справа № 492/760/23
провадження № 2/492/224/24
Іменем України
26 липня 2024 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Гусєвої Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання Рябчук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. № 26614 від 07 листопада 2019 року про стягнення з позивача на користь ПУБЛІЧНОГО АКОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі за текстом - ПАТ «ПУМБ»), правонаступником усіх та обов'язків якого є АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі за текстом - АТ «ПУМБ»), відповідача у справі, заборгованості за кредитним договором в розмірі 124967,44 грн., посилаючись на те, що 07 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. був вчинений виконавчий напис № 26614 про стягнення з позивача на користь відповідача АТ «ПУМБ» зазначеної заборгованості, на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. відкрито виконавче провадження. Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис вчинений з порушенням норм чинного законодавства, оскільки заборгованість не є безспірною, не направлено позивачу вимогу про усунення порушень за кредитним договором, що позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до суду із зазначеною позовною заявою.
Позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явились, однак від представника позивача до суду надійшла заява, в якій просив суд про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представниця відповідача, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилась, але до суду від неї надійшла заява, в якій просила суд про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала у повному обсязі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, однак у судове засідання не з'явилась. Так, судом, відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України, надсилалися судові повістки про виклик до суду за адресою за адресою, зазначеною представником позивача у позовній заяві, однак, згідно з поштовим конвертом з судовою повісткою, що повернулась до суду з довідкою відділення «Укрпошти» з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», свідчить про неможливість вручення третій особі судової повістки, та відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України, в такому випадку вважається, що судовий виклик вручений третій особі належним чином. Клопотання про розгляд справи за її відсутності, пояснення щодо позову до суду не подала, про причини неявки у судове засідання суд не повідомила.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу третій особі, тому на підставі пункту 2 частини 8 статті 128 ЦПК України в такому випадку вважається, що судова повістка вручена третій особі належним чином.Клопотання про розгляд справи за її відсутності, пояснення щодо позову до суду не подала, про причини неявки у судове засідання суд не повідомила.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, пов'язані з вчиненням приватним нотаріусом виконавчого напису для стягнення заборгованості, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між ПАТ «ПУМБ», правонаступником усіх та обов'язків якого є АТ «ПУМБ», та ОСОБА_1 (а. с. 5, 6, 7), позивачем у справі, 28 червня 2018 року було укладено кредитний договір № 1001066080701, відповідно до якого ПАТ «ПУМБ» надало кредит позивачу на загальні споживчі лі, оплату договору страхування та сплату разової комісії Банку у розмірі 94108,00 грн. строком кредитування на 24 місці. (а. с. 9).
07 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис, який був зареєстрований в реєстрі за № 26614 про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 1001066080701 від 28 червня 2018 року, укладеного з ПАТ «ПУМБ», правонаступником усіх та обов'язків якого є АТ «ПУМБ», заборгованості за вказаним кредитним договором в розмірі 124467,44 грн., а також за вчинення виконавчого напису нотаріуса на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат». Загальна сума, що підлягає стягненню складає 124967,44 грн. (а. с. 10).
Відповідно до інформації, отриманої з Автоматизованої системи виконавчого провадження, 18 листопада 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. відкрито виконавче провадження № 60638529 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису. (а. с. 11).
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
За змістом частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами частин 1, 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини 1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд першої інстанції при вирішенні справи виносить рішення на підставі належних та допустимих доказів, досліджених в судовому засіданні відповідно до глави 5 ЦПК України.
Стаття 81 ЦПК України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами згідно зі статтею 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Докази мають відповідати вимогам, зазначеним у статтях 77-80 ЦПК України.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами статей 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів міститься у главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 розділу ІІ Порядку.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як, зокрема, виконавчі написи нотаріусів (пункт 3).
Таким чином, така нотаріальна дія, як вчинення виконавчого напису, є альтернативним позасудовим способом захисту цивільних прав, а виконавчий напис нотаріуса - самостійною підставою для задоволення вимог кредитора шляхом стягнення грошових сум або витребування майна від боржника за цим виконавчим документом, якщо така вимога є безспірною.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік), одним з документів, за яким стягнення заборгованості проводиться у безопірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів є нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Тобто, стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, якщо така угода передбачає (разом/окремо): сплату грошових сум, передачу або повернення майна, право звернення стягнення на заставлене майно.
