Провадження № 1-кс/359/1713/2024
Справа № 359/9005/24
Іменем України
22 серпня 2024 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль з технічною фіксацією клопотання слідчого СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12024111100000323, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.01.2024 року, підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю і жителю м. Бориспіль Київської області, громадянину України, українцю, не одруженому, освіта середня, раніше судимому, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України-
ОСОБА_4 будучи раніше неодноразово судимим, востаннє 10.03.2023 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та обвинувачується у скоєнні умисного злочину за наступних обставин.
Так, о 19 годині 20 хвилин 18.01.2024, ОСОБА_4 перебував біля під'їзду АДРЕСА_1 , в цей час в останнього виник умисел на проникнення до вищевказаного під'їзду з метою подальшого викрадення чужого майна.
Після чого, ОСОБА_4 підійшов до дверей під'їзду АДРЕСА_1 та шляхом ривку рукою дверей під'їзду обладнаних системою домофона виробника «Visit» з електричним замком проник у вищевказаний під'їзд.
Перебуваючи на першому поверсі під'їзду, під сходами ОСОБА_4 побачив велосипед марки «Winner», моделі «Gitano» синьо-помаранчевого кольору, та в нього виник умисел на його викрадення.
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, в умовах воєнного стану, з проникненням у інше приміщення, таємно та з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 викрав вказаний велосипед марки «Winner», моделі «Gitano» синьо- помаранчевого кольору та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 449/24 від 24.01.2024 року ОСОБА_4 спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_6 у розмірі 3200 гривень.
Правовою кваліфікацією інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення є:
ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення. в умовах воєнного стану.
12 серпня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення (злочину) обґрунтовано підозрюється:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Бориспіль Київської області, українець по національності, громадянин України, неодружений, маючий середню освіту, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий 10.03.2023 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.
Обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.01.2024 у ОСОБА_6 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , в ході якого він пояснив, що він знайомий з ОСОБА_8 . 18.01.2024 року він разом з Уколовим прийшли до під'їзду АДРЕСА_1 . З вказаного під'їзду, ОСОБА_9 викотив велосипед оранжевого кольору, пояснивши, що вказаний велосипед він взяв на користування у своїх знайомих; протоколом огляду документу, в ході проведення якого на відеозапису видно, як ОСОБА_4 18.01.2024 року заходить до під'їзду АДРЕСА_1 , та в подальшому викочує звідки велосипед, з яким уходить від будинку;постановою про визнання документом та приєднання до матеріалів кримінального провадження відеозапису, вилученого в ОСББ «Грин Хауз 2012» за 18.01.2024;протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 , яка пояснила, що у неї у власності перебував велосипед «WINNER» оранжевого кольору. 20.01.2024 року вона помітила його відсутність, він перебував під сходами у під'їзді №2 будинку АДРЕСА_3 . Звернувшись до голови ОСББ вона переглянула відеозаписи у під'їзді та побачила, що 18.01.2024 року до під'їзду зайшли двоє чоловіків, один з яких викотив належний їй велосипед; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.01.2024 потерпілій ОСОБА_6 , в ході проведення якого остання впізнала на фотознімку під №2 чоловіка, який скоїв крадіжку належного їй велосипеду, а саме ОСОБА_4 ;протоколом огляду від 24.01.2024 року в ході проведення якого у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено велосипед «WINNER» оранжевого кольору;постановою про визнання речовим доказом та приєднання до матеріалів кримінального провадження- велосипеду, вилученого у ОСОБА_4 ;протокол огляду велосипеду вилученого у ОСОБА_4 , за участю потерпілої ОСОБА_6 , в ході якого вона пояснила, що вказаний велосипед, належить їй;
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, якщо жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до тяжких, оскільки максимальне визначене покарання передбачає позбавлення волі строком до восьми років.
Підставою звернення до слідчого судді з даним клопотанням є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від 5 років до 8 років, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання у випадку доведення його винуватості, наявні всі підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний буде переховуватися від органу досудового розслідування, суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, які визначені у ст. 2 КПК України. Крім того, під час досудового розслідування 12.08.2024 слідчим було здійснено виклик підозрюваного ОСОБА_4 , якому було вручено повістку про виклик, однак останній належно не відреагував та до Бориспільського РУП ГУНП в Київській області не з'явився.
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_4 засуджений вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.03.2023 за вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки, усвідомлюючи те, що він перебуває на іспитовому терміні на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знов підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Підозрюваний ОСОБА_4 вчиняючи тяжкий злочин, діяв свідомо, а тому перебуваючи на волі, без ізоляції від суспільства, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того у підозрюваного ОСОБА_4 немає постійного джерела прибутку, наразі знаходиться в скрутному матеріальному становищі, вживає наркотичні засоби, тому існує обґрунтований ризик, що підозрюваний може продовжити свою злочинну діяльність, тому у разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою не забезпечить виконання ним обов'язків передбачених кримінальним процесуальним кодексом.
