Справа № 359/9943/24
Провадження № 1-кс/359/1867/2024
Іменем України
16 вересня 2024 року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
в приміщенні суду з технічною фіксацією клопотання старшого слідчого слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 в кримінальному провадженні №12024111100001852, внесеного 13 вересня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньою освітою, вдівець, на утриманні маючого неповнолітню дитину, раніше неодноразово судимого, востаннє засуджений 07 червня 2024 року вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, не інвалід, не депутат, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
встановив :
16 вересня 2024 року старший слідчий слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітан поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області, звернувся з вказаним клопотанням та обґрунтовує його тим, що досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та підозрюється у вчиненні умисного злочину за наступних обставин:
Відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, востаннє - указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 469/2024 від 23 липня 2024 року строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
13 вересня 2024 року, близько 18 год. 54 хв., ОСОБА_4 перебував поблизу магазину «Близенько» за адресою: АДРЕСА_2 , де помітив на парковці для велосипедів велосипед марки «SPACE URAN» сірого кольору, який не був пристебнутий. У цей час у ОСОБА_4 виник кримінальний протиправний намір на його викрадення.
Реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно та повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав велосипед марки «SPACE URAN» сірого кольору вартістю 9100 грн., що належить потерпілій ОСОБА_7 , яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
13 вересня 2024 року о 20 год. 20 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
14 вересня 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, таким чином, у разі визнання його винним у вчинені вказаного кримінального правопорушення йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Підставою звернення до слідчого судді з даним клопотанням є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, а також наявність наступних ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
- ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 років до 8 років, а тому з метою уникнення покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, які визначені у ст. 2 КПК України. Також в ході досудового розсліду-вання встановлено, що підозрюваний немає місця реєстрації та постійного місця проживання. Враховуючи вищевказані обставини, є підстави вважати, що існує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- підозрюваний ОСОБА_4 може здійснити незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань на користь обвинуваченого. Допитані під час досудового розслідування свідки є важливими для встановлення істини у кримінальному провадженні, а підозрюваному після ознайомлення з протоколами допитів свідків, відоме їх місце роботи (проживання), тому ним може бути здійснений тиск на останніх з метою полегшення свого становища та зміни показів на свою користь.
- ОСОБА_4 неодноразово судимий за майнові злочини, та відбував за це покарання в місцях позбавлення волі, та може продовжити свою злочинну діяльність у разі обрання йому запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою. Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 не має постійного місця роботи, тому існує обґрунтований ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити нові кримінальні правопорушення проти власності.
Встановлено, що запобігання ризикам переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та перешкоджання ним розгляду кримінального провадження становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства. Цей інтерес має превалюючи значення та виправдовує застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Виходячи з вище викладеного, на підставі вимог ч. 1 ст. 184 КПК України, орган досудового розслідування вважає за доведене під час досудового розслідування те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, та є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, експертів та продовжити свою злочинну діяльність.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування і суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування до підозрюваного запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому тяжкого злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в пунктах п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_4 будучи раніше судимим за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України. Належних висновків не зробив та вчинив корисливий злочин, що говорить про небажання підозрюваного стати на шлях виправлення та високу імовірність вчинення нового кримінального правопорушення.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.
Не можливе застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистої поруки чи застави, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання підозрюваному саме такого запобіжного заходу.
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло, не забезпечить належної поведінки підозрюваного під час досудового слідства, не зменшить наявність вищенаведених ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання за вказаними у клопотанні підставами, вказавши, що на думку органу досудового розслідування, відносно підозрюваного, з урахуванням даних про його особу, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зважаючи на те, що підозрюваний неодноразово судимий, не має постійного місця проживання чи місця реєстрації, а також інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання слідчого.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти клопотання, просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки в м. Бориспіль підозрюваний має міцні соціальні зв'язки та по АДРЕСА_3 проживає його мати. Крім того, сума шкоди є не обґрунтованою, оскільки експертизи немає, а потерпіла називає то суму 9000 грн. то 10000 грн. Також, свідками є працівники поліції, тому на них не може впливати підозрюваний ОСОБА_4 .