Постановою № 662 Перелік документів було доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», яким передбачалося, що для одержання виконавчого напису на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються оригінал кредитного договору; та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт.
Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду в справі № 826/20084/14.
Подібні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року в справі № 910/10374/17.
Судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 07 листопада 2019 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14.
Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172».
У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».
У постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 204/4071/14 (провадження № 61-360св18) зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження №14-278гс18).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касайного цивільного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 522/8685/18 (провадження № 61-15987св20), зазначено, що «у постанові Верховного Суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимога про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надіслання кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-17750св20), від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 61-44380св18) та від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18)».
Матеріали справи відомостей про надіслання та отримання позивачем відповідного повідомлення не містять.
З наданих позивачем суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт направлення та отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду жодних належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, суду не надано доказів, що підтверджують безспірність заборгованості за кредитним договором позивача, як боржника, перед відповідачем, а також належні та допустимі докази фактичного повідомлення відповідачем позивача, як боржника, про порушення умов вказаного кредитного договору та надання позивачу можливості усунути порушення умов вказаного кредитного договору, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання нотаріусу документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, позивача у справі.
Відповідно до частини 7 статті 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення за оскаржуваним виконавчим написом продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Враховуючи те, що клопотань від учасників справи з приводу скасування заходів забезпечення позову не надходило, суд дійшов висновку, що вжиті ухвалою суду від 06 вересня 2023 року заходи забезпечення позову шляхомзупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 26614, вчиненого 07 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 , позивача у справі, на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», відповідача у справі, заборгованості за кредитним договором на загальну суму 124967,44 грн. у виконавчому провадженні № 60638529, відкрите приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А., продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання наявним рішенням законної сили, що відповідає вимогам частини 7 статті 158 ЦПК України.
За змістом частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Судом встановлено, що на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» ОСОБА_1 , позивач у справі, звільнений від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, заяви про забезпечення позову, оскільки він є споживачем фінансових послуг. Відповідач визнав позов.
Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, зважаючи на те, що у наявній справі ОСОБА_1 , позивач у справі, звільнений від сплати судового збору, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», відповідач у справі, визнав позов, суд, у зв'язку з задоволенням позову позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, дійшов висновку, що з відповідача на користь держави підлягає стягненню 50 відсотків судового збору (1073,60 грн.), який підлягав сплаті на момент подання даного позову (позов надійшов до суду 18 липня 2023 року), заяви про забезпечення позову (536,80 грн.), тобто 805,20 грн. ((1073,60 грн. .+ 536,80 грн.): 2), а інші 50 відсотків судового збору, тобто 805,20 грн. слід компенсувати за рахунок держави, що буде відповідати інтересам держави та не буде порушувати права сторін.
На підставі статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», статей 15, 16, 18 ЦК України, керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 12, 13, 15, 48, 76-83, 89, 95, 128, 133, 141, 158, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати виконавчий напис № 26614 від 07 листопада 2019 року, вчинений приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ), який є боржником за кредитним договором № 1001066080701 від 28 червня 2018 року, укладеного з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», правонаступником якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ: 14282829; місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. № 4, м. Київ, 04070) заборгованості у розмірі 124967,44 (сто двадцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят сім) гривень 44 копійки - таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ: 14282829; місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. № 4, м. Київ, 04070) в дохід держави судовий збір у сумі 805 (вісімсот п'ять) гривень 20 копійок.
Судовий у сумі 805 (вісімсот п'ять) гривень 20 копійок - компенсувати за рахунок держави.
Вжиті ухвалою Арцизького районного суду від 06 вересня 2023 року заходи забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 26614, вчиненого 07 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення з позивача на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованості за кредитним договором в розмірі 124967,44 грн. у виконавчому провадженні № 60638529, що ведеться приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксаною Анатоліївною, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили, відповідно до вимог частини 7 статті 158 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано протягом строку оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Представник позивача: адвокат Бучацький Володимир Володимирович, місце перебування: АДРЕСА_2 .
Відповідач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. № 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ: 14282829.
Представниця відповідача: ОСОБА_2 , місце перебування: АДРЕСА_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, місце перебування: АДРЕСА_4 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, місце перебуваннч: вул. Раїси Окіпної, буд. № 4-А, оф. № 37, м. Київ, 02002.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Гусєва Н.Д.