Справа № 365/570/24
Номер провадження: 2/365/305/24
іменем України
10 вересня 2024 року селище Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Солдатової Т.М.
за участю:
секретаря судового засідання Воєводи І.С.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань № 3 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дітей та стягнення аліментів,
26 липня 2024 позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Костенка Олександра Миколайовича, звернулася до Згурівського районного суду Київської області з вищезазначеною позовною заявою, в якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та зобов'язати Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести відповідні зміни до актових записів про народження дітей, вказавши батьком дітей - ОСОБА_2 . Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь позивача на утримання двох малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту подачі заяви і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Не стягувати з відповідача понесені судові витрати.
В обґрунтування позову зазначає, що з 04 травня 2014 року позивач ОСОБА_1 перебувала у близьких сімейних стосунках з відповідачем ОСОБА_2 . Сторони проживали разом, як сім'я (без реєстрації шлюбу) в одному житловому будинку за адресою позивача: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет, забезпечували себе продуктами харчування, проявляли піклування один до одного.
У серпні 2014 року позивач дізналась про свою вагітність від відповідача, про що повідомила останнього. Відповідач позитивно сприйняв вказану звістку, та у період вагітності піклувався про Позивача, адже визнавав своє батьківство. Сторони планували майбутнє дитини та разом обирали ім'я дитині. Проте, у кінці грудня 2014 року, після побутової сварки відповідач покинув позивача та переїхав проживати в іншу місцевість.
ІНФОРМАЦІЯ_4 в позивача народився син - ОСОБА_3 . Відповідач не з'явився в органи ДРАЦС, не надав свою згоду на реєстрацію його, як батька, та фактично не визнав своє батьківство, у зв'язку з чим позивачем під час реєстрації дитини, відомості про батька були зазначені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України - « ОСОБА_5 », на честь свого батька (діда дитини).
У лютому 2016 року під час зустрічі на святкування дня народження спільного знайомого відповідач вперше побачив свого сина, який повністю схожий на нього. Сторони розпочали спілкування, яке згодом перейшло у фазу відновлення стосунків, відповідач повернувся проживати до Позивача.
У квітні 2017 року Позивач дізналась про повторну вагітність від відповідача, про що повідомила його. Відповідач визнавав своє батьківство та повідомив, що під час видачі свідоцтва на другого сина, також офіційно визнає своє батьківства і на першу дитину.
ІНФОРМАЦІЯ_5 в сторін народився син - ОСОБА_4 . Одразу після народження дитини (на десятий день після пологів) відповідач без будь-яких пояснень зібрав всі свої речі та покинув позивача з двома дітьми та повернувся проживати за своїм місцем реєстрації в с. Красне Броварського району Київської області.
Коли постало питання реєстрації другої дитини (23.01.2018), відповідач повторно не з'явився в органи ДРАЦС, не надав свою офіційну згоду на реєстрацію його, як батька, та фактично не визнав своє батьківство, а тому Позивачем під час реєстрації дитини, відомості про батька були зазначені відповідно до ч.1 ст. 135 СК України - « ОСОБА_6 .
Відповідач працює водієм далекобійником та здійснює поїздки по всій території України та за її межами. В останній телефонній розмові в кінці травня відповідач повідомив, що повертається додому та після свого приїзду вони спільно, як батьки зможуть звернутися із заявою до органів ДРАЦСу, щодо визначення його батьком дітей.
При цьому, з моменту народження другої дитини, відповідач щомісячно почав надавати матеріальну допомогу позивачу на утримання обох дітей. Останній купував подарунки та іграшки дітям, цікавився їхнім розвитком та життям. На підтвердження позовних вимог сторона позивача надає фото-світлини на яких в різні часові проміжки зображені Позивач і Відповідач разом з їхніми спільними дітьми за місцем їх проживання.
З початку червня 2024 року відповідач перестав надавати будь-яку допомогу позивачу та їх спільним дітям, перестав виходити на зв'язок, ігнорує будь-які повідомлення.
