Ухвала від 20.09.2024 по справі 363/4732/24

"20" вересня 2024 р. Справа № 363/4732/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Скуби Миколи Миколайовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

18.09.2024 до Вишгородського районного суду Київської області через електронний суд, представником позивача подано вказану позовну заяву, у якій позивач просить:

припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок та господарські будівлі, які знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1 ;

виділити в особисту приватну власність ОСОБА_1

1/2 частку житлового будинку та господарських будівель, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

виділити в особисту приватну власність ОСОБА_1

1/2 частку земельної ділянки (кадастровий номер: 3221855300:11:258:0438), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача витрати понесені позивачем на сплату судового збору, професійну правничу допомогу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.

Звертаючись до суду із вказаним вище позовом, представником позивача також подано заяву про забезпечення позову, у якій просить забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя шляхом:

накладення заборони на відчуження житлового будинку та господарських будівель, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ;

накладення заборони на відчуження земельної ділянки кадастровий номер: 3221855300:11:258:0438, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до

ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. 24.09.2013 між позивачем та відповідачем укладено шлюб, який був зареєстрований відділом ДРАЦС реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис №274. 14.08.2024 рішенням Вишгородського районного суду Київської області вищевказаний шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Під час шлюбу подружжям було розпочато будівництво та введено в експлуатацію житловий будинок та господарські будівлі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок та господарські будівлі будувались за спільні кошти подружжя та спільними зусиллями. Відповідно до інформації, яка міститься на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, будівельний паспорт ВР01:5190-1707-1437-5894 №256/2013 був виданий Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації 01.08.2013. Вказане підтверджує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 планували своє спільне життя з самого початку своїх відносин та вирішили разом здійснювати будівництво своєї власної оселі. Там же наявна інформація проте декларація про готовність до експлуатації об'єкта зареєстрована 11.05.2021. З спільною домовленістю подружжя житловий будинок та господарські будівлі було вирішено зареєструвати за ОСОБА_2 , оскільки на той момент жоден з подружжя не думав про те, що розірвання шлюбу коли-небудь відбудеться. На підставі цього 23.07.2021 речові права на вищевказаний житловий будинок та господарські будівлі були зареєстровані Петрівською сільською радою за ОСОБА_2 (реєстраційний номер 2419038232218). Розподілу також підлягає земельна ділянка (кадастровий номер: 3221855300:11:258:0438), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Так, державний акт про право власності на вказану земельну ділянку виданий ОСОБА_2 05.12.2012, тобто до укладення шлюбу із ОСОБА_1 , проте у зв'язку із тим, що на вказаній земельній ділянці знаходяться житловий будинок та господарські будівлі, які є спільним майном подружжя, то виділення цих будинку та будівель без розподілу земельної ділянки не можливо в силу закону. У зв'язку з чим, земельна ділянка також підлягає розподілу між подружжям. У заяві зазначено, що відповідачем приховуються усі правовстановлюючі документи та технічна документація на спірне майно, а після розірвання шлюбу, фізичний доступ позивача постійно обмежується відповідачем. ОСОБА_1 , як співвласник спірного майна, проти того, щоб це майно будь-яким відчужувалось третім особам. Для того, щоб зберегти майно до моменту винесення рішення суду за позовом про поділ спільного майна подружжя просять вжити судом заходи забезпечення, передбачені статтею 150 ЦПК України, оскільки невжиття таких заходів може призвести до відчуження відповідачем спірного майна, що унеможливить виконання рішення суду та істотно ускладнить поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звертається.

Згідно із частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.

Враховуючи положення частини першої статті 153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується окрім іншого накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів або пов'язаних із ними інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання можливе рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання судового рішення. Інститут забезпечення позову захищає однаково інтереси як позивача, так і відповідача.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо існування потреби у вжитті відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Такий вид забезпечення позову як накладення арешту застосовується судом, як правило, у майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим.

Отже, необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.

Як убачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Скубу М.М., звернулася до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя, придбаного у шлюбі з відповідачем.

Судом встановлено, що з 24.09.2013 по 14.08.2024 позивач з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі та подружжям набуто у власність майно - житловий будинок та господарські будівлі, які знаходяться на земельній ділянці (кадастровий номер: 3221855300:11:258:0438) за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 23.07.2024, а також з Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, право власності на житловий будинок та земельну ділянку (кадастровий номер: 3221855300:11:258:0438) за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 23.07.2021 за відповідачем - ОСОБА_2 . Цільове призначення вказаної земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Враховуючи характер спору і зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що між сторонами існує спір щодо припинення права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок, що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер: 3221855300:11:258:0438) за адресою: АДРЕСА_1 , а також виділення в особисту приватну власність позивачу частки вказаного майна, тому, зважаючи на предмет позову, а також наявність обґрунтованого припущення, що відповідач може здійснити протягом розгляду справи дії щодо відчуження спірного нерухомого майна, з метою недопущення ускладнення виконання рішення суду в разі задоволення позову, існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на належні на праві власності відповідача житловий будинок та земельну ділянку, на якій він розташований.

Суд вважає, що застосування заявлених позивачем заходів забезпечення позов шляхом накладення арешту на спірне майно спроможне забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача. Невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до обмеження прав позивача на ефективний судовий захист його прав.

При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав, оскільки обмежується лише можливість розпорядитися цим спірним майном. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв'язку із вжиттям такого заходу.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення згідно із частиною третьою статті 154 ЦПК України.

Керуючись статтями 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

заяву представника позивача - адвоката Скуби Миколи Миколайовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом:

накладення заборони на відчуження житлового будинку та господарських будівель, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ;

накладення заборони на відчуження земельної ділянки кадастровий номер: 3221855300:11:258:0438), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , які належить на праві власності ОСОБА_2 .

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Позивач (стягувач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .;

Відповідач (боржник): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.П. Лукач

Попередній документ
121761674
Наступний документ
121761676
Інформація про рішення:
№ рішення: 121761675
№ справи: 363/4732/24
Дата рішення: 20.09.2024
Дата публікації: 23.09.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (12.09.2025)
Дата надходження: 18.09.2024
Предмет позову: про поділ спільного майна
Розклад засідань:
18.11.2024 10:00 Вишгородський районний суд Київської області
12.12.2024 16:00 Вишгородський районний суд Київської області
28.01.2025 15:00 Вишгородський районний суд Київської області
26.02.2025 12:00 Вишгородський районний суд Київської області
01.05.2025 14:00 Вишгородський районний суд Київської області
06.05.2025 14:00 Вишгородський районний суд Київської області
03.07.2025 14:00 Вишгородський районний суд Київської області
03.09.2025 14:00 Вишгородський районний суд Київської області
12.09.2025 14:00 Вишгородський районний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЛУКАЧ ОЛЕСЯ ПЕТРІВНА
суддя-доповідач:
ЛУКАЧ ОЛЕСЯ ПЕТРІВНА
відповідач:
Приходько Катерина Сергіївна
позивач:
Тодоровський Микола Дмитрович
представник відповідача:
Кучерявий Дмитро Владиславович
представник позивача:
Скуба Микола Миколайович