Справа № 367/9254/24
Провадження по справі № 1-кп/367/937/2024
18 вересня 2024 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12024116420000153 від 21.06.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України,
встановив:
Досудовим розслідуванням установлено, що 16.06.2024 у період часу з 19 год. 00 хв. по 20 год. 30 хв. у ОСОБА_3 , який знаходився на вулиці поблизу будинку АДРЕСА_3 , відбувся конфлікт з неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ході якого у ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із неповнолітнім потерпілим виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння неповнолітньому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , перебуваючи у тому ж місці, в той же час, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_4 , стоячи обличчям до неповнолітнього потерпілого, кулаком своєї правої руки наніс один удар в область обличчя ОСОБА_4 , а саме у ліву вуличну ділянку.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 заподіяв неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 , тілесні ушкодження ЗЧМТ у вигляді: струсу головного мозку; забій, садно лівої вилиці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, з короткочасним розладом здоров'я на термін більше 6-ти, але менше 21-го дня.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме - в умисному легкому тілесному ушкодженню, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
12 вересня 2024 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України надійшов до Ірпінського міського суду Київської області з клопотанням прокурора ОСОБА_5 про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні відповідно до положень статі 302 КПК України.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, судом встановлено, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 беззаперечно визнав свою вину, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
При цьому, обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Неповнолітнім потерпілим ОСОБА_4 та його законним представником ОСОБА_7 подано заяви, в яких вони просили розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 проводити у спрощеному порядку без проведення судового засідання.
До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані: 1) письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання винуватості, згоди з установленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, добровільність підтверджено обвинуваченим ОСОБА_3 та його захисником ОСОБА_6 ; 2) заява законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 , якою є ОСОБА_7 ; 3) заява неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 , складена в присутності законного представника та психолога; 4) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_3 своєї вини.
У відповідності до наданих суду заяв, долучених до обвинувального акта, учасники судового провадження не оспорюють обставини, встановлені органом досудового розслідування, просять проводити розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання учасників судового процесу на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування розгляду справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку підтверджується матеріалами кримінального провадження № 12024116420000153 від 21.06.2024.
Тому, оцінюючи всі обставини у кримінальному провадженні, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_3 доведена в обсязі висунутого йому обвинувачення, кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить з такого.
Пленум Верховного Суду України у п.1 Постанови «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року (зі змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Відповідно до вимог ст. 65 зазначеного Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Суд враховує, що обвинувачений скоїв кримінальний проступок, є особою молодого віку, за місцем проживання обвинувачений ОСОБА_3 негативно не характеризується, не перебуває на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, раніше не судимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
З огляду на викладене, враховуючи принципи законності, справедливості та індивідуалізації покарання, зваживши на дані про особу ОСОБА_3 та характер вчиненого правопорушення, в сукупності зі ставленням до вчиненого, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкції статті, що йому інкримінують.
Призначене ОСОБА_3 покарання у виді штрафу є необхідним та достатнім для його виправлення, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є домірним скоєному і відповідає меті покарання.
Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ч. 2 ст. 125 КК України, статтями 107, 301, 302, 368-371, 373-376, 381-382, 395, 532 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1