Справа № 353/890/24
Провадження № 3/353/461/24
23 вересня 2024 рокум.Тлумач
Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіна У.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Торговиця Коломийського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, з неповною середньою освітою, студента ІІ курсу Івано-Франківського професійного ліцею з транспорту та будівництва по спеціальності автомеханіка, гр. України, за ч. 2 ст. 126 КУпАП, -
01.09.2024 року о 10 год. 15 хв. в м. Тлумач по вул. Винниченка, 1, Івано-Франківського району Івано-Франківської області, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом марки «Lifan LF175-2E», д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 (а) ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, заяв та клопотань не надходило.
При розгляді справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, щиро розкаювався у вчиненому, просив його суворо не карати. Ствердив, що він керував мотоциклом без посвідчення водія, без мотошолома та реєстраційних документів, оскільки поїхав в м. Тлумач на піцу.
Відповідно до п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) може бути надано особам, які досягли 16-річного віку.
За змістом ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідальність особи наступає у випадку керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку між ними, зокрема даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 121017 від 01.09.2024 року (а.с. 2), складеному уповноваженою на те особою, старшим інспектором ВП №5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області капітаном поліції Боднарчуком В.М., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаному уповноваженою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у якому зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який не мав права керування таким транспортним засобом, оскільки останній являється неповнолітнім.
В протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеного у ч. 2 ст. 126 КУпАП, за якою складено протокол. Тобто суть обвинувачення полягає в тому, що ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, звинувачується у керуванні транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом та в порушенні вимог п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, ознайомився зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та отримав його копію, про що свідчать його особисті підписи у відповідних графах.
Також у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП міститься рапорт працівника поліції від 01.096.2024 року (а.с. 8-9), у якому викладені обставини, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення від 01.09.2024 року. Суд вважає, що зазначений рапорт за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейський інформує керівництво про законність та обґрунтованість своїх дій під час виявлення адміністративного правопорушення, та не є доказом по справі.
Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки він 01.09.2024 року керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» власноручно написав, що він немає посвідчення водія.
Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Таким чином, вважаю, що в матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Такі докази долучені до протоколу в оригінальному виді і сумнівів не викликають.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпАП У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Згідно з ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП доведена повністю, а тому відносно нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 126 КУпАП. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП.
На підставі ч. 2 ст. 126 КУпАП та керуючись статтями 13, 40-1, 221, 245, 283, 284, 294 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду на протязі 10 днів з дня винесення постанови через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області.
СуддяУ. Ю. ЛУКОВКІНА