Справа № 383/910/24
Номер провадження 2-др/383/12/24
23 вересня 2024 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі: головуючої судді - Замші О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кулі В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі
У провадженні Бобринецького районного суду Кіровоградської області перебувала справа за позовною заявою ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2024 року позовні вимоги залишені без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України.
10 вересня 2024 року від представника відповідача адвоката Пономарьова Олега Валентиновича до суду надійшла заява, в якій він просить стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 грн.
В обґрунтування заяви вказує, що для отримання професійної правничої допомоги відповідач звернувся до адвокатського бюро "ОЛЕГА ПОНОМАРЬОВА", з яким було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги №49 від 24 липня 2024 року та 06 серпня 2024 року додаткову угоду до вказаного договору при здійснені представництва інтересів відповідача. За надання правової допомоги відповідачу необхідно сплатити суму гонорару відповідно до розрахунку №1/49/24 від 06.09.2024 року в сумі 25000 гривень. Посилаючись на ч.5 ст.142 ЦПК України, вважає, що понесені відповідачем судові витрати мають бути компенсовані позивачем.
12.09.2024 року від представника позивача ОСОБА_4 надійшло заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому вказує, що заявник не зазначив, які дії позивача у вказаній справі були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справи у зв'язку із залишенням позову без розгляду. Залишення позовної заяви без розгляду було обумовлене неможливістю особистої участі позивача в судовому засіданні, про яке було заявлене відповідачем, та вчинення процесуальних дій щодо спростування обставин, викладених у відзиві на позовну заячву. Звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов'язок позивача відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу. З огляду на викладене, просив відмовити у задоволені вказаного клопотання.
Представник позивача та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно ч.6 ст.142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою, п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Частиною 9 статті 141 ЦПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, вирішуючи питання компенсації судових витрат у вказаній справі, потребує встановленню факти зловживання позивачем процесуальними правами, виникнення спору внаслідок неправильних дій позивача, необґрунтовані дії позивача.
Так, Верховним Судом у постанові від 26.09.2018 року у справі № 148/312/16-ц зроблено висновок, що: "…для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується…".
Згідно з вимогами ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Стаття 44 ЦПК України дає вичерпний перелік дій, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55,124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі пред'явлення позову та подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Принцип змагальності згідно ст.12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Відповідачем не доведено, які саме дії позивача при зверненні до суду були необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
За таких обставин, суд вважає, що клопотання представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.44, 141,142, 260 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Пономарьова Олега Валентиновича про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 гривень - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала проголошена 23.09.2023 року.
Суддя Олена ЗАМША