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження та дослідивши докази, приєднані до клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Встановлено, що ОСОБА_4 пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме : у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) (а.с. 46-48).
Відповідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З наданих матеріалів вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується наявними в матеріалах доказами, а саме копіями:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 від 13 вересня 2024 року.
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , яка повідомила, що 13 вересня 2024 року приблизно о 18 год. 50 хв. вона залишила біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_2 , свій власний велосипед сірого кольору, марки «SPACE URAN» вартістю 9100 гривень. Через деякий час, вийшовши з приміщення магазину, виявила, що велосипед викрали.
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 13 вересня 2024 року, який працює заступником командира роти УПП, який повідомив, що 13 вересня 2024 року він перебував на добовому чергуванні. Близько 20 год. 00 хв. в мобільному додатку месенджера «Telegram» отримав повідом-лення в чаті групи «Орієнтування БПП Бориспіль» з орієнтуванням на особу, яка причетна до викрадення велосипеду біля приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою АДРЕСА_4 - а саме відеозапис з камери відеоспостереження, що розташована на фасаді будівлі вказаного магазину. Цього ж дня, приблизно о 20 год. 20 хв., перебуваючи за адресою АДРЕСА_4 ним та його напарником було затримано ОСОБА_4
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 13 вересня 2024 року, який повідомив, що ним та його напарником ОСОБА_9 13 вересня 2024 року за вчинення крадіжки велосипеду було затримано ОСОБА_4 , який повідомив що здав викрадений велосипед до ломбарду «Найкращий».
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 13 вересня 2024 року, який працює продавцем « ОСОБА_12 », що знаходиться у приміщенні ломбарду «Найкращий». Останній повідомив, що 13 вересня 2024 року приблизно о 19 год. 00 хв. до ломбарду «Найкращий», що по вул. Київський Шлях, прийшов чоловік віком приблизно 50 років,з велосипедом сірого кольору, який оформив договір позики та здав вказаний велосипед до ломбарду. Після цього, покинув приміщення ломбарду.
- протоколом огляду від 14 вересня 2024 року цифрового носія інформації, а саме з камери відеоспостереження, де видно як особа візуально схожа на ОСОБА_4 здійснила крадіжку велосипеду сірого кольору марки «SPACE URAN».
Ці докази в сукупності свідчать про те, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Відповідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема : переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінальних правопорушень, у якому підозрюється.
У частині 1 ст. 178 цього Кодексу закріплено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності цих ризиків слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі : вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання; майновий стан підозрюваного та наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є, зокрема, запобігання спробам переховуванням від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Так, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за санкцією якого передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, існує реальний ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, останній офіційно не працевлаштований, немає постійного джерела доходів, раніше неодноразово судимий, вдівець, немаючого офіційного місця проживання та реєстрації, утриманні маючого неповнолітню дочку, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків. Крім того, відносно ОСОБА_4 винесено вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2024 року, за вчинення злочину проти власності, який наразі оскаржено до Апеляційного суду Київської області.
Ці обставини в сукупності свідчать про те, що поведінка підозрюваного ОСОБА_4 є нестабільною та свідчить про його схильність до кримінально - караної діяльності та антисоціального способу життя.
Також встановлено, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, постійного джерела доходу не має. Ці обставини свідчать про те, що під впливом тяжкості покарання, яке йому загрожує, він може переховуватись від органів досудового розслідування.
