Справа № 404/7907/24
Номер провадження 3/404/2854/24
13 вересня 2024 року місто Кропивницький
Суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Євген Віталійович, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ідентифікаційний номер не встановлено, непрацюючої, яка проживає по АДРЕСА_1 , -
До Кіровського районного суду м. Кіровограда подано матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 178 КУпАП.
27.08.2024 року об 19 год. 40 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи по вулиці Попова, біля будинку №22 корп. 2 в м. Кропивницькому розпивала слабоалкогольний напій «Next» вмістом спирту 8,0%, об'ємом 0,5 л., у забороненому законом місці, чим образила людську гідність і громадську мораль, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 178 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Також під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення, вказано її місце реєстрації, а також повідомлено її про місце розгляду справи. Будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових пояснень чи заперечення проти протоколу.
Крім того, на офіційному сайті Кіровського районного суду м. Кіровограда (https://kr.kr.court.gov.ua/sud1109/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи.
У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/02) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відтак, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст. 1, 245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП.
Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення особи, що притягується до відповідальності, вважаю не доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, а його дії такими, що не підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП.
Відповідно до ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Згідно ч. 1 ст. 221 КУпАП, ст. 6 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» суди розглядають справи щодо неповнолітніх, які вчинили адміністративні правопорушення у віці від 16 до 18 років.
Інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники) (ч. 1ст. 270 КУпАП).
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Частиною 1 статті 178 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Із долучених до матеріалів справи доказів суд не може встановити, чи дійсно ОСОБА_1 перебувала у громадському місці в стані алкогольного сп'яніння. До суду не надано жодного належного та допустимого доказу вчинення правопорушення, зокрема, поліцейськими не підтверджено вчинення останнім дій, які утворюють об'єктивну сторону вказаного правопорушення, зокрема: поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Судом встановлено, що крім протоколу про адміністративне правопорушення, у якому не розкрито суті адміністративного правопорушення, поліцейським не зібрано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, зокрема: пояснень свідків, які б підтвердили наявність обставин вказаних у протоколі, фото та відеоматеріалів, якими зафіксовано наявність вчиненого порушення, результатів проведеної експертизи на визначення вмісту алкоголю в напої.
Інших доказів поліцейським не долучено.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію», проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Відтак, суд звертає увагу на те, що працівниками поліції не дотримано вимог даного Закону, оскільки у поясненні неповнолітньої ОСОБА_2 не зазначено, що пояснення відібрані за участі батьків останньої або адвоката.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
Враховуючи всі вищезазначені факти, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 178 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення, складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, у зв'язку з чим не може бути використаний як належний та допустимий доказ у справі, а інших доказів вчинення правопорушення до суду не надано, приходжу до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом матеріалами справи факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, та вважаю за необхідне провадження у справі відносно ОСОБА_1 , закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 178, п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, суддя, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Кіровський районний суд міста Кіровограда.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Є. В. Завгородній