20 вересня 2024 року
м. Київ
справа №520/17605/23
адміністративне провадження №Зі/990/104/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В., Мартинюк Н.М., Кашпур О.В. у справі № 520/17605/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", Військової частини НОМЕР_1 , Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " бригадного генерала ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 звернувся із позовом до Харківського окружного адміністративного суду до Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", Військової частини НОМЕР_1 , Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " бригадного генерала ОСОБА_2 (далі - відповідачі), в якому просив:
1) невідкладне визнання незаконним і скасування пункт 17 параграфу 1 наказу від 07.06.2023 № 326 командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по особовому складу) Міністерства оборони України (командира військової частини НОМЕР_1 ) про звільнення ОСОБА_1 з посади: "Заступник командира танкового батальйону з морально-психологічного забезпечення НОМЕР_2 окремої механізованої бригади (військова частина НОМЕР_3 )" з посадовим окладом за 23 тарифним розрядом та призначення на посаду: "Офіцер відділення морально-психологічного забезпечення управління 143 окремої резервної стрілецької бригади (військова частина НОМЕР_4 )" з посадовим окладом за 17 тарифним розрядом;
2) невідкладне зобов'язання командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Міністерства оборони України (командира військової частини НОМЕР_1 або іншу повноважну посадову особу йому рівнозначну або вищу) видати наказ про поновлення ОСОБА_1 на військовій службі на попередній посаді: "Заступник командира танкового батальйону з морально-психологічного забезпечення НОМЕР_2 окремої механізованої бригади (військова частина НОМЕР_3 )" зі штатно-посадовою категорію "майор" та з посадовим окладом за 23 тарифним розрядом або за згодою ОСОБА_1 на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді;
3) невідкладне зобов'язання командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Міністерства оборони України (командира військової частини НОМЕР_1 або іншу повноважну посадову особу йому рівнозначну або вищу), органу, який прийме рішення про поновлення ОСОБА_1 на попередній посаді: "Заступник командира танкового батальйону з морально-психологічного забезпечення НОМЕР_2 окремої механізованої бригади (військова частина НОМЕР_3 )" зі штатно-посадовою категорію "майор" та з посадовим окладом за 23 тарифним розрядом або за згодою ОСОБА_1 на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді, одночасно вирішити питання про виплату ОСОБА_1 недотриманого грошового забезпечення - різниці у грошовому забезпечені за попередньою та займаною посадах за час виконання військового обов'язку на нижчеоплачуваній посаді (з 20.06.2023), які ОСОБА_1 недоотримав внаслідок незаконного переміщення;
4) зобов'язання командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Міністерства оборони України (командира військової частини НОМЕР_1 ) утримуватися від видання подальших наказів на переміщення ОСОБА_1 по службі на інші посади без вчинення дій, передбачених чинним законодавством (складання оціночних карт, атестацій, службових характеристик, планів переміщення тощо);
5) стягнення з командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Міністерства оборони України (командира військової частини НОМЕР_1 ) коштів в розмірі 720 мінімальних заробітних плат на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 його дискримінацією ОСОБА_1 як людини і громадянина;
6) стягнення з командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Міністерства оборони України (командира військової частини НОМЕР_1 ) коштів в розмірі 144 мінімальних заробітних плат на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 його протиправними рішеннями (без ознак дискримінації);
7) постановлення окремої ухвали в порядку ст. 249 КАС України щодо тривалого і систематичного порушення командувачем військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Міністерства оборони України (командиром військової частини НОМЕР_1 ) та іншими службовим особами чинного законодавства, дискримінації ним ОСОБА_1 через незаконні переміщення ОСОБА_1 на рівні або нижчі посади під час проходження ОСОБА_1 військової служби за мобілізацією у 2022-2023 роках.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2023, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024, провадження у справі № 520/17605/23 закрито в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Міністерства оборони України, а іншу частину позовних вимог залишено без задоволення.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 22.04.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024 у справі № 520/17605/23 повернуто особі, яка її подала з одночасним роз?ясненням права повторного звернення до Суду з цією ж касаційною скаргою в порядку, встановленому законом.
