ЄУН 387/751/24
Номер провадження по справі 2/387/359/24
20 вересня 2024 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді Солоненко Т. В.
за участю секретаря судового засідання Косюг І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому зазначив, що між ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 14.05.2023 укладено кредитний договір (оферти) № 14.05.2023-100001347 в межах якого ОСОБА_1 , як позичальнику, надано кредит в розмірі 3500,00 грн строком на 42 дні зі сплатою відсотків за користування кредитом. Проте, відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків, тому за останнім виникла та рахується заборгованість перед позивачем на загальну суму 7420,00 грн, яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало позивача звернутися до суду із відповідним позовом.
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, ухвалою від 14.08.2024, відкрив провадження по справі. Розгляд справи постановив провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з призначенням судового засідання на 20.09.2024.
В судове засідання призначене на 20.09.2024 представник позивача не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином. При цьому суд зважає на клопотання позивача, наведене у прохальній частині позовної заяви, в якому позивач просить розглянути справу за відсутності його представника.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Надав 20.09.2024 через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає повністю.
Клопотань до суду не надійшло, відповідач не скористався правом на подання відзиву.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
14.05.2023 ОСОБА_1 заповнив свої дані на сайті позивача на отримання коштів у сумі 3500,00 грн. строком на 42 днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача № НОМЕР_1 (а.с. 13-14).
14.05.2023, на виконання умов кредитного договору №14.05.2023-100001347 ТОВ "Споживчий центр" перерахувало на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 кредитні кошти у розмір 3500,00 грн. (а.с. 21).
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно до ч.1. ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Як визначено статтями 1046, 1047 ЦК України, договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно до ст.4 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
ТОВ «Споживчий центр» на виконання вимог кредитного договору № 14.05.2023-100001347 від 14.05.2023, надало ОСОБА_1 кошти у розмірі 3500,00 грн шляхом їх перерахування на картковий рахунок відповідача.
Відповідно до умов кредитного договору №№ 14.05.2023-100001347 від 14.05.2023, сума кредиту 3500,00 грн., строк, на який надається кредит - 42 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 24.06.2023 (а.с.13-14).
Згідно до п.5-7 кредитного договору №14.05.2023-100001347 від 14.05.2023, первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його надання (надалі - "первинний
період"). Черговий період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (надалі - "черговий період"). Період користування ставкою "Економ" - період фактичного користування Кредитом, протягом якого застосовується фіксована Процентна ставка "Економ", який розпочинається в день, наступний за днем сплати Позичальником повністю всіх Процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів (надалі-період"Економ"). Ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". Ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Відповідно до п.14 кредитного договору №14.05.2023-100001347 від 14.05.2023, позичальник підтверджує, що йому надані та він отримав інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (він ознайомився з нею за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/rozkritta-informacii) , паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України "Про споживче кредитування", графік платежів з переліком складових загальної вартості кредиту відповідно до Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, примірник цього договору
Відтак, оскільки відповідач взяв на себе певні зобов'язання, належним чином в установлений договором строк не виконав, на час звернення до суду за ним рахується заборгованість за кредитним договором №14.05.2023-100001347 від 14.05.2023 в загальному розмірі 7420,00 грн., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3500,00 грн., заборгованості по процентам в розмірі 3920,00 грн (а.с. 5).
Таким чином, відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит та на отримання процентів за користування кредитом.
З огляду на те, що відповідач прострочив погашення поточних платежів за договором та не повернув отримані кредитні кошти, не виконавши взятих за договором зобов'язань, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №14.05.2023-100001347 від 14.05.2023 узагальному розмірі 7420,00 грн.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422, 40 грн
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 274, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 526, 598, 599, 625, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (вулиця Саксаганського, 133-А, місто Київ, поштовий індекс 01032, код ЄДРПОУ 37356833) в рахунок оплати боргу по кредитному договору №14.05.2023-100001347 від 14.05.2023 кошти в сумі 7420 гривень 00 копійок (сім тисяч чотириста двадцять гривень 00 копійок) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 гривень 40 копійок (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кіровоградського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», вулиця Саксаганського, 133-А, місто Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Рішення складено та підписано 20.09.2024
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО
.