Справа № 357/13514/24
Провадження № 2/357/5124/24
23.09.2024 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. оглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ) про зняття арешту з нерухомого майна,
19.09.2024 ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просить зобов'язати Білоцерківський відділ ДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ) зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , який було накладено в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4,5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
В позовній заяві відповідачем вказано Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ), однак відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 зазначено, що відповідачем у справах за позовом про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Позивачем не зазначено доказів порушення прав позивача саме Білоцерківським відділом державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ).
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних Справ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» передбачено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 14.08. 2019 року у справі № 519/77/18, від 15.04.2020 року у справі № 474/106/18 .
Матеріали справи містять відомості, що арешт нерухомого майна було накладено відповідно до постанови про арешт майна боржника в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, відкритого з примусового виконання виконавчого листа по справі № 357/4801/17 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку платника аліментів.
Однак, позивач не зазначає учасником справи законних представників малолітніх дітей, в інтересах яких було відкрите виконавче провадження, оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов'язки дітей.
Згідно ч. 1 ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
А тому, відповідачу слід визначитись з суб'єктивним складом учасників процесу.
Згідно ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Так, матеріали справи не містять інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 , документів в підтвердження родинних відносин між позивачем та спадкодавцем ОСОБА_2 (свідоцтво про народження).
Отже, позивачу необхідно усунути зазначені в ухвалі недоліки, шляхом подання позовної заяви в новій редакції з уточненим складом учасників справи, долучення до матеріалів справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 , документів в підтвердження родинних відносин між позивачем та спадкодавцем ОСОБА_2 .
Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. позивачу необхідно визначитись з колом та процесуальним статусом осіб, які будуть брати участь у справі.
З урахуванням викладеного, суд вбачає, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме: визначитись з колом та процесуальним статусом осіб, які будуть брати участь у справі, обґрунтувати підставу звернення до суду, спосіб захисту та зміст позовних вимог, уточнивши та обґрунтувавши позовні вимоги, а також долучити до матеріалів справи докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ) про зняття арешту з нерухомого майна - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
Попередити про те, що в разі не усунення недоліків позовної заяви в установлений строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. Я. Ярмола