26.07.2024 ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ці ж судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.08.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024 у справі № 520/17605/23.
13.09.2024 ОСОБА_1 втретє звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ці самі судові рішення.
16.09.2024 скаржник через підсистему «Електронний суд» подав заяву про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В., Мартинюк Н.М., Кашпур О.В.
Цією заявою ОСОБА_1 на підставі пунктів 2, 4, 5 частини 1 статті 36 КАС України заявляє відвід цій колегії суддів. На обґрунтування вказаного відводу заявник указує, що тричі звертався із касаційною скаргою до Верховного Суду. Перший раз справу розподілили на колегію суддів Прокопенко О.Б., Радишевська О.Р., Уханенко С.А. При повторній подачі касаційної скарги розподілили на колегію суддів Жук А.В., Мартинюк Н.М., Кашпур О.В. Однак вказує, що другий авторозподіл відбувся не до раніше визначеного складу, як би мало відбутись за приписами статті 31 КАС України. При третій подачі касаційної скарги справу розподілили на колегію суддів Жук А.В., Мартинюк Н.М., Кашпур О.В. Вказує, що ці судді вже розглядали касаційну скаргу по цій же справі від 26.07.2024 та в результаті постановили ухвалу від 13.08.2024 про відмову у відкритті касаційного провадження.
Підкреслює, що відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 суддя Прокопенко Б.О. («виключений за табелем; не входить до складу (не є резервним суддею) постійної колегії/палати), суддя Уханенко С.А. (виключений за табелем) при цьому, суддя Радишевська О.Р. була включена до вибору судді. Тому, на думку позивача, мали бути замінені лише ці два судді ( Прокопенко О.Б. та Уханенко С.А. ), але були замінені всі три судді.
Враховуючи наведене, позивач уважає, що при розподілі касаційної скарги від 29.07.2024 порушено порядок визначення судді для розгляду справи та жоден із суддів Жук А.В., Мартинюк Н.М., Кашпур О.В. не подав заяви про самовідвід у чому, на погляд заявника, вбачається їх зацікавленість у розгляді цієї справи.
Також заявник зазначає, що колегія суддів Жук А.В., Мартинюк Н.М., Кашпур О.В. відмовила у відкритті касаційного провадження за другою касаційною скаргою через те, що справа № 520/17605/23 розглядалась в судах попередніх інстанцій за правилами спрощеного позовного провадження. Однак ухвалою від 14.08.2023 Харківський окружний адміністративний суд у цій справі визначив, що дана справа далі розглядається за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.09.2024 заяву про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В., Мартинюк Н.М., Кашпур О.В. визнано необґрунтованою. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В., Мартинюк Н.М., Кашпур О.В. у справі № 520/17605/23 (адміністративне провадження № Зі/990/104/24) до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2024 для розгляду заяви про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В., Мартинюк Н.М., Кашпур О.В., у справі №520/17605/23 визначено суддю Єресько Л.О.
Вирішуючи дану заяву, суддя виходить із такого.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Скаржник як на підставу для відводу колегії суддів спирається на пункти 2 (якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи), 4 (за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді)та 5 частини першої статті 36 КАС України, відповідно до якого суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Надаючи оцінку доводам заявника в частині (не)порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу, необхідно врахувати таке.
Відповідно до частини першої статті 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач (частина друга статті 31 КАС України).
Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (частина третя статті 31 КАС України).
Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом (частина тринадцята статті 31 КАС України).
Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом (частина шістнадцята статті 31 КАС України).
Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (із змінами).