Позивач зверталась до відповідача щодо визнання батьківства дітей з метою захисту їх прав та інтересів, для можливості отримання аліментів, проте останній категорично відмовився подати заяву про реєстрацію його, як батька до органу державної реєстрації актів цивільного стану, тому позивач змушена звернутись до Згурівського районного суду Київської області з позовом про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дітей та стягнення аліментів.
Насамперед визнання батьківства позивачу необхідно для захисту прав та інтересів дітей, отримання аліментів та інших виплат, що гарантовані державними органами.
З урахуванням розміру прожиткового мінімуму на дитину, та рівності обов'язку утримання спільних дітей, а також те, що відповідач є працездатною особою, але позивачу не відомо чи працевлаштований він офіційно та чи отримує офіційну заробітну плату, позивач вважає, що розмір аліментів повинен стягуватися в розмірі - однієї третини, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту подачі заяви і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Крім того, у позовній заяві позивач, у разі невизнання стороною відповідача позову, просила призначити по справі судову молекулярно-генетичну експертизу та на вирішення експертів поставити питання «Чи являється ОСОБА_2 біологічним батьком дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ?».
Ухвалою судді Згурівського районного суду Київської області від 02 серпня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
14 серпня 2024 року на виконання ухвали судді від 02.08.2024 в частині витребування доказів від Броварського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли повні з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народжень: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У підготовчому засіданні 03.09.2024 відповідач просив відкласти підготовче судове засідання з метою надання йому часу для проведення ДНК-тесту на батьківство. Суд задовольнив клопотання відповідача та відклав підготовче засідання на 9 год. 00 хв. 10.09.2024.
У підготовче засідання, призначене на 10.09.2024, учасники справи не з'явилися, про дату, час, і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Костенко О.М., подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи у відсутність сторони позивача у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити повністю. Крім того, просять долучити до матеріалів справи висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження, що проведено за зверненням відповідача ОСОБА_2 .
Відповідач ОСОБА_2 на офіційну електронну адресу суду направив заяву, в якій зазначає, що позов визнає в повному обсязі та просить прийняти визнання позову, не заперечує проти визнання його батьком відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , також просив внести його анкетні дані в актовий запис про народження дітей та змінити їх прізвище та по батькові, як вказано в позовній заяві.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у підготовче засідання свого представника повторно не направила, про причини неявки суд не повідомила, пояснень щодо позову та заяв про відкладення чи розгляд справи у відсутність представника третьої особи до суду не подала. Ухвалу суду від 02.08.2024 в частині витребування доказів виконала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд визнав можливим розглядати справу за відсутності учасників справи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 3 та 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно із частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 572/2515/15-ц щодо застосування норм ст. 206 ЦПК України дійшов висновку, що суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З досліджених в судовому засідання письмових доказів судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 є матір'ю малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 17, 18 - копії свідоцтв про народження).
Діти зареєстровані за адресою зареєстрованого місця проживання матері ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 (а.с. 13, 21, 22 - копії витягів з реєстру територіальної громади).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Баришівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 21 березня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 05 травня 2015 року виконавчим комітетом Новоолександрівської сільської ради Згурівського району Київської області складено актовий запис №6. Батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 17). Підстава запису відомостей про батька дитина ОСОБА_3 - заява про державну реєстрацію народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 05 травня 2015 року (а.с. 43-44 - повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00046370434 від 06.08.2024).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Новоолександрівської сільської ради Згурівського району Київської області 23 січня 2018 року, вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 23 січня 2018 року виконавчим комітетом Новоолександрівської сільської ради Згурівського району Київської області складено актовий запис №1. Батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 18). Підстава запису відомостей про батька дитини ОСОБА_4 - заява про державну реєстрацію народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 23 січня 2018 року (а.с. 45-46 - повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00046370359 від 06.08.2024).
У позовній заяві позивач зазначає, що вони з відповідачем перебували у фактичних сімейних відносинах, проживали разом. Відповідач ОСОБА_2 є біологічним батьком дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте під час реєстрації дітей в органах ДРАЦСу не надав свою офіційну згоду на реєстрацію його як батька.
На підтвердження цього факту надає, зокрема, належним чином засвідчені копії фотознімків, на яких зображено позивача з відповідачем, відповідача з дітьми різного віку, в різній обстановці та в різну пору року в тому числі й разом з позивачем (а.с. 23-26).
