Справа №760/22622/24 1-кс/760/10332/24
18.09.2024 м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження № 12024111040000951 внесеного до ЄРДР 13.08.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ВПО, місце реєсстрації як ВПО АДРЕСА_2 , без постійного місця проживання,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України,
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12024111040000951 внесеного до ЄРДР 13.08.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 доставлений до зали суду під вартою.
Клопотання обґрунтоване наступним.
У ході досудового розслідування встановлено.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022. Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, та у подальшому продовжено указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 год. 12.08.2024 строком на 90 діб.
Також, 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Враховуючи викладене, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше кінця липня 2024 року, у громадянина України ОСОБА_5 , якому достовірно відомо про збройний напад Російської Федерації на Україну, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, а також з корисливих мотивів, виник злочинний умисел на вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом підпалів транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань.
Так, встановлено, що в ході підшукання ОСОБА_5 підробітку, останній, використовуючи власний мобільний телефон в телеграм-чаті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» отримав повідомлення від користувача, що підписаний « ОСОБА_7 », в якому останній запропонував ОСОБА_5 , за грошову винагороду у розмірі 1500 доларів США здійснювати підпал транспортних засобів, що відносяться до транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань, а також встановлювати відеокамери на території м. Києва.
Переслідуючи корисливий мотив, розуміючи суспільну небезпечність вказаного діяння, 12.08.2024, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 перебуваючи у селищі Коцюбинське Київської області побачив припаркований по вулиці Залізничній транспортний засіб «Ford Ranger» із номерним знаком НОМЕР_1 зеленого кольору із знаками розрізнення ЗС України.
Після цього, ОСОБА_5 запропонував своєму знайомому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спільно здійснити підпал з корисливих мотивів транспортного засобу «Ford Ranger», що відноситься до Збройних Сил України та інших військових формувань, на що останній погодився.
У подальшому, 13.08.2024 орієнтовно о 03:50 год. поблизу гаражного кооперативу «Супутник», що розташований по вулиці Залізничній в селищі Коцюбинське Київської області, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 переконались в тому, що необхідний їм автомобіль знаходиться на місці, переслідуючи злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, використовуючи заздалегідь підготовлене знаряддя злочину, а саме розпалювач та запальничку, завчасно розподіливши між собою обов'язки, здійснили підпал транспортного засобу марки «Ford Ranger» із номерним знаком НОМЕР_1 зеленого кольору із знаками розрізнення ЗС України.
Після вчинення вказаного кримінального правопорушення, маючи на меті завдання шкоди основам національної безпеки України та громадської безпеки, а також переслідуючи корисливі мотиви, ОСОБА_5 , використовуючи власний мобільний телефон марки та застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» надіслав користувачу з назвою акаунту « ОСОБА_7 » відео підпалу транспортного засобу на підтвердження виконання завдання та отримання розрахунку.
У подальшому, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 , переконавшись в тому, що вказаний транспортний засіб спалахнув, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин, покинули місце вчинення підпалу.
Надалі, того ж дня, у якості винагороди за вказаний підпал на особистий крипто гаманець ОСОБА_5 крипто-біржі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » зараховані грошові кошти у розмірі 1500 доларів США, які ОСОБА_5 розподілив із ОСОБА_8
16.09.2024 року о 20 год. 25 хв., співробітниками СБ України затримано ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України.
17.09.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозруу перешкоджанні законній діяльності Збройним Силам України в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1
КК України.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, знищити або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на що слідчий звернувся з даним клопотанням.
Окрім цього, слідчим, в прохальній частині клопотання зазначено, що, в порядку абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , не визначати розмір застави.
В судовому засіданні з розгляду даного клопотання, прокурор клопотання підтримав повному обсязі з підстав та мотивів зазначених в ньому, додатково надав копію протоколу огляду мобільного телефону, який знаходився в особистому користуванні ОСОБА_5 від 18.09.2024 року.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, послався при цьому на необгрунтованість ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Додаткових матеріалів, в тому числі матеріалів, що характеризують особу підозрюваного, слідчому судді не надав.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника та просив застосовувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, визнав свою причетність до скоєних ним дій та запевняв, що буде сприяти в подальшому слідству.
Вислухавши доводи та пояснення учасників розгляду клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є законним та обґрунтованих та таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішення питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею оцінено долучені до матеріалів клопотання докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність у своєму взаємозв'язку з точки зору достатності для прийняття рішення.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024111040000951 від 13.08.2024. (витяг з ЄРДР а.с. 7-8, протокол затримання підозрюваного від 16.09.2024 року а.с. 67-69, повідомлення про підозру від 17.09.2024 року (а.с. 79-82)).
Отже, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Зокрема, обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України підтверджується долученими до матеріалами клопотання доказами, а саме: рапортом про виявлення кримінального правопорушення від 13.08.2024 (а.с. 16-17), протоколом огляду місця події від 13.08.2024 з фототаблицями (а.с. 18-25), актом про пожежу від 13.08.2024 (а.с. 26-27), протоколом допиту потепірлого від 13.08.2024 (а.с. 29-31), протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 13.08.2024 (а.с. 32-35), протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 13.08.2024 (а.с. 36-39), протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 13.08.2024 (а.с. 40-42), протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 13.08.2024 (а.с. 43-45), протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 15.09.2024 (а.с. 47-51), поясненнями ОСОБА_5 від 15.09.2024 (а.с. 52-59), протоколом обшуку від 15.09.2024 (а.с. 60-65), протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_5 від 16.09.2024 (а.с. 67-69), повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 17.09.2024 (а.с. 79-82) та іншими матеріалами клопотання в їх сукупності.
Під час судового розгляду клопотання встановлено існування ризику переховування від органів досудового розслідування, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_5 про підозру пройшов незначний проміжок часу, він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання до восьми років позбавлення волі, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, може переховуватися від слідства та суду.
Перевіряючи наявність ризику незаконного впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Окрім цього, ОСОБА_5 , враховуючи характер вчиненого ним злочину, а також матеріальний стан, без процесуального обмеження, зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше не судимий, ВПО, місце реєсстрації як ВПО м. Київ, обставини вчинення ним кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, в тому числі оскільки дане правопорушення вчинено в період дії воєнного стану України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_5 може бути застосований лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який, на думку слідчого судді, буде достатнім для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, враховуючи категорію кримінального правопорушення, який відноситься до злочинів проти основ національної безпеки України, враховуючи кваліфікуючі обставини вчиненого кримінального правопорушення, вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 207, 208, 209, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді цілодобового домашнього арешту - залишити без задоволення.
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження № 12024111040000951 внесеного до ЄРДР 13.08.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня його фактичного затримання, тобто з 16 вересня 2024 року з 20 год. 25 хв.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 20 год. 25 хв. 14 листопада 2024 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1