08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/1853/24
381/4471/24
20 вересня 2024 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Соловей Г.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
19.09.2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу посилаючись на те, що з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від подружнього життя дітей не мають. Подружнє життя з відповідачем не склалося, через різні характери та погляди на життя. З березня 2024 року проживають окремо. Спільне господарство не ведуть. Збереження сім'ї та примирення не можливо.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» в Україні утворено 136 нових та ліквідовано існуючі 490 районів. У Київській області, зокрема Фастівський район (з адміністративним центром у місті Фастів) у складі територій Бишівської сільської, Боярської міської, Гатненської сільської, Глевахівської селищної, Калинівської селищної, Кожанської селищної, Томашівської сільської, Фастівської міської, Чабанівської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. 19.07.2020 року зазначена постанова набрала чинності.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Суди утворюються, реорганізуються і ліквідуються законом.
Система судоустрою хоча і будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності, однак на практиці вона не завжди може співпадати з існуючим адміністративно-територіальним поділом держави. Зміна ж адміністративно-територіального устрою може бути лише підставою для перегляду існуючої системи судоустрою в порядку визначеному Конституцією та законами України.
Відповідно, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, кожен місцевий загальний суд продовжує здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Законом України «Про внесення зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів від 03.11.2020 року, розділ XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 31, ст. 545 із наступними змінами) доповнено пунктом 3-1 такого змісту, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року". В подальшому, термін здійснення місцевими судами своїх повноважень у межах раніше визначеної (до утворення (ліквідації) районів згідно Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX) територіальної юрисдикції, продовжено на один рік, але не пізніше 1 січня 2023 року.
До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX".
Згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру № 796559 від 20.09.2024 року, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, звертаючись до суду, позивач зазначила місце перебування відповідача за адресою: Київська область, Фастівський район (до утворення та ліквідацію районів Києво-Святошинський район), с. Віта-Поштова, вул. Боярська, 29.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що на даний час, дана справа відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною третьою ст. 31 ЦПК України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 31-32 ЦПК України, суддя,
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області (03170, м. Київ, вул. Мельниченка, 1).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя Г.В.Соловей