Справа № 365/227/24
Номер провадження: 2/365/188/24
іменем України
23 вересня 2024 року с-ще Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Хижного Р.В.
за участі
секретаря судового засідання Носової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду № 1 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Згурівська селищна рада Броварського району Київської області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
Позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Костенко О.М., звернулася до суду із позовом, в якому просить позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки у розмірі частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 20 листопада 2015 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, в якому народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалось, а тому шлюб сторін було розірвано згідно рішення Згурівського районного суду Київської області від 19 березня 2020 року. Одразу після розірвання шлюбу, відповідач виїхав до іншого місця проживання та припинив спілкування з дочкою. Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не цікавиться успіхами дитини, станом її здоров'я. Відповідач також не приймає матеріальної участі у вихованні дитини. Дитина знаходиться на повному утриманні позивачки. Зазначене в сукупності свідчить про ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків відносно дочки ОСОБА_4 та є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав та стягнення з нього аліментів.
Ухвалою суду від 10 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Учасникам справи встановлено строки для подачі заяв по суті. Зобов'язано Згурівську селищну раду Броварського району Київської області, як орган опіки та піклування надати до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно його малолітньої доньки.
На виконання ухвали суду Згурівською селищною радою Броварського району Київської області, як органом опіки та піклування, надано до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо його малолітньої доньки ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 09 липня 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.
Відповідач ОСОБА_2 до суду відзив у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України не подав, хоча судом йому було роз'яснено право на подачу відзиву в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 не з"явились. Представник позивачки направив до суду заяву, в якій просив справу розглядати у відсутність представника позивачки, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Представник третьої особи Згурівської селищної ради Броварського району Київської області, як органу опіки та піклування - ОСОБА_6 не з"явився. Подав через канцелярію суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у відсутність представника третьої особи, позовні вимоги підтримав.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідач про причини неявки в судові засідання суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов до суду не подав.
На підставі ч. 4 ст. 223 та ст. 280 ЦПК України, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин, відзиву до суду не подав та представник позивачки не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин, відзиву до суду не подав та представник позивачки не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання не проводилось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано та є батьками малолітньої дитини, доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15 - копія свідоцтва про шлюб, а.с. 16 - копія свідоцтва про народження, а.с. 19-21 - копія рішення суду про розірвання шлюбу).
Позивача зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати з позивачкою (а.с. 12 - копія витягу з реєстру територіальної громади).
За місцем проживання позивачки створені всі необхідні умови для проживання та навчання малолітньої дитини. Відповідач з донькою не проживає більше чотирьох років, за місцем проживання її не відвідує, участі у вихованні не приймає, матеріально не забезпечує.
Рішенням Виконавчого комітету Згурівської селищної ради Броварського району Київської області № 166 від 03 червня 2024 року затверджено Висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 40 - рішення, а.с. 41-42 -висновок).
Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно з ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
В силу положень п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово підкреслював, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках у разі доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконання ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.
11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.
У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).
Приймаючи рішення про позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав, суд виходить з того, що позбавлення відповідача батьківських прав відповідає інтересам його малолітньої доньки ОСОБА_3 .
Судом не встановлені поважні причини невиконання батьківських обов'язків відповідачем.
За даних обставин суд не вбачає іншого шляху забезпечення інтересів дитини, окрім як розірвання їхніх сімейних зв'язків з біологічним батьком.
Суд вважає за необхідне позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позбавлення батьківських прав, не позбавляє відповідача ОСОБА_2 від обов'язку щодо утримання дочки ОСОБА_4 . Оскільки відповідач добровільно кошти на утримання дитини не надає, про матеріальний добробут дитини не дбає, з нього мають бути присуджені аліменти на утримання доньки.
Згідно ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
В силу ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
В силу ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина тощо.
Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини, доньки - ОСОБА_3 у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 березня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів з відповідача у межах суми платежу за один місяць.
В частині розподілу судових витрат суд приходить до наступного висновку.
Позивачкою сплачено судовий збір за вимогою немайнового характеру про позбавлення батьківських прав у розмірі 1211,20 грн (а.с. 25 - квитанція).
Представник позивачки просив стягнути судовий збір з відповідача на користь позивачки.
На підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 судовий збір за вимогою немайнового характеру про позбавлення батьківських прав у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи те, що на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивачка була звільнена від сплати судового збору за вимогою майнового характеру про стягнення аліментів, керуючись ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150,155,164,166,180,181,182 СК України, ст.ст. 2,19,81,141,263,265,280-289,354,355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Згурівська селищна рада Броварського району Київської області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно його малолітньої дитини, доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини, доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 березня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави за вимогою майнового характеру про стягнення аліментів у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за вимогою немайнового характеру у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача ОСОБА_2 .
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа: Згурівська селищна рада Броварського району Київської області, як орган опіки та піклування, місцезнаходження: вул. Українська, 10, селище Згурівка Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ 04360296.
Головуючий суддя Р.В. Хижний