Наведене вище є достатньо вагомими підставами для прийняття підозрюваним ОСОБА_4 спроб вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній не маючи джерела прибутку, будучи судимим, серед іншого за злочини проти власності, може вчиняти інші злочини. З огляду на викладене та враховуючи дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також слідчий суддя враховує конкретні обставини злочину, його суспільну небезпечність та характер вчиненого злочину, за яким підозрюється ОСОБА_4 , який спрямований проти власності. Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року за №2102-ІХ, на території України введено воєнний стан та запроваджено заходи правового режиму воєнного стану. Злочин у вчиненні якому підозрюється ОСОБА_4 , останній вчинив у період дії воєнного стану на території України, що істотно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки даних діянь.
При цьому слідчий суддя враховує спосіб вчинення злочину та поведінку підозрюваного під час його вчинення, який з метою полегшення вчинення кримінального правопорушення використовує найбільш несприятливий для населення України час, надзвичайну обстановку, тяжкі обставини та умови, в яких опинилася Україна, для реалізації та досягнення своєї протиправної мети та незаконних цілей.
Також матеріали клопотання містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, а саме : можливості підозрюваного ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, незаконно впливати на свідків та потерпілого, що свідчить про можливість здійснювати на них протиправний тиск в спосіб приховування, спотворення відомостей щодо обставин вчинення крадіжок, тобто відомостей, що мають істотне значення для кримінального провадження.
Крім того, характер інкримінованого підозрюваному злочину, який вчинений в умовах воєнного стану, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує ймовірність його свідомої непроцесуальної поведінки.
На підставі вище викладеного, враховуючи дані про особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, суспільно-корисною працею не займається, не має постійного джерела прибутку, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, з огляду на фактичні обставини за яких підозрюваному інкримінується його вчинення, його підвищену суспільну небезпечність, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування ризиків: переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливу на свідка у даному кримінальному провадженні, а також ризику вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні. В той же час вірогідність настання вказаних ризиків є досить високою.
Усі ці ризики свідчать про не можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, які є реальними, досить високими та очевидними. Жоден з більш м'яких запобіжних заходів, на переконання слідчого судді, не здатен в повній мірі нівелювати визначені вище ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчинене ним кримінальне право-порушення створило в суспільстві негативне враження, оскільки вчинений в умовах запровадженого на території України воєнного часу, в той час як військові та населення нашої держави в той чи інший спосіб активно протистоїть ворогові, намагаючись протидіяти на всіх фронтах, захищаючи життя кожного з нас, а також українські міста та села від загарбників. При цьому такими його діями були порушені визначені та гарантовані Конституцією України права і свободи людини і громадянина в Україні.
У справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому, суд оцінює суворість можливого покарання для підозрюваного та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі не застосування найсуворішого запобіжного заходу.
Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою. Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, особливо в умовах воєнного стану, який запроваджений на території України.
Встановлено, що запобігання наведених вище ризиків становить суспільні інтереси, які полягають в забезпеченні правопорядку, відновленні порушених прав, свобод особи та інтересів держави, та відправлення кримінального судочинства. Ці інтереси мають превалююче значення та виправдовують обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на вищевикладене, зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає допустимим обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити заставу в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 гривень, та покласти ряд обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України. На думку слідчого судді, такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим КПК.
На підставі викладеного та керуючись ст. 176-198, 205, 376 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 в кримінальному провадженні 12024111100001852, внесеного 13 вересня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, утримуючи його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Взяти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду.
Перебіг строку тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою рахувати з моменту його затримання - з 20 годині 20 хвилин 13 вересня 2024 року.
Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити в межах строку досудового розслідування до 24 години 00 хвилин 11 листопада 2024 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 -ження, заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень 00 (нуль) копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; рахунок отримувача UА768201720355259001000018661; призначення застава) згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у випадку внесення застави, наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме :
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не відлучатися із міста Бориспіль Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування із потерпілою щодо обставин, які стосуються кримінального провадження.
Визначити двох місячний строк дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 , з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрював-ний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, ОСОБА_4 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду, а для підозрюваного з моменту отримання її копії.
Оголошення повного тексту ухвали слідчого судді здійснено 20 вересня 2024 року о 14 год. 50 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1