Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/815/24
Провадження № 2/382/476/24
18 вересня 2024 року Яготинський районний суд Київської області
у складі:
головуючого судді Савчака С.П.,
секретар судового засідання Купрієнко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в м. Яготин Бориспільського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на дитину в розмірі 173 560,09 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі рішення Яготинського районного суду Київської області від 31.07.2018 року з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частина всіх видів його доходу щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.03.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
На виконання вказаного рішення суду позивачкою було отримано виконавчий лист, який було пред'явлено до примусового виконання Могилів-Подільському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Однак, відповідач протягом тривалого часу не сплачує аліменти, які присуджені вищевказаним рішенням суду та допустив утворення заборгованості по сплаті щомісячних сум аліментів. Відповідач не здійснював та не здійснює ніякої іншої матеріальної допомоги на утримання дитини.
Згідно розрахунку заборгованості боржника по аліментам станом на березень 2024 року заборгованість відповідача становить 173 560,09 грн. У добровільному порядку відповідач не бажає сплачувати борги по аліментам та неустойку. Про наявність заборгованості по аліментам та необхідність її погашення відповідачу відомо, доказів, які б підтверджували неплатоспроможність ОСОБА_2 по сплаті заборгованості по аліментам за вищевказаний період відповідач працівникам відділу ДВС не надав.
Загальна сума неустойки (пені) за період з 01.02.2021 року по 01.04.2024 року становить 666 388,30 грн., з яких: - за період з 01.01.2021 року по 01.01.2022 року 329 893,30 грн.; - за період з 01.01.2022 року по 01.01.2023 року 229 611,80 грн.; - за період з 01.01.2023 року по 01.01.2024 року 101 562,40 грн.; - за період з 01.01.2024 року по 01.04.2024 року 5 320,80 грн.
При цьому враховуючи те, що згідно ч. 1 ст. 196 СК України, сума пені не може бути більшою ніж 100% заборгованості по аліментам на дитину, тобто не більше 173 560,09 грн., стягненню підлягає з відповідача в якості пені по сплаті аліментів саме сума в розмірі 173 560,09 грн.
Від позивачки та її представника до суду надійшли заявм про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують та не заперечують проти винесення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату проведення судових засідань повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання та відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим належним чином. Відповідач про поважність причин не з'явлення суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. На підставі зазначеного, суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України ухвалив, без оформлення/складення окремого документу, провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши докази у справі суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
За рішенням Яготинського районного суду Київської області від 31.08.2018 року у справі № 382/364/18, яке набрало законної сили 19.09.2018 року, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частина від його доходу, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.03.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
ОСОБА_6 відповідно до свідоцтва про шлюб від 01.09.2023 року змінила прізвище на ОСОБА_7 .
Відповідно до розрахунку зі сплати аліментів по виконавчому провадженню, наданого Могілів-Подільским відділом ДВС, заборгованість станом на 31.12.2020 року становить 62 107,84 грн., а наростаючим підсумком на кінець 2021 рік - 94 625,59 грн., тобто заборгованість по сплаті аліментів за 2021 рік становить 32 517,75 грн. (94 625,59-62 107,84).
Відповідно до розрахунку зі сплати аліментів по виконавчому провадженню, наданого Могілів-Подільским відділом ДВС, заборгованість станом на 31.12.2021 року становить 94 625,59 грн., а наростаючим підсумком на кінець 2022 рік - 129 707,59 грн., тобто заборгованість по сплаті аліментів за 2022 рік становить 35 082,00 грн. (129 707,59 - 94 625,59).
Відповідно до розрахунку зі сплати аліментів по виконавчому провадженню, наданого Могілів-Подільским відділом ДВС, заборгованість станом на 31.12.2022 року становить 129 707,59 грн., а наростаючим підсумком на кінець 2023 рік - 164 789,59 грн., тобто заборгованість по сплаті аліментів за 2023 рік становить 35 082,00 грн. ( 164 789,59 -129 707,59).
Відповідно до розрахунку зі сплати аліментів по виконавчому провадженню, наданого Могілів-Подільским відділом ДВС, заборгованість станом на 31.12.2023 року становить 164 789,59 грн., а наростаючим підсумком на кінець березня 2024 рік - 173 560,09 грн., тобто заборгованість по сплаті аліментів за січень-березень 2024 рік становить 8 707,50 грн. (173 560,09 -164 789,59).
За вказаними розрахунками зі сплати аліментів наданих Могілів-Подільским відділом ДВС загальна заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 за період з 01.01.2021 року по 31.03.2024 року складає 102 002,55 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 187 СК України один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії. На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 СК України заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Відповідно до Постанови ВС від 09.11.2022 року у справі № 754/4461/21 «У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.»
Відповідно до Постанови ВС від 19.01.2022 року у справі № 711/679/21 «Позиція Верховного Суду
Якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин (стаття 8 СК України).
Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (частина друга статті 181 СК України).
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина третя статті 181 СК України).
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу (частина перша статті 15 СК України).
Якщо в результаті психічного розладу, тяжкої хвороби або іншої поважної причини особа не може виконувати сімейного обов'язку, вона не вважається такою, що ухиляється від його виконання (частина третя статті 15 СК України).
Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України)».
Відповідно до Постанови ВП ВС від 25.04.2018 року у справі № 572/1762/15-ц «Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.»
«Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.»
Відповідно до Постанови ВП ВС від 03.04.2019 року у справі № 333/6020/16-ц «Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.»
«Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Аналогічно вирішено питання у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), проте помилково наведено формулу, за якою обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного місяця окремо, а не за кожен день прострочення сплати аліментів.»
