20 вересня 2024 року
м. Київ
справа №120/19559/23
адміністративне провадження № К/990/34524/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Прокопенка О.Б.,
суддів: Радишевської О.Р., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у справі №120/19559/23 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Негай Тетяни Володимирівни Виконавчий комітет Вінницької міської ради, державного реєстратора прав на нерухоме майно Кириченко Олени Василівни Виконавчий комітет Вінницької міської ради, Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Негай Тетяни Володимирівни Виконавчий комітет Вінницької міської ради, державного реєстратора прав на нерухоме майно Кириченко Олени Василівни Виконавчий комітет Вінницької міської ради, Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та запропоновано позивачу у 5-тиденний строк з часу отримання копії цієї ухвали усунути виявлені судом недоліки, які зазначені в її мотивувальній частині.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Негай Тетяни Володимирівни Виконавчий комітет Вінницької міської ради, державного реєстратора прав на нерухоме майно Кириченко Олени Василівни Виконавчий комітет Вінницької міської ради, Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що копія ухвали суду від 13 березня 2024 року направлялась засобами поштового зв'язку на адресу місця проживання позивача, зазначену в позовній заяві та отримана останнім 21 березня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Разом із тим, як у встановлений судом строк, так і станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали, позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху. При цьому, будь-яких клопотань процесуального характеру щодо можливості продовження встановленого судом строку останнім також не подано, що слугувало підставою для застосування наслідків, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Позивач, не погодившись з ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року, оскаржив її до суду апеляційної інстанції.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року - без змін.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Посилаючись на порушення норм процесуального права, скаржник просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2024 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і стаття 13 КАС України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження судового рішення в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Перевіряючи матеріали касаційної скарги Верховним Судом встановлено, що зміст ухваленого у цій справі оскаржуваного судового рішення та доводи, викладені у касаційній скарзі, не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у застосуванні норм процесуального права у такій категорії адміністративних справ.
Отже підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у справі №120/19559/23 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Негай Тетяни Володимирівни Виконавчий комітет Вінницької міської ради, державного реєстратора прав на нерухоме майно Кириченко Олени Василівни Виконавчий комітет Вінницької міської ради, Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко
Судді: О.Р. Радишевська
В.М. Соколов