Справа № 357/7829/24
1-кп/357/836/24
19.09.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за провадження № 12024111030001702, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2024 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Біла Церква, Київської області, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
-06.10.2011 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України, до позбавлення волі на строк 1 (один) рік, від відбування якого звільнений, на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік;
-27.12.2012 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 70, 71 КК України, до позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців;
-17.01.2013 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, від відбування якого звільнений 12.04.2016, умовно-достроково, з не відбутою частиною покарання 1 (один) рік 3 (три) місяця 12 (дванадцять) днів, відповідно до ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.04.2016,
-21.12.2023 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років,
-06.03.2024 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 9 років 1 місяця позбавлення волі,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участі сторін та учасників кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
Так, 08 травня 2024 року о 22 год. 26 хв. ОСОБА_3 перебував у приміщенні магазину-кафетерію «Вернісаж», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює свою господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_6 , де в цей час персонал та відвідувачі вказаного магазину-кафетерію були відсутні, в результаті чого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці у вказаний час, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, із шухляди, що знаходиться під барною стійкою, викрав грошові кошти у сумі 33500 гривень, які поклав до сумки, що знаходилась при ньому та покинув приміщення магазину-кафетерію.
Залишивши місце вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_3 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив майнової шкоди ОСОБА_6 на суму 33500 гривень.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В підготовчому судовому засідання сторони надали до суду угоду про визнання винуватості, укладену 03 вересня 2024 року, відповідно до вимог ст. 472 КПК України, між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , яку сторони просили затвердити.
За умовами цієї угоди сторони, а саме прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України та істотних для цього кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_3 , за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
Сторони погоджуються, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2024 року, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років 2 місяці.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Прокурор в судовому засіданні вважала, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України. Підстави, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні, та просив суд затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Також суду надано заяву потерпілої ОСОБА_6 , в якій остання зазначила, що надає свою згоду на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, погодився з встановленими обставинами. Також просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджену міру покарання. Повідомив, що йому зрозумілі наслідки призначення остаточного покарання.
Законний представник, захисник в судовому засіданні просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.
Вирішуючи питання про затвердження угоди про винуватість, суд зазначає наступне.
Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Суд встановив, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненої в умовах воєнного стану яке, згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснено наслідки укладення угоди, а саме обмеження його права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотань про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь, крім того, йому роз'яснено наслідки невиконання угоди.
Суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, при її затвердженні враховано обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також враховуючи, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні. Узгоджена міра покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтями 50, 65 КК України.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Пред'явлений до обвинуваченого цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення з останнього на її користь 33 500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок. у відшкодування завданої матеріальної шкоди, визнаний обвинуваченим у повному обсязі, підлягає задоволенню на підставі ст. 206 ЦПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
Керуючись ч. 2 ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 03 вересня 2024 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 ..
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 03 вересня 2024 року покарання за ч. 4 ст. 185 КК України - 6 (шість) років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2024 року, та призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років 2 місяці.
Строк покарання рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 19.09.2024.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 33 500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок. у відшкодування завданої матеріальної шкоди
.Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду, в порядку встановленому законом, протягом тридцяти днів з дня його оголошення, з особливостями визначеними ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили в порядку визначеному ст. 532 КПК України.
Копію вироку негайно після його оголошення вручити прокурору та овинуваченому.
Суддя: ОСОБА_7