Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1399/24
Провадження № 3/382/878/24
23 вересня 2024 року м. Яготин
Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до довідки МДЗ від 02.08.2024 року надати РНОКПП не має можливості, за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
До Яготинського районного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 203866 від 27.07.2024 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, в якому вказано, що 27.07.2024 року о 16 год. 00 хв. за місцем свого проживання, громадянин ОСОБА_1 вчинив відносно свого вітчима домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме, ображав його нецензурними словами, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Учасники на розгляд справи не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Судові повістки направлялися на адреси, зазначені у протоколі, які підписані ним без заперечень. Крім цього, в матеріалах справи міститься ОСОБА_1 особиста розписка про отримання судової повістки. Тож ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вважаються такими, що повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи. У зв'язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність, оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП їх присутність у вказаній категорії справи не є обов'язковою.
Про надходження на розгляд суду вказаної справи, з огляду на практику ЄСПЛ, було повідомлено прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області. Прокурор не скористався правом на участь у розгляді справи. Участь прокурора у вказаній категорії справ не є обов'язковою відповідно до ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Закон України від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII "Про запобігання та протидію домашньому насильству" у п. 3 ч. 1 ст. 1 визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У п. "b" ст. 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (далі Стамбульська конвенція) визначає домашнє насильство як всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису .
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого; невиконанні термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений; неповідомленні уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення термінового заборонного припису. Суб'єкт загальний - фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Суд враховує, що психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Судом встановлено, що 27.07.2024 року о 16 год. 00 хв. за місцем свого проживання, ОСОБА_1 вчинив відносно свого вітчима домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме, ображав його нецензурними словами, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Суд зазначає, що домашнє насильство може доводитися будь-якими доказами, допустимими у відповідному провадженні, і закон не містить вимоги доведення його спеціально визначеними засобами доказування. Серед іншого, суд може прийняти до уваги адміністративні протоколи поліції, обмежувальні приписи, рішення суду в справі про адміністративне правопорушення, аудіо та відеозаписи тощо, які оцінюються ним у сукупності з іншими доказами, наданими сторонами.
Суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що підтверджується у своїй сукупності: відомостями протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 203866 від 27.07.2024 року; заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 27.07.2024 року; копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 27.07.2024 року, в якому в графі "якщо так, що саме турбує постраждалу особу?" зазначено "Що може вчинити щось неадекватне" рівень небезпеки зазначено "високий"; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника від 27.07.2024 року; постановою поліції серії ГВА № 772666 від 27.07.2024 року; довідкою про не притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року; рапортом органу поліції.
Суд також враховує, що мета адміністративного покарання і інших адміністративних заходів держави полягає в негайному реагуванні саме на окремий випадок домашнього насильства з метою своєчасно та ефективно запобігти подальшій ескалації насильства та захистити жертву.
При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування "поза розумним сумнівом", сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах "Кобець проти України" (п.43) та "Авшар проти Туреччини" (п. 282), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії" від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь.
Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності. При накладенні адміністративного стягнення з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, пом'якшуючих та обтяжуючих обставин по справі, вважаю, що стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідає вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП і є домірним скоєному.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 173-2, 283-284, 289, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер невідомий, визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) грн (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м. Київ/21081100, код ЄДРПОУ- 37955989, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку (ІВАN) UA 678999980313010106000010860, код класифікації бюджету 21081100). Стягувачем є державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер невідомий , судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету 22030106. Стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя М. М. Нарольський