Справа № 357/9175/24
Провадження № 2/357/3846/24
( ЗАОЧНЕ )
23 вересня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання - Каплічної Ж.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
01.07.2024 представник позивача, за довіреністю у справі - ОСОБА_2 , звернувся до суду з вказаним позовом, шляхом направлення через підсистему «Електронний суд», обґрунтовуючи тим, що 31.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №442127-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» 31.12.2021 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №442127-КС-001 про надання кредиту та 31.12.2021 ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №442127-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Також, товариством направлено ОСОБА_3 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-5472, на номер телефону 380(98)640-71-22, що зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті. Відповідно до умов укладеного договору кредиту, Товариство надає позичальнику грошові кошти у розмірі 14000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,86796429% за кожен день користування кредитом. Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов Кредитного договору. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 14000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , котра вказана позичальником при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті. 13.01.2022 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору №442127-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписана у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якої ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 7 000,00 грн, комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту 1 050,00 грн. Боржник свої зобов'язання за кредитним договором №442127-КС-001 належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти на загальну суму 4360,00 грн, чим порушила свої зобов'язання, встановлені договором, у зв'язку з чим у відповідача станом на 09.06.2024 утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 49159,94 грн, яка складається із: 20217,73 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 27607,90 грн. - суми прострочених платежів по процентах, 1334,31 грн. - суми прострочених платежів за комісією. У зв'язку з цим, позивач просить у судовому порядку стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 442127-КС-001 про надання кредиту від 31.12.2021, що становить 49159,94 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
03.07.2024 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
03.07.2024 судом постановлено ухвалу, якою витребувано в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1-Д), інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), та інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 31.12.2021 по 17.06.2022 включно.
31.07.2024 на адресу суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла відповідь на ухвалу суду про витребування доказів.
Представник позивача, за довіреністю у справі - ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, у позовній заяві міститься клопотання, в якому просить розгляд справи проводити за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі. Також, представник позивача 05.07.2024 подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач - ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності та відзив на позов до суду не подала.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, на підставі ст. 280 ЦПК України, постановив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Судом встановлено, що 31.12.2021ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 442127-КС-001 про надання кредиту та 31.12.2021 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 442127-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 35-37, 38-40).
Встановлено, що 31.12.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 442127-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 59-61), відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 14000,00 грн на строк 24 тижні, а саме до 17.06.2022, на придбання товарів для задоволення потреб не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю (споживчий кредит), на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,86796429% за кожен день користування кредитом.
Також, 31.12.2021 відповідач - ОСОБА_1 електронним підписом підписала паспорт споживчого кредиту та заповнила анкету клієнта, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 18-21, 56).
Відповідно до п. 1.5 Договору комісія за надання Кредиту (надалі- Комісія): 2100,00 грн.
Відповідно до п. 2 Договору протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
П. 3 вказаного Договору встановлений графік платежів.
Відповідно до п. 5 Договору позичальник має право повністю або частково достроково повернути кредит без будь-якої додаткової плати, пов'язаної з достроковим поверненням, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів, про що він зобов'язаний повідомити Кредитодавця з оформленням відповідного документа.
Відповідно до п. 7 Договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір.
Відповідно до п. 10 Договору підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що до укладання Договору отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, частиною другою ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також примірник Правил (у формі електронного документа), що розміщені на сайті Кредитодавця.
Відповідно до п. 13 Договору невід'ємною частиною цього Договору є Додаток №1 - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживачата реальної річноїпроцентноїставки. Інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною Договору та які наявні в матеріалах справи (а.с. 79-98).
Відповідно до п.п. 3.1.1. Правил після отримання Заявником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту в Особистому Кабінеті Заявника розміщається Оферта, яка є пропозицією в розумінні ч. 4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Після отримання Оферти Заявнику надсилається Одноразовий ідентифікатор.
Відповідно до п. 3.1.2, 3.1.3 Правил позичальник може відмовитись від укладення договору шляхом вибору відповідних опцій в Особистому кабінеті. У випадку відмови від укладення Заявником Договору чи не підписання його шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Оферта вважається не акцептованою Заявником і втрачає силу.
Відповідно до п. 5.1, 5.2. Правил обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов договору. Нарахування комісії здійснюється в момент укладення договору. Порядок та розмір оплат комісії визначено графіком платежів.
З витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи (а.с. 52-55), вбачається, хронологія дій укладення договору № 442127-КС-001 про надання кредиту від 31.12.2021 та 31.12.2021 кредитні кошти в розмірі 14000,00 грн перераховані на картку позичальника № НОМЕР_1 , яка зазначена нею у анкеті клієнта, що також підтверджується довідкою про перерахування коштів згідно договору (а.с. 56, 62), випискою по картковому рахунку за період з 31.12.2021 по 17.06.2022 та інформацією, яка надана АТ КБ «Приватбанк» на виконання вимог ухвали про витребування доказів (а.с. 131, 132).
Встановлено, що 13.01.2022 ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти додаткову угоду №1 до договору № 442127-КС-001 про надання кредиту від 31.12.2021 та 13.01.2022 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення додаткову угоду №1 до договору № 442127-КС-001 про надання кредиту від 31.12.2021, на умовах визначених офертою, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 49-51, 99-101).
Також, встановлено, що 13.01.2022 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору № 442127-КС-001 про надання кредиту від 31.12.2021, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписана у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 46-48), відповідно до якої кредитодавець та позичальник домовились, що з дати укладення додаткової угоди кредит збільшується на 7000,00 грн, після збільшення суми кредиту, загальна сума отриманого кредиту становить 21000,00 грн.