На фотознімках помітна схожість дітей на відповідача ОСОБА_2 .
За зверненням відповідача ОСОБА_2 Медико-генетичним центром «Мама Папа» 06.09.2024 проведено молекулярно-генетичне експертне дослідження, за результатами якого складено висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду від 06.09.2024, номер висновку: 44563, відповідно до якого:
-Ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в рамках проведеного дослідження складає 99,999999%.
-Ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в рамках проведеного дослідження складає 99,999999%. (а.с. 58-79).
Після проведення експертного дослідження, відповідач направив до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
За відсутності заяви, право подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду (ч. 1 ст. 128 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття, а також позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
При цьому, позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України.
Відповідно до ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
За змістом статті 121, частини 1 статті 122 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.
У постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року по справі № 478/690/18 визначено, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
Крім того, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у справі Калачова проти Російської Федерації зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства («Kalacheva v. Russia», заява № 3451/05, пункт 34, рішення ЄСПЛ від 07 травня 2009 року).
З огляду на вище зазначене, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами доведено, що батьком малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є відповідач ОСОБА_2 .
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання двох малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , то відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Стаття 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини права на утримання, яке кореспондується із конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є біологічним батьком малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Мати й батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, та, зокрема, зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.
За таких обставин є всі законні підстави для задоволення позову в повному обсязі.
При зверненні до суду позивач ОСОБА_1 сплатила судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру у загальному розміні 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, який просила не стягувати з відповідача.
Враховуючи клопотання позивача, суд вважає за можливе не застосовувати до відповідача ст. 141 ЦПК України та не стягувати з відповідача понесені позивачем судові витрати.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за вимогою майнового характеру про стягнення аліментів, тому, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір за цією вимогою підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 .
З урахуванням положень ст. 176 ЦПК України, даних Державної статистики України про середню заробітну плату у Київській області, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача складає 1211,20 грн.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. 122, 126, 128, 141, 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст. 2, 19,76-81, 89, 141, 263-265, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дітей та стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Зобов'язати Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №6 від 05 травня 2015 року, складеного виконавчим комітетом Новоолександрівської сільської ради Згурівського району Київської області, вказавши батьком дитини - ОСОБА_2 , а саме:
-прізвище дитини із « ОСОБА_7 » змінити на « ОСОБА_8 »;
-по-батькові дитини із « ОСОБА_9 » змінити на « ОСОБА_10 »;
-прізвище батька із « ОСОБА_7 » змінити на « ОСОБА_8 »;
-ім'я батька з « ОСОБА_9 » змінити на « ОСОБА_11 »;
-по-батькові батька з « ОСОБА_12 » змінити на « ОСОБА_13 »;
-зазначити дату народження батька - « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;
-зазначити місце проживання батька - « АДРЕСА_2 »;
-зазначити РНОКПП батька - « НОМЕР_3 »;
-зазначити громадянство батька - « ОСОБА_14 ».
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір'ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Зобов'язати Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №1 від 23 січня 2018 року, складеного виконавчим комітетом Новоолександрівської сільської ради Згурівського району Київської області, вказавши батьком дитини ОСОБА_2 , а саме:
-прізвище дитини із « ОСОБА_7 » змінити на « ОСОБА_8 »;
-прізвище батька із « ОСОБА_7 » змінити на « ОСОБА_8 »;
-зазначити дату народження батька - « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;
-зазначити місце проживання батька - « АДРЕСА_2 »;
-зазначити РНОКПП батька - « НОМЕР_3 »;
-зазначити громадянство батька - « ОСОБА_14 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на користь - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , на утримання двох малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 (однієї третини) заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду - 26 липня 2024 року, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Рішення суду в частині присудження аліментів у межах суми платежу за один місяць у розмірі 1/3 (однієї третини) заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, підлягає негайному виконанню.
Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 1211 (одна тисяча дев'ятсот вісім) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складене 20 вересня 2024 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса місцезнаходження: вулиця Київська, будинок 155, місто Бровари 07400, код ЄДРПОУ 33341526.
Головуючий суддя Т.М. Солдатова