про оскаржувану постанову позивач дізналася лише під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Згідно із ч. 3 ст. 291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
З огляду на вищевикладене та надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що необхідно поновити позивачу строк звернення з адміністративним позовом для оскарження постанов по справі про адміністративні правопорушення, як такий, що пропущений з поважної причини.
У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.241-246,286 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Позов задовольнити частково.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серія АА№00019081 від 25.04.2024 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн., винесену Державною службою України з безпеки на транспорті - скасувати.
Провадження по адміністративній справі - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 484,48 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Л. Гудзенко