Відповідно до п. 4 Додаткової угоди, після укладення цієї Додаткової угоди та збільшення суми Кредиту: - загальна сума отриманого Кредиту становить: 21 000,00 грн. (п.1 та п.2. Додаткової угоди); орієнтовна реальна річна процентна ставка: 7422,91 процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 45115,97 грн.
Відповідно до п. 5 Додаткової угоди комісія за надання додаткової суми кредиту: 1 050,00 грн.
Відповідно до п. 6 Додаткової угоди, з дати укладення Додаткової угоди встановлюється наступний Графік платежів, а саме 12 платежів по 3760,00 грн, всього на суму 45115,97 грн, з яких 21000,00 тіло кредиту, 19 264,69 грн відсотки, 1050,00 грн комісія за надання додаткової суми кредиту, 1 701,28 грн несплачені відсотки, 2 100,00 грн несплачена комісія.
Також, 13.01.2022 відповідач - ОСОБА_1 електронним підписом підписала паспорт споживчого кредиту, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 42-45).
З витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи (а.с. 57-58) вбачається, хронологія дій укладення додаткової угоди №1 до договору № 442127-КС-001 про надання кредиту від 31.12.2021та 13.01.2022додаткові кредитні кошти в розмірі 7000,00 грн перераховані на картку позичальника № НОМЕР_1 , яка зазначена нею у анкеті клієнта, що також підтверджується довідкою про перерахування коштів згідно договору (а.с. 56, 63), випискою по картковому рахунку за період з 31.12.2021 по 17.06.2022 та інформацією, яка надана АТ КБ «Приватбанк» на виконання вимог ухвали про витребування доказів (а.с. 131, 132).
Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Ч. 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
П. 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону).
На відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
У статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» вказано, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
За змістом ст. 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Отже, електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов'язки, має відповідати положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 910/1162/19 та від 19.01.2022 у справі № 202/2965/21).
Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісними кредиторами не було б укладено.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №757/40395/20-ц, від12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18.
Встановлено, що ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті ТОВ «Бізнес Позика» подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого ТОВ «Бізнес Позика» направило відповідачці, через телекомунікаційну систему у вигляді смс-повідомлення одноразовий ідентифікатор G-5472, на номер телефону - НОМЕР_3 , що зазначений позичальником у своїй анкеті (а.с. 56), який відповідачка і використала для підтвердження підписання кредитного договору. При реєстрації та входу в особистий кабінет позичальника, при укладенні кредитного договору, відповідачкою використано фінансовий номер телефону - НОМЕР_3 та електронну пошту -ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується наданою позивачем до суду візуальною формою (а.с. 52-55).
Також, ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті ТОВ «Бізнес Позика» увійшла у свій особистий кабінет, подала заявку на отримання додаткового кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання додаткового кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого ТОВ «Бізнес Позика» направило відповідачці, через телекомунікаційну систему у вигляді смс-повідомлення одноразовий ідентифікатор G-1650, на номер телефону НОМЕР_3 , що зазначений позичальником у анкеті клієнта (а.с. 56), який відповідачка і використала для підтвердження підписання додаткової угоди, що підтверджується наданою позивачем до суду візуальною формою (а.с. 57-58).
Вищевказаний договір №442127-КС-001 про надання кредиту від 31.12.2021 та додаткова угода №1 до договору №442127-КС-001 про надання кредиту від 31.12.2021, підписані відповідачкою електронним підписом, за допомогою одноразового ідентифікатора, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Отже, підписання договору №442127-КС-001 про надання кредиту від 31.12.2021 та додаткової угоди №1 до договору №442127-КС-001 про надання кредиту від 31.12.2021(електронним підписом) свідчить про те, що ОСОБА_1 умови цілком зрозуміла та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Таким чином, вказаний договір №442127-КС-001 про надання кредиту від 31.12.2021та додаткова угода №1 до договору №442127-КС-001 про надання кредиту від 31.12.2021, підписані сторонами, є чинними, у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 31.12.2021 між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Ст. 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно розрахунку заборгованості за договором №442127-КС-001 про надання кредиту від 31.12.2021 та довідки про стан заборгованості (а.с. 22-34, 41), вбачається, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на 09.06.2024 становить 49159,94 грн, яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 202017,73 грн, суми прострочених платежів по процентах - 27607,90 грн, суми прострочених платежів за комісією -1334,31 грн.
Судом встановлено, що відповідачка з умовами договору була ознайомлена, підписала договір №442127-КС-001 про надання кредиту від 31.12.2021, однак умови договору порушила.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення ним зобов'язання щодо їх повернення, тому, заборгованість за кредитним договором визначена станом на 09.06.2024 у розмірі 49159,94 грн, є доведеною та обґрунтованою.
Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачка відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подала.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам наданих позивачем в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача стягуються судові витрати в розмірі сплаченого судового збору - 2422,40 грн (а.с. 15).
Керуючись ст. 11, 207,526, 610, 611, 612, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 76 - 81, 133, 137, 141, 258, 259, 264 - 265, 268, 274-279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: б-р Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133) до ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором №442127-КС-001 про надання кредиту від 31.12.2021 у розмірі 49159,94 грн (сорок дев'ять тисяч сто п'ятдесят дев'ять гривень 94 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повний текст рішення не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення складено 23.09.2024.
Суддя: О. В. Бондаренко