Справа № 703/3290/24
2/703/1195/24
23 вересня 2024 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Прилуцького В.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
встановив:
ПрАТ "Українська пожежно - страхова компанія" звернулась до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь завдані збитки в порядку регресу у сумі 28719 грн. 71 коп., а також судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16 грудня 2019 року між ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_2 було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до умов якого, позивач взяв на себе зобов'язання, у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки «OPEL», д.н.з. НОМЕР_1 , сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам.
21 жовтня 2020 року близько 16 год. 20 хв., по вул. К. Вишневецького в с. Костянтинівка, Смілянського р-ну, Черкаської обл., мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «OPEL», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «SUZUKI», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_3 .
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу «SUZUKI», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », було завдано механічних пошкоджень, а власнику вказаного автомобіля - матеріального збитку.
Відповідно до постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 січня 2021 року, вищевказана дорожня-транспортна пригода сталася внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху.
На підставі страхового акту №049/037/005772/1 від 14 січня 2021 року, потерпілій особі ОСОБА_4 позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі: 28719 грн. 71 коп., що підтверджується платіжним дорученням №162 від 14 січня 2021 року.
Таким чином, загальний розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування за полісом №АО-4726862 від 16 грудня 2019 року склав: 28719 грн. 71 коп.
Відповідно до відповіді Головгого сервісного центру МВС відповідач керував транспортним засобом «OPEL», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.
З огляду на викладене та положення пп.«б» та «в» п.п.38.1.1 п.38.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у відповідача виникло зобов'язання відшкодувати позивачу завдані збитки в порядку регресу у розмірі сплаченого останнім страхового відшкодування за полісом №АО-4726862 від 16 грудня 2019 року.
З метою досудового врегулювання спору відповідачу було направлено претензію про відшкодування збитків в порядку регресу, однак ніяких дій зі сторони відповідача щодо погашення заборгованості в добровільному порядку проведено не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 червня 2024 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копію ухвали надіслано учасникам справи, відповідачу також копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань до суду не скеровував.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч. 13 ст. 7 ЦПК України. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, таким чином з'ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно ч.1 ст.4 та ч.1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 16 грудня 2019 року між ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_2 було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до умов якого, позивач взяв на себе зобов'язання, у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки «OPEL», д.н.з. НОМЕР_1 , сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам.
Як вбачається з відповіді Національної поліції, 21 жовтня 2020 року о 16 годині 19 хвилин в с. Костянтинівка по вул. Леніна, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «OPEL», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «SUZUKI», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок якої зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Відповідно до постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 січня 2021 року, яка набрала законної сили 02 лютого 2021 року, у справі №703/3631/20, вищевказана дорожня-транспортна пригода сталася внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху.
Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна особа (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно преамбули Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до п.1.1 ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.
Згідно п.1.8 ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.
Згідно ст.8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої, виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку, страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до п.35.1 ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
На підставі страхового акту №049/037/005772/1 від 14 січня 2021 року, потерпілій особі ОСОБА_4 позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі: 28719 грн. 71 коп., що підтверджується платіжним дорученням №162 від 14 січня 2021 року.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який сплатив страхове відшкодування за Договором страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за нанесений збиток.
Підпунктом "б" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо- транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до відповіді Головгого сервісного центру МВС відповідач керував транспортним засобом «OPEL», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 »,без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.
З врахуванням викладеного та приймаючи до уваги, що вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля «OPEL», д.н.з. НОМЕР_1 , забезпеченого ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», суд приходить до висновку, що ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», яка здійснила страхове відшкодування потерпілому, на підставі п.п. «в» п.38.1.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», набуло права регресної вимоги до відповідача, у зв'язку з здійсненням страхової виплати ОСОБА_4 у сумі 28719 грн. 71 коп. за полісом №АО-4726862 від 16 грудня 2019 року.
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
У відповідності до п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року за №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст.1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки,- незалежно від наявності вини.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції №162226541, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.979, 1166, 1187, 1188 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та керуючись ст.4, 5, 13, 76-82, 89, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України,
вирішив:
Позов Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія", адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ 20602681, завдану шкоду в порядку регресу у сумі 28719 грн. 71 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 грн. 40 коп., а всього 31142 грн. 11 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: В. О. Прилуцький