Справа № 359/10061/24
Провадження № 1-кс/359/1891/2024
Іменем України
17 вересня 2024 року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без технічної фіксації в приміщенні суду клопотання прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 в кримінальному провадженні №42024110000000030, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про арешт майна, -
17 вересня 2024 року прокурор Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області, звернувся з вказаним клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що слідчим відділом Бориспільського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024110000000030, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що головний спеціаліст відділу прикордонного інспекційного контролю «Бориспіль» Північного міжрегіонального управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні ОСОБА_4 вимагає та отримує неправомірну вигоду від громадян-власників домашніх тварин у вигляді грошових коштів за безперешкодну видачу міжнародних сертифікатів для виїзду тварин за кордон.
Сума неправомірної вигоди за видачу міжнародного сертифікату на 1 тварину складає 550,00 грн., на 2 тварин - 800,00 грн., разом із цим офіційний платіж за видачу міжнародного сертифікату складає 14,85 грн.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 отримує кошти безпосередньо за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 або переказом на рахунок сина ОСОБА_5 : НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Універсал Банк».
Також встановлено, що ОСОБА_4 отримує кошти безпосередньо за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 або переказом на карткові рахунки відкриті на своє ім'я: НОМЕР_2 та свого сина ОСОБА_5 : НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , які відкриті у АТ КБ «Приватбанк».
Так, ОСОБА_4 отримала неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 9550 грн. безпосередньо переказом на свою банківську карту АТ КБ «ПриватБанку» за номером: НОМЕР_2 , також на номера карток АТ КБ «ПриватБанку» НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та на банківські рахунки, відкриті у АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» НОМЕР_1 свого сина ОСОБА_5 від ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), за видачу двох міжнародних ветеринарних сертифікатів ОСОБА_7 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) отримала неправомірну вигоду в розмірі 1150,00 грн., від ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за видачу міжнародного ветеринарного сертифіката ОСОБА_7 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), отримала неправомірну вигоду в розмірі 550,00 грн.; від ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), за видачу міжнародного ветеринарного сертифіката, отримала неправомірну вигоду в розмірі 550,00 грн.; від ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) за видачу міжнародного ветеринарного сертифіката отримала неправомірну вигоду в розмірі 650,00 грн., від ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) за видачу п'яти міжнародних ветеринарних сертифікатів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , отримала неправомірну вигоду в розмірі 3850,00 грн.; від ОСОБА_16 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) за видачу міжнародного ветеринарного сертифіката, отримала неправомірну вигоду в розмірі 700,00 грн.; від ОСОБА_17 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) за видачу п'яти міжнародних ветеринарних сертифікатів, отримала неправомірну вигоду в розмірі 2100,00 грн.
Окрім цього, під час досудового розслідування у рамках контролю за вчиненням злочину задокументовано безпосереднє отримання ОСОБА_4 грошових коштів за видачу міжнародного сертифікату для виїзду тварин за кордон у сумі 550 грн. за місцем свого проживання АДРЕСА_1 .
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 користувалася під час спілкування із громадянами, від яких отримувала неправомірну вигоду за допомогою мессенджера «Телеграм» та мала зареєстрований номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_6 .
Окрім цього, під час огляду оптичного носія інформації, що перебуває у володінні АТ «Універсалбанк» та містить банківську таємницю, а саме по банківському рахунку НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_5 встановлено, що доступ до вказаного рахунку через мобільний застосунок здійснювався у період з 17 квітня 2024 року по 31 липня 2024 року за допомогою девайсу «Xiaomi Redmi Note 8t» та фінансового телефону НОМЕР_6 .
09 вересня 2024 року слідчим суддею Бориспільського міськрайнного суду Київської області у даному кримінальному провадженні було надано дозвіл на проведення обшуку №359/9730/24 від 09 вересня 2024 року за адресою проживання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведення обшуку 16 вересня 2024 року прокурором на підставі ч. 7 ст. 236 КПК України, виявлено та вилучено наступні речі, які мають значення у кримінальному провадженні:
Мобільний телефон марки «NOKIA», чорного кольору, IMEI: НОМЕР_7 із сім-карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_8 ;
Мобільний телефон марки «Xiaomi», сріблястого кольору прозорому чохлі з полімерного матеріалу, IMEI: НОМЕР_9 із сім-карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_6 .