Виходячи з вище викладеного, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України, орган досудового розслідування вважає за доведене під час досудового розслідування те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, та є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний, може переховуватись від органів досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Положення п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції «Про захист прав і основоположних свобод» передбачає законний арешт або затримання особи, здійснене з метою доставлення її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Згідно з п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин.
Згідно з практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.
Не можливе і застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 саме такого запобіжного заходу.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні обвинуваченого цілодобово залишати житло не зможе унеможливити спробам переховуватись від органів досудового розслідування і суду. Викладене вище унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваному ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене вище, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , а тому останньому необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб із можливістю альтернативи внесення застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 грн., що необхідно для виконання завдання кримінального судочинства.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_10 підтримав дане клопотання та просив задовольнити його.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив не обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вину у вчиненні даного злочину він не визнає. На виклики суду буде з'являтися. Ухилятися від слідства та суду намірів не має. Просить обрати йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та вразі застосування запобіжного у вигляді тримання під вартою просили визначити розмір застави.
Суд заслухав думку учасників процесу, дослідив матеріали кримінального провадження додані до клопотання, прийшов до наступних висновків.
Встановлено, що слідчим відділом Бориспільського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024111100000323 від 21.01.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
12 серпня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення (злочину) обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Бориспіль Київської області, українець по національності, громадянин України, неодружений, маючий середню освіту, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий 10.03.2023 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Зважаючи на зібрані на день розгляду клопотання матеріали досудового розслідування, слідчий суддя, не даючи оцінку вини чи невинуватості підозрюваного, приходить до переконання, що підозра, яка була вручена ОСОБА_4 на день розгляду клопотання є обґрунтованою.
Підозрюваний ОСОБА_4 не має постійної роботи та стабільного джерела прибутку. Жоден з громадян не надав клопотання про взяття підозрюваного на поруки. ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків, має неодноразову судимість проти власності. Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання чи домашнього арешту не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.
Виходячи з викладеного вище, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України, слідчий суддя вважає за доведене, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України та є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 , який вчинив інкриміноване йому тяжке кримінальне правопорушення (злочин), може вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення (злочини) та ухилятися від органу досудового розслідування та суду.
Крім того суд звертає увагу на той факт що, ОСОБА_4 раніше судимий.
Єдиним запобіжним заходом на даний час, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зокрема, зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини з аналогічних питань, а саме рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 № 12050/04, у якому Європейським судом підкреслено важливість оцінки, при визначенні розміру застави, шкоди завданої злочином, рівня відповідальності підозрюваного та тяжкості злочину. При цьому Європейським судом з прав людини визнано правильним підхід національного суду Іспанії щодо необхідності врахування вказаних чинників за наявності сумнівів у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану підозрюваного, зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передусім щодо участі у судовому розгляді справи. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується. Суд вважає, що забезпечення більш високого стандарту охорони прав людини вимагає більш суворості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Відтак, професійне середовище, теж має братися до уваги при визначенні суми застави з метою забезпечення її ефективності як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності.
Враховуючи вищевикладені обставити, розмір застави ОСОБА_4 слід визначити 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зважаючи на тяжкість злочину. Даний розмір слідчий суддя вважає достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків.
В разі обрання запобіжного заходу у вигляді застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора або слідчого судді (суду), із визначеною періодичністю та за першою вимогою; не відлучатися за межі місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді (суду), повідомивши дійсне місце свого проживання на території України; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про необхідність зміни свого місця проживання; заборони спілкування з іншими підозрюваними та свідками в кримінальному провадженні особисто чи через інших осіб.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, суд
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 днів та утримувати його у Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.
ОСОБА_4 взяти під варту в залі суду.
Строк тримання під вартою рахувати з 22.08.2024 року.
Встановити для ОСОБА_4 заставу в розмірі 151400 грн.
При внесенні застави в розмірі 151400 грн., начальнику слідчого ізолятора негайно звільнити ОСОБА_4 з під варти.
У разі звільнення з під варти покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора та суду на визначений ними час;
- не відлучатися з м. Бориспіль без дозволу слідчого, прокурора, суду та повідомляти про зміну місця свого проживання.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 або заставодавцю, що застава повинна бути внесена на наступний рахунок: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області. Код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119, р/р UA768201720355259001000018661, Банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ. Документ про внесення застави повинен бути наданий слідчому.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави, а міра запобіжного заходу буде змінена.
Ухвала слідчого судді діє протягом шістдесяти днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 20.10.2024 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1