іменем України
Справа №377/762/24
Провадження №1-кс/377/60/24
16 вересня 2024 року слідчий суддя Славутицького міського суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
Прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі клопотання слідчого слідчого відділення Відділення поліції № 2 Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором - начальником Славутицького відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12024111270000025 від 12 серпня 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. МГА, Ленінградської області, Російської Федерації, громадянина України, не одруженого, пенсіонера, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України,-
13 вересня 2024 року до суду подано клопотання слідчого слідчого відділення Відділення поліції № 2 Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором - начальником Славутицького відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12024111270000025 від 12 серпня 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024111270000025 від 12 серпня 2024 року за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України. Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження було установлено, що 10 серпня 2024 року, в період часу з 10 години 00 хвилин по 10 годину 01 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в умовах воєнного стану, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, поблизу під'їзду №1 будинку АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна ОСОБА_6 , діючи таємно, з прямим умислом, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, переконавшись в тому що за його діями ніхто не спостерігає, викрав жіночу сумку, в якій знаходився мобільний телефон марки «OPPO Reno7» модель: СРН2363 в корпусі помаранчевого кольору IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 - вартістю 6367 гривень 50 копійок та грошові кошти у розмірі 200 гривень (дві купюри номіналом по 100 гривень), що належить ОСОБА_6 , спричинивши потерпілій загального збитку на суму 6567 гривень 50 копійок. Після чого, ОСОБА_4 , залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. 10 вересня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України. Повідомлення про підозру у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами. На цьому етапі досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу, оскільки існують ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_4 не маючи постійного джерела доходів може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Крім цього, у провадженні ВП № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12024116270000042 від 12.08.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 309, частиною 2 статті 310 КК України. Однак ОСОБА_4 04.09.2024 отримавши повістку про виклик на 09 вересня 2024 року 09:00 годину не з'явився до слідчого СВ ВП № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 для участі в слідчих діях, не повідомивши причину свого неприбуття. Підозрюваний ОСОБА_4 без обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зможе продовжити свою злочинну діяльність з метою отримання доходу, так як він не має постійного джерела доходів, що свідчить про існування ризику, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, та наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, які підтверджені обставинами, викладеними у клопотанні, і є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України, не може бути застосований до нього.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання.
Вислухавши пояснення підозрюваного ОСОБА_4 , заслухавши думку прокурора, перевіривши матеріали, додані до клопотання, вважаю необхідним зробити наступний висновок.
Відповідно до вимог статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з частини 1, 2 статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з частиною 2 цієї статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами частини 5 статті 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Наявні у кримінальному провадженні дані, які здобуті із показань свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , протоколу допиту потерпілої ОСОБА_6 від 12.08.2024, письмової заяви ОСОБА_6 від 12.08.2024, протоколу огляду речей і документів від 12.08.2024, протоколу огляду речей від 12.08.2024; заявою ОСОБА_4 , протоколу огляду речей від 12.08.2024, постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 12.08.2024, висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 934/24-24 від 19.08.2024, повідомленням про підозру від 10.09.2024, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 10.09.2024, та з інших доказів, зібраних під час досудового розслідування, вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, і за яке передбачено покарання, у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Слідчий суддя погоджується із тим, що ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України щодо переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування, суду, існує. Наявність даного ризику стверджується суворістю покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку доведеності його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, що суд зобов'язаний враховувати відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 178 КПК України. При оцінці даного ризику, судом враховуються дані про особу підозрюваного, а також існування реальної можливості переховування від суду з урахуванням суспільно-політичної обстановки в державі, введенням воєнного стану та існуванням непідконтрольних державі територій, ступінь вказаного ризику є надзвичайно високим. Матеріали клопотання не містять даних про наявність у підозрюваного соціальних зв'язків такої міцності, які можуть запобігти ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, суду. Також слідчим суддею враховано, що ОСОБА_4 , 04.09.2024 отримавши повістку про виклик на 09 вересня 2024 року 09:00 годину не з'явився до слідчого СВ ВП № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 для участі в слідчих діях, не повідомивши причину свого неприбуття.
Крім того, слідчим суддею визнається доведений прокурором ризик, передбачений пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме ризик вчинити інше кримінальне правопорушення. До клопотання слідчим долучений витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12024116270000042 від 12.08.2024 та повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 309, частиною 2 статті 310 КК України, що свідчить про можливість вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим.
Відповідно до частини 5 статті 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
З урахуванням наведеного, оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені статтею 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, наявність достатніх підстав про існування ризиків, передбачених пунктами 1, 5, частини 1 статті 177 КПК України, вважаю запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому дане клопотання підлягає задоволенню і до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 5 статті 194 КПК України.
Відповідно до частини 6 статті 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 181, 196 КПК України,-
Клопотання слідчого слідчого відділення Відділення поліції № 2 Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12024111270000025 від 12 серпня 2024 року, за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_4 залишати житло за адресою зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня, до 10 листопада 2024 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 10 листопада 2024 року включно, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду у цьому кримінальному провадженні за кожною вимогою;
- не відлучатися із м. Славутича, Вишгородського району, Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному, прокурору.
Копію ухвали для організації виконання негайно направити до Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Встановити строк дії ухвали по 10 листопада 2024 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - протягом п'яти днів з моменту вручення її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1