Справа № 362/6251/24
Провадження № 2/362/2825/24
20.09.2024 суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Мартинцова І.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до держави російська федерація про стягнення моральної шкоди,-
У вересні 2024 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_1 , в якій остання просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 35000 євро, що складає еквівалент1554057,50 грн.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Мартинцову І.О.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Однак, в порушення вказаних норм, у позовній заяві не зазначено обставин справи з посиланнями на відповідні докази щодо спричинення моральної шкоди саме позивачу та доказів і обгрунтувань розміру такої шкоди.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»- під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно положень ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Порядок та підстави відшкодування моральної шкоди визначено ст. ст. 23, 1167 ЦК України.
Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Верховний Суд у постанові від 28 листопада 2018 року по справі №761/11472/15 зазначив, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
В порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору чи документу, який підтверджує підстави для звільнення від сплати судового збору.
Позивач, як на підставу звільнення від сплати судового збору, посилається на п. 22 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», згідно умов якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Таким чином, умовою звільнення осіб від сплати судового збору на підставі вказаної норми є не просто факт тимчасової окупації території України, збройної агресії, збройного конфлікту, а й обов'язкове настання наслідків у вигляді вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
З доводів позовної заяви та доданих до неї доказів судом не встановлено настання вказаних вище наслідків.
Селище міського типу Глеваха, у якому проживає позивач, не перебувало під окупацією та враховуючи наведене, доводи позивача щодо завдання йому душевного болю через збройну агресію РФ, судом не можуть бути визнані обставинами, які свідчать про наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, адже, в даному випадку, підставою для звільнення від сплати судового збору може бути вимушене переселення з тимчасово окупованих територій України, або інші наслідки зазначені у п. 22 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України будь-яких доказів порушення права власності позивача на належне йому майно (знищення майна, житла, обернення його на користь відповідача тощо), суду не надано.
Також, з доводів позовної заяви судом не встановлено інших обставин, з якими положення п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачають можливість звільнення позивача від сплати судового збору (загибель, поранення, перебування в полоні, незаконне позбавлення волі або викрадення).
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, позивачем до суду не подано документів, що підтверджують сплату судового збору у належному розмірі 15140 грн. 00 коп. за заявлені вимоги про стягнення моральної шкоди у розмір 1554056,00 грн.
Відтак позивачу необхідно сплатити судовий збір і надати суду документ, що підтверджує сплату в сумі 15140 гривень, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України.
Судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК уКиїв.обл/Васильків.міс/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA808999980313191206000010786;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу: судовий збір, за позовом ( ПІБ чи назва установи, організації позивача), Васильківський міськрайонний суд Київської області, код ЄДРПОУ суду.
Вказані недоліки в сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Відповідно до частини другої ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У встановлений строк позивач повинен усунути недоліки позову шляхом сплати судового збору та надання обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди.
Враховуючи викладене, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до держави російська федерація про стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить сім днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви до визначеної дати, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.О. Мартинцова