Відповідно до Постанови ВС від 19.01.2022 року у справі № 711/679/21 «Позиція Верховного Суду
У справі, що переглядається, до правових питань, які необхідно вирішити колегії суддів, відноситься:
(а) те як враховуються часткові платежі (частковий платіж) при наявності заборгованості за аліментами за попередні періоди (попередній період);
(б) що розуміється під формулюванням «не більше 100 відсотків заборгованості».
Щодо врахування часткових платежів при наявності заборгованості за аліментами за попередні періоди
Якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин (стаття 8 СК України).
Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (частина друга статті 181 СК України).
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина третя статті 181 СК України).
Грошове зобов'язання представляє собою зобов'язання по сплаті грошових коштів. Воно може бути, зокрема: як договірним, так і недоговірним; готівковим і безготівковим та ін. У грошових зобов'язаннях предметом виконання виступає певна грошова сума, що має бути сплачена. Причому сплата коштів може відбуватися як готівкою, шляхом передачі коштів, так і в безготівковому порядку.
У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу (стаття 534 ЦК України).
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (частина третя статті 195 СК України).
Аналіз вказаних норм свідчить, що:
загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії;
положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин;
в СК України не передбачено як відбувається погашення вимог за грошовим зобов'язанням. Тому в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства, а саме стаття 534 ЦК України;
при здійсненні часткових платежів аліментів такі кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла у попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць.»
«Що розуміється під формулюванням «не більше 100 відсотків заборгованості»
Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України)
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).
У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (абзац 1 частини першої статті 196 СК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України).»
«Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
У справі, що переглядається:
позивач в позові (а. с. 1-3) та заяві про уточнення позовних вимог (а. с. 59) просила про стягнення пені за період з вересня 2019 року по березень 2020 року, при цьому вказувала, що до розрахунку помилково включено пеню за червень 2019 року, липень 2019 року, серпень 2019 року (а. с. 59);
сукупний поточний розмір заборгованості по аліментах станом на серпень 2019 року становив 49 878,21 грн, а станом на 01 грудня 2020 року становив 72 831,71 грн (а. с. 7);
суди при обчисленні пені не врахували, що при здійсненні часткових платежів аліментів такі кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла у попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць;
суди при обчисленні пені не звернули увагу, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості на яку вона нараховується;
суди при обчисленні пені не врахували, що прострочення розпочинається з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені аліменти;
згідно розрахунку державного виконавця сукупний розмір пені за період з вересня 2019 року по березень 2020 року становить 68 496,68 грн. Натомість сукупний розмір заборгованості з вересня 2019 року по березень 2020 року, на яку нараховувалася пеня, складає 17 415,25 грн. Тому з урахуванням того, що пеня не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, одержувач аліментів має право на стягнення 17 415,25 грн пені;»
Відповідно до Постанови ВС від 27.04.2022 року у справі № 496/2457/19 «Встановлено, що …… за рішенням суду зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ….. на утримання дітей, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України, оскільки обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.»
«У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Зазначені висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18), у зв'язку із чим відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.»
«Крім того, при обрахуванні розміру пені за заборгованістю зі сплати аліментів слід приймати до уваги викладену Верховним Судом у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21) правову позицію щодо врахування часткових платежів при наявності заборгованості за аліментами за попередні періоди, а також щодо формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості», що міститься у частині першій статті 196 СК України.
Так, Верховний Суд зазначив, що «при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред'явлення позову чи на інший момент), то при пред'явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред'явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується».
Щодо врахування часткових платежів при наявності заборгованості за аліментами за попередні періоди, Верховний Суд у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21) зазначив, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. В СК України не передбачено як відбувається погашення вимог за грошовим зобов'язанням, тому в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства, а саме стаття 534 ЦК України.
Встановлено, що за період з 18 листопада 2016 року по 16 травня 2019 року ……. були здійснені часткові платежі при наявності заборгованості за аліментами за попередні періоди, що необхідно ураховувати при визначенні розміру неустойки (пені).
Вказане свідчить про те, що судом апеляційної інстанції при апеляційному перегляді справи не встановлені фактичні обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.»
Позивачка просить стягнути пеню за несплату аліментів за період з 01.02.2021 року по 01.04.2024 року зазначаючи, що обмежує її розмірі загальною сумою заборгованості по аліментам 173 560,09 грн. При цьому, загальний розмір заборгованості за вказаний період за аліментами становить 102 002,55 грн., тобто пеня не може бути більшою від розміру заборгованості по аліментам за період за який її нараховано.
71 557,54 грн., складає різницю між заборгованістю по аліментам до 01.01.2021 року та за період з 01.01.2021 року по 31.03.2024 року (173 560,09-102 002,55), тобто 71 557,54 грн. це заборгованість за попередні періоди за які пеня позивачкою не нараховувалась та не заявлялась до стягнення.
У зв'язку з чим, позов підлягає частковому задоволенню, а пеня підлягає до стягнення в розмірі 102 002,55 грн. В частині стягнення пені в розмірі 71 557,54 грн. слід відмовити, оскільки вона виходить за межі встановлених законодавством обмежень.
Позивачка відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позову фізичною особою щодо стягнення 173 560,09 грн. відповідно до п-п. 1 п. 1 ч. 2 ЗУ «Про судовий збір» становить 1 735, 60 грн. Враховуючи, що позов задоволено, а тому з врахуванням вимог ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1 020,01 грн., тобто вказану суму судового збору слід віднести на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1-13, 19, 76-82, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-289, 351-355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 102 002 (сто дві тисячі дві) грн. 55 коп.
В задоволенні стягнення решти суми пені відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1020 (одну тисячу двадцять) грн. 01 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Яготинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання/складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання/складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На заочне рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення суду складене та підписане 23 вересня 2024 року.
Суддя С.П. Савчак