Перелічені документи вилучено та поміщено до сейф-пакету серії СRI №1193455 в присутності всіх учасників процесуальної дії та опечатано.
Таким чином, вилучене у ході обшуку майно на підставі ч. 7 ст. 236 КПК України, є безпосередньо речами, які мають відношення до вчинення зазначеного кримінального правопорушення та такими, які необхідно в подальшому дослідити за допомогою відповідних експертних досліджень.
Окрім того, прокурором у вказаному кримінальному провадженні відповідно до ст. 98 КПК України на підставі постанови від 16 вересня 2024 року визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження.
Саме тому згідно, вище зазначеного з метою забезпечення завдань кримінального провад-ження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, правову підставу для арешту майна, наслідки арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності, а також те, що вищевказану предмети визнані речовими доказами та мають важливе доказове значення для кримінального провадження, оскільки могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, виникла необхідність в накладенні арешту на майно - документи вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Завданням арешту у кримінальному провадженні є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, або підлягає спеціальній конфіскації, конфіскації.
Таким чином, підставою та метою, з якою прокурор звертається до суду з даним клопотанням є збереження речових доказів - вказаного вище майна.
У судове засідання прокурор Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час там місце розгляду справи.
Власник майна не повідомлявся відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.
Враховуючи, що за змістом ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, то згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали поданого клопотання, приходить до висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
Встановлено, що до ЄРДР внесені відомості за фактом отримання неправомірної вигоди. Вказані дії кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України.
Внесення цих відомостей до ЄРДР підтверджується витягом з кримінального провадження №42024110000000030 від 18 вересня 2024 року.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 09 вересня 2024 року слідчим суддею Бориспільського міськрайнного суду Київської області у даному кримінальному провадженні було надано дозвіл на проведення обшуку №359/9730/24 від 09 вересня 2024 року за адресою проживання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведення обшуку 16 вересня 2024 року прокурором на підставі ч. 7 ст. 236 КПК України, виявлено та вилучено наступні речі, які мають значення у кримінальному провадженні:
Мобільний телефон марки «NOKIA», чорного кольору, IMEI: НОМЕР_7 із сім-карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_8 ;
Мобільний телефон марки «Xiaomi», сріблястого кольору в прозорому чохлі з полімерного матеріалу, IMEI: НОМЕР_9 із сім-карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_6 .
16 вересня 2024 року прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області винесено постанову про визнання речовими доказами.
Відповідно ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомос-тей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесу-льних дій, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провад-ження для досягнення його дієвості є арешт майна.
Як вбачається із матеріалів клопотання, накласти арешт на майно, необхідно з метою збереження речових доказів.
У статті 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. 170-174 КПК України.
Відповідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено з матеріалів клопотання, виявлені та вилучені 16 вересня 2024 року, в ході проведення обшуку предмети на час розгляду клопотання є таким, що відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України щодо речових доказів, оскільки є об'єктами, які зберегли на собі відомості, які мають значення в даному кримінальному провадженні для встановлення обставин злочину та можуть бути використані як докази, а тому потребують детального дослідження шляхом проведення експертного дослідження та низки слідчих дій.
Таким чином, враховуючи, що вищезазначене майно є речовим доказом, матеріальним об'єктом, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, у зв'язку з чим забезпечення його збереження в тому ж вигляді, в якому воно перебуває після вилучення, з метою попередження його можливого зникнення, втрати, передачі або настання інших наслідків, являється одним із способів встановлення доказів в кримінальному провадженні. Тому існують підстави для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного майна, що буде відповідати завданням кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування, буде пропорційним.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя вважає, що слідчим доведено необхід-ність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України, а тому клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, ч. 2 ст. 369, ч. 3 ст. 371, ст. 372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт майно, яке вилучено під час проведення 16 вересня 2024 року обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні № 42024110000000030 від 18 січня 2024 року , а саме:
- Мобільний телефон марки «NOKIA», чорного кольору, IMEI: НОМЕР_7 із сім-карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_8 ;
- Мобільний телефон марки «Xiaomi», сріблястого кольору у прозорому чохлі з полімерного матеріалу, IMEI: НОМЕР_9 із сім-карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_6 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1