Справа № 620/401/24 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ
19 вересня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просила:
- визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області протиправною відносно зарахування вислуги років за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України та Академії Державної пенітенціарної служби з 10.08.2014 по 03.05.2023, що в календарному обчисленні становить 08 (вісім) років 08 (вісім) місяців 23 (двадцять три) дні, у пільговому обчислені - 09 (дев'ять) років 07 (сім) місяців 25 (двадцять п'ять) днів.
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області зарахувати до стажу служби в Національній поліції України наявну вислугу років за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України та Академії Державної пенітенціарної служби з 10.08.2014 по 03.05.2023, що в календарному обчисленні становить 08 (вісім) років 08 (вісім) місяців 23 (двадцять три) дні, у пільговому обчислені - 09 (дев'ять) років 07 (сім) місяців 25 (двадцять п'ять) днів.
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області перерахувати її грошове забезпечення із врахуванням до стажу служби в Національній поліції України наявну вислугу років за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України та Академії Державної пенітенціарної служби з 10.08.2014 по 03.05.2023, що в календарному обчисленні становить 08 (вісім) років 08 (вісім) місяців 23 (двадцять три) дні, у пільговому обчислені - 09 (дев'ять) років 07 (сім) місяців 25 (двадцять п'ять) днів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність обрахування стажу служби в поліції період проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі з 10.08.2014 по 03.05.2023.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року позовні вимоги - задоволено.
Визнано бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області протиправною відносно зарахування вислуги років за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України та Академії Державної пенітенціарної служби з 10.08.2014 по 03.05.2023, що в календарному обчисленні становить 08 (вісім) років 08 (вісім) місяців 23 (двадцять три) дні, у пільговому обчислені - 09 (дев'ять) років 07 (сім) місяців 25 (двадцять п'ять) днів.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України наявну вислугу років за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України та Академії Державної пенітенціарної служби з 10.08.2014 по 03.05.2023, що в календарному обчисленні становить 08 (вісім) років 08 (вісім) місяців 23 (двадцять три) дні, у пільговому обчислені - 09 (дев'ять) років 07 (сім) місяців 25 (двадцять п'ять) днів.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Чернігівській області перерахувати грошове забезпечення ОСОБА_1 із врахуванням до стажу служби в Національній поліції України наявну вислугу років за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України та Академії Державної пенітенціарної служби з 10.08.2014 по 03.05.2023, що в календарному обчисленні становить 08 (вісім) років 08 (вісім) місяців 23 (двадцять три) дні, у пільговому обчислені - 09 (дев'ять) років 07 (сім) місяців 25 (двадцять п'ять) днів.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що зарахування у пільговому обчислені - 09 (дев'ять) років 07 (сім) місяців 25 (двадцять п'ять) днів є передчасною та незаконною, враховуючи, що Державна кримінально-виконавча служба не є органом внутрішніх справ України, не входить до складу системи МВС України і тому не зараховується до служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Наказом ГУНП в Чернігівській області від 04.05.2023 №198 о/с ОСОБА_1 , з 04.05.2023, прийнято на службу до Національної поліції на посаду дізнавач відділу дізнання Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області та присвоєне спеціальне звання «рядовий поліції».
При цьому, у період з 10.08.2014 по 03.05.2023 позивачка проходила службу на різних посадах в Державній кримінально-виконавчій службі.
На день звільнення зі служби її вислуга років становила: в календарному обчисленні - 08 (вісім) років 08 (вісім) місяців 23 (двадцять три) дні, у пільговому обчислені - 09 (дев'ять) років 07 (сім) місяців 25 (двадцять п'ять) днів.
16 листопада 2023 року позивач направила запит до ГУНП в Чернігівській області для з'ясування чи буде зарахований до її стажу служби в поліції період проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі з 10.08.2014 по 03.05.2023.
05 грудня 2023 року з Головного управління поліції в Чернігівській області надійшла відповідь про зарахування стажу служби в Державному департаменті України з питань виконання покарань, Державній пенітенціарній службі України, Державній кримінально-виконавчій службі України, з якого позивачка дізналася, що ГУНП в Чернігівській області не має правових підстав включити до стажу службі в поліції періоди проходження нею служби в Державному департаменті України з питань виконання покарань, Державній пенітенціарній службі України та Державній кримінально-виконавчій службі України, з 10.08.2014 по 03.05.2023, також позивачку повідомлено, що станом на дату прийняття на службу в поліцію, 04 травні 2023 року, її стаж служби в поліції становить 00 років 00 місяців 01 день.
