Справа № 349/1599/24
Провадження № 1-кп/349/151/24
іменем України
19 вересня 2024 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024096210000096 щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чесники Рогатинського району Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою проживання: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, такий, що не працює, перебуває на обліку у четвертому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовозобов'язаний, раніше несудимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28 ч.1 ст. 162 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Чесники Рогатинського району Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою проживання: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, такий, що працює різноробочим в ТОВ "Уїзд", перебуває на обліку у четвертому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовозобов'язаний, раніше несудимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28 ч.1 ст. 162 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5
обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
Потерпілий ОСОБА_8 подав клопотання про відмову від обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28 ч.1 ст. 162 КК України. Просив клопотання розглянути за його відсутності, у зв'язку із незадовільним станом здоров'я .
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не заперечували щодо закриття кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_5 не заперечував щодо задоволення клопотання потерпілого, оскільки воно не суперечить вимогам п.7 ч.1 ст.284 КПК України. Також просив суд при постановлені ухвали вирішити питання речових доказів та стягнути із обвинувачених на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів, оскільки це є матеріальні витрати органу досудового розслідування. При вирішенні питання процесуальних витрат посилався на відповідний висновок Верховного Суду викладений в постанові від 01 лютого 2024 року в справі №930/497/23 .
Захисники обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не заперечували щодо закриття кримінального провадження на підставі відмови потерпілого від обвинувачення. Щодо процесуальних витрат за проведення експертиз в кримінальному провадженні просили віднести їх на рахунок держави, оскільки при вирішенні клопотання потерпілого про відмову від обвинувачення, суд не досліджував будь-які докази по справі та не встановлював вини обвинувачених.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про задоволення клопотання потерпілого про відмову від обвинувачення та закриття кримінального провадження щодо обвинувачених, з огляду на таке.
Згідно обвинувального акта, 17 серпня 2024 року близько 01 год 00 хв. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , перебували за місцем спільного проживання, що по АДРЕСА_1 . Знаючи, що ОСОБА_8 належить на праві власності нежитлове приміщення, яке використовується як продуктовий магазин "ІНФОРМАЦІЯ_4", вони вирішили проникнути до приміщення вказаного магазину з метою вчинення крадіжки товару.
Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийшли до продуктового магазину "ІНФОРМАЦІЯ_4", що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де діючи умисно , в групі осіб , всупереч волі законного володільця, порушуючи конституційне право громадянина України на недоторканість житла та іншого володіння, шляхом віджиму пластикового вікна накидним ключем, який принесли з собою, незаконно проникли до приміщення магазину.
З вказаного приміщення ними було таємно викрадено продукти харчування та алкогольні напої на загальну суму 2 235,88 грн, що не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян .
Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили умисні дії , які виразились в незаконному проникненні до іншого володіння особи, вчиненому групою осіб, за що передбачено відповідальність згідно ч.1 ст. 28 ч.1 ст.162 КК України.
Згідно обвинувального акта, обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та які передбачені ст.67 КК України , не встановлено.
Частиною четвертою статті 26 КПК України передбачено, що відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
За змістом пункту першого частини першої статті 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених в тому числі частиною першою статті 162 КК (порушення недоторканності житла без обтяжуючих обставин).
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28 ч.1 ст.162 КК України, без обтяжуючих обставин, яке є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, що не відноситься до кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, потерпілий ОСОБА_8 відмовився від обвинувачення, тому є всі підстави для закриття кримінального провадження згідно п.7 ч.1 ст.284 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2024 року було накладено арешт на тимчасово вилучене в кримінальному провадженні таке майно: ключ накидний з викруткою від бензопили; ліхтарик; рукавиці господарські в кількості 3 шт. (2 чорні, 1 біла), а також кросівки тканинні червоного кольору з чорними полосками, які мають пошкодження в ділянці носка та потертості стельки і резинової підошви
Згідно ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
З огляду на те, що кримінальне провадження підлягає закриттю, суд на підставі ч.4 ст.174 КПК України скасовує арешт вказаного майна.
Питання речових доказів необхідно вирішити в порядку ч.9 ст.100 КПК України.
Щодо вирішення питання процесуальних витрат за проведення експертиз у цьому кримінальному провадженні, то суд зазначає таке.
В практиці Касаційного кримінального суду Верховного Суду існують різні правові позиції щодо необхідності стягнення з особи щодо якої кримінальне провадження закрито, процесуальних витрат, понесених органом досудового розслідування під час здійснення такого розслідування, зокрема за проведення експертиз.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17 зробила висновок про те, що КПК не обмежує процесуальної форми вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком та зазначила, що суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Однак цей висновок не містить орієнтирів стосовно того, в яких випадках і які саме процесуальні витрати стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, або з держави.
При вирішенні питання про стягнення з обвинувачених на користь держави процесуальних витрат за проведення експертиз у цьому кримінальному провадженні, суд застосовує правову позицію Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду , викладену у постанові від 12 вересня 2022 року, справа № 203/241/17 .
Питання розподілу таких витрат повинно вирішуватися індивідуально у кожному кримінальному провадженні з урахуванням всіх обставин їх виникнення, підстав завершення кримінального провадження та судового розгляду.
Так, положення, які стосуються процесуальних витрат, регламентовані главою 8 КПК.
Приписами ст. 118 КПК встановлено, що процесуальні витрати складаються із 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КПК витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом
З аналізу положень кримінального процесуального закону, які регулюють питання розподілу та стягнення процесуальних витрат, слідує, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а на користь держави - документально підтверджені витрати на залучення експерта. При цьому суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою (ч. 1 ст. 124, ч. 1 ст. 126, п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК).
Виходячи з викладеного, стягнення процесуальних витрат з обвинуваченого можливе за наявності таких підстав: визнання особи винною у вчиненні злочину (обвинувальний вирок суду), факт понесення процесуальних витрат (документально підтверджені витрати), залучення спеціаліста/експерта саме стороною захисту.
В постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року зроблено висновок, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Застосовуючи до цього кримінального провадження вищенаведену правову позицію Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, а також враховуючи підставу закриття кримінального провадження ( п.7 ч.1 ст.284 КПК України - відмова потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення), суд дійшов висновку, що витрати, понесені у кримінальному провадженні органом досудового розслідування на проведення судово-трасологічної експертизи №СЕ-19/109-24/12339-ТР від 27 серпня 2024 року в розмірі 4 165,04 грн, судово-трасологічної експертизи №СЕ-19/109-24/12334-ТР від 28 серпня 2024 року в розмірі 6 815,52 грн та судово-дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/109-24/12333-Д від 28 серпня 2024 року в розмірі 3 029,12 грн необхідно віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.26, 284, 371-372, 376, 395, 477, 532 КПК України,
Клопотання потерпілого ОСОБА_8 про відмову від обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28 ч.1 ст.162 КК України - задовольнити.
Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення, яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024096210000096 про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28 ч.1 ст.162 КК України - закрити, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
Скасувати арешт майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2024 року.
Речові докази: ключ накидний з викруткою від бензопили; ліхтарик; рукавиці господарські в кількості 3 шт. (2 чорні, 1 біла), а також кросівки тканинні червоного кольору з чорними полосками, які мають пошкодження в ділянці носка та потертості стельки і резинової підошви - знищити.
Процесуальні витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1