справа 362/6178/24
провадження 3/362/2866/24
16.09.2024 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, працює керуючим магазином АТБ, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за статтею 122-4 КУпАП і
встановив:
Згідно зі складеним 03 вересня 2024 року протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 789575, 03 вересня 2024 року о 08:30 в м. Василькові Обухівського району Київської області по вул. Грушевського, 2-б, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Citroen С4, номерний знак НОМЕР_1 , стала учасником ДТП, після чого самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушила вимоги пунктів 1.2, 10.а ПДР України, за що відповідальність передбачена статтею 122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнала і надала пояснення, відповідно до яких вона дізналася, що стала учасником ДТП, а саме що в неї в'їхав автомобіль, лише із знайденої на автомобілі записки із даними свідка. Одразу після цього вона викликала поліцію. Просила долучити до справи вказану записку, залишену свідком.
Заслухавши пояснення та дослідивши наявні матеріали, суд виходить з такого.
Частина 1 статті 9 КУпАП передбачає, що адміністративним порушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів іншими учасника дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Згідно зі статтею 252 КУпАП докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
За приписами статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ. Зокрема, у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. Так, у рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію про те, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Суд ретельно дослідив матеріали справи крізь призму пояснень, наданих особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та дійшов висновку про недоведеність наявності у ОСОБА_1 умислу на залишення місця ДТП, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП.
Відповідно, відсутні підстави для висновку про наявність у її діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Кeруючиcь пунктoм 1 чacтини 1 cтaттi 247 КУпAП, суд
постановив:
закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за статтею 122-4 КУпАП нa пiдcтaвi пункту 1 чacтини 1 cтaттi 247 цьoгo Кoдeкcу.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Васильківський міськрайонний суд Київської області. Відповідно до статті 285 КУпАП постанову оголошено негайно та виготовлено 19 вересня 2024 року.
Суддя О.В. Попович