Пунктом 130 цього Положення визначено, що до початку функціонування підсистеми автоматизованого розподілу справ у складі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) визначення складу суду […] здійснюється відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (яке було викладене в новій редакції рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 28.02.2023 № 162/0/15-23 відтерміновано набрання чинності нормами розділу IV Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС (яким визначено "Особливості автоматизованого розподілу судових справ") до внесення змін до цього Положення та доопрацювання програмного забезпечення автоматизованої системи документообігу суду.
Отже на даний час особливості розподілу судових справ визначаються Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, викладеного в новій редакції рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25 (із змінами).
Пунктом 2.3.44 цього Положення передбачено, що раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються , зокрема, апеляційні та касаційні скарги, що надійшли до суду відповідної апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено.
За цих правил, повернувши відповідною ухвалою касаційну скаргу особі, яка її подала, колегія суддів розглянула касаційну скаргу, за результатом чого касаційне провадження не відкрито.
При цьому пунктом 2.3.13 цього ж Положення визначено, що збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ, зокрема, у разі повторного надходження до суду позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, з передбачених процесуальним законом підстав.
На підставі указаних норм Положенням про автоматизовану систему документообігу суду збори суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді прийняли рішення "Про окремі питання передачі судових справ у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду раніше визначеному складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів)" від 22.07.2024 № 9, яким установили, що передача судової справи раніше визначеному судді-доповідачу здійснюється щодо апеляційних і касаційних скарг (зокрема тих, які подані в межах однієї справи, але на різні судові рішення), що надійшли до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Означене рішення зборів суддів застосовується з 23.07.2024.
26.07.2024 ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ці ж судові рішення.
Згідно з протоколом автоматизованим розподілом судової справи між суддями від 29.07.2024 справа № 520/17605/23 розподілена колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Кашпур О.В.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Жука А.В., суддів Мартинюк Н.М., Кашпур О.В. від 13.08.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024 у справі № 520/17605/23.
Тож приймаючи до уваги, що касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024 у справі № 520/17605/23 була розподілена колегії суддів (головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Кашпур О.В.) вже після початку (з 23.07.2024) застосування рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді "Про окремі питання передачі судових справ у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду раніше визначеному складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів)" від 22.07.2024 № 9, то наступна скарга ОСОБА_1 на ці ж судові рішення була передана раніше визначеному судді-доповідачу з урахуванням особливостей, визначених вищезгаданим рішенням суддів.
За наведених обставин доводи ОСОБА_1 про порушення порядку визначення складу суду у справі № 520/17605/23 не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим його заява про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В., Мартинюк Н.М., Кашпур О.В. у справі № 520/17605/23 від участі у розгляді даної справи з цих підстав задоволенню не підлягає.
Оцінюючи доводи заявника щодо його сумнівів в об'єктивності та неупередженості цієї колегії суддів необхідно звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Доводи ОСОБА_1 щодо наявності сумнівів в упередженості колегії суддів зводяться до того, що цією колегією суддів постановлено ухвалу від 13.08.2023 про відмову у відкритті провадження за його касаційною скаргою у справі № 520/17605/23, з обґрунтуванням якої заявник не згоден.
Тут необхідно врахувати, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, вказані доводи заявника свідчать саме про незгоду сторони з процесуальним рішенням колегії суддів, що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.
Інших підстав, які б свідчили про особисту упередженість колегії суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М., Кашпур О.В. або необ'єктивність під час розгляду справи № 520/17605/23 заявником не наведено, а суддею не встановлено.
Таким чином, оскільки наведені заявником на обґрунтування заяви про відвід судді обставини не знайшли свого підтвердження, тому підстав для висновку про наявність визначених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України обставин та інших передумов для відводу колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В., Мартинюк Н.М., Кашпур О.В. у справі № 520/17605/23 немає.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 256 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В., Мартинюк Н.М., Кашпур О.В. у справі № 520/17605/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", Військової частини НОМЕР_1 , Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " бригадного генерала ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
Л.О. Єресько
Суддя Верховного Суду