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулась до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України так як здійснювалась в порядку, установленому законодавством для ociб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів не погоджується у повній мірі з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
У свою чергу, приписами статті 78 Закону №580-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частиною другою статті 78 Закону №580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
У той же час, відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11 липня 2003 року №1129-IV до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
При цьому, частина п'ята статті 23 Закону України від 23 червня 2005 року №2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Системний аналіз вище наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які урегульовують порядок і умови проходження служби працівниками міліції та органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.
У даному випадку, сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV.
Згідно із преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Крім того, частиною першою статті 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» закріплено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Таким чином, на позивача, як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби (окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України «Про державну службу»), під час проходження ними служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону України «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.
Тобто, всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.
Як наслідок, служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (Державної пенітенціарної служби) має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у своїй постанові від 20.10.2022 у справі № 160/11127/20, та підтримана також Верховним Судом у постанові від 01.03.2023 у справі № 240/30024/21.
Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року в справі №826/16143/18, у якій склалися подібні правовідносини, дійшов висновків про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Відповідно, також вбачається тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, оскільки визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Таким чином, колегія суддів вважає слушним позицію суду першої інстанції про те, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України оскільки здійснювалась вона в порядку, установленому законодавством для ociб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду попередньої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області відносно зарахування вислуги років за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України та Академії Державної пенітенціарної служби з 10.08.2014 по 03.05.2023, що в календарному обчисленні становить 08 (вісім) років 08 (вісім) місяців 23 (двадцять три) дні, у пільговому обчислені - 09 (дев'ять) років 07 (сім) місяців 25 (двадцять п'ять) днів, є протиправною та зобов'язання Головне управління Національної поліції в Чернігівській області зарахувати позивачу до стажу служби в Національній поліції України наявну вислугу років за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України та Академії Державної пенітенціарної служби з 10.08.2014 по 03.05.2023, що в календарному обчисленні становить 08 (вісім) років 08 (вісім) місяців 23 (двадцять три) дні, у пільговому обчислені - 09 (дев'ять) років 07 (сім) місяців 25 (двадцять п'ять) днів.
Твердження апелянта про те, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України відсутня у переліку, визначеному статтею 78 Закону №580-VIII, а тому не може бути зарахована при проведенні перерахунку стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки суд апеляційної інстанції оцінює критично, так як чинним на час проходження позивачем служби відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, які мають такий самий правовий статус які в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (Державної пенітенціарної служби).
У той же час, вирішуючи позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Національної поліції в Чернігівській області перерахувати грошове забезпечення ОСОБА_1 із врахуванням до стажу служби в Національній поліції України наявну вислугу років за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України та Академії Державної пенітенціарної служби з 10.08.2014 по 03.05.2023, що в календарному обчисленні становить 08 (вісім) років 08 (вісім) місяців 23 (двадцять три) дні, у пільговому обчислені - 09 (дев'ять) років 07 (сім) місяців 25 (двадцять п'ять) днів, судом першої інстанції не було враховано, що вказані вимоги є передчасними, оскільки такі вимоги звернуті на майбутнє, враховуючи, що доказів не перерахунку відповідачем грошового забезпечення із врахуванням такого стажу служби - у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про помилковість висновку суду першої інстанції в частині задоволення вказаних позовних вимог.
У силу вимог частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині вказаних задоволених позовних вимог з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні таких позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року - скасувати в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Чернігівській області перерахувати грошове забезпечення ОСОБА_1 із врахуванням до стажу служби в Національній поліції України наявну вислугу років за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України та Академії Державної пенітенціарної служби з 10.08.2014 по 03.05.2023, що в календарному обчисленні становить 08 (вісім) років 08 (вісім) місяців 23 (двадцять три) дні, у пільговому обчислені - 09 (дев'ять) років 07 (сім) місяців 25 (двадцять п'ять) днів.
У цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Чернігівській області перерахувати грошове забезпечення ОСОБА_1 із врахуванням до стажу служби в Національній поліції України наявну вислугу років за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України та Академії Державної пенітенціарної служби з 10.08.2014 по 03.05.2023, що в календарному обчисленні становить 08 (вісім) років 08 (вісім) місяців 23 (двадцять три) дні, у пільговому обчислені - 09 (дев'ять) років 07 (сім) місяців 25 (двадцять п'ять) днів - відмовити.
В іншій частині - рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко