20 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 215/2347/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 в адміністративній справі №215/2347/24 за позовом ОСОБА_1 до Виконуючого обов'язки головного лікаря некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни про встановлення наявності компетенції (повноважень),-
09.04.2024 до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до директора Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни про встановлення наявності компетенції (повноважень).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі №215/2347/24 за позовом ОСОБА_1 до Виконуючого обов'язки головного лікаря некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни про встановлення наявності компетенції (повноважень).
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 , зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі. Вказує на те, що суд не встановив організаційно-правову форму відповідача з урахуванням ст.78 ЦК України та п.30 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 1, 3, 13, ч.3 ст.23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», як наслідок не розгляду справи за правилами адміністративного судочинства.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.
Разом з тим, особливою ознакою спорів щодо встановлення наявності компетенції (повноважень) є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень.
Отже, позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
Вказана вище правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі № 820/3713/17, від 12.06.2019 року у справі 9901/70/19, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №461/10234/15-а, від 26.05.2020 року у справі №808/4327/15, від 29.04.2020 року у справі № 160/1106/19, від 07.10.2020 року у справі № 320/1360/19, від 23.02.2021 року у справі №808/1259/18, від 18.11.2021 року у справі №280/9295/20.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З тексту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить встановити наявність компетенції (повноважень) у відповідача (суб'єкта владних повноважень), у тому числі делегованих повноважень та, як наслідок, визнати відмову протиправною бездіяльністю і зобов'язати його вчинити певні дії.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, у вказаній справі позивач не є суб'єктом владних повноважень, а, тому, остання не наділена адміністративною процесуальною дієздатністю на пред'явлення позову щодо встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у відповідача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розгляд цього спору про встановлення наявності компетенції (повноважень) у відповідача з урахуванням його предмету і суб'єктивного складу не тільки не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду.
Щодо вимоги позивача направити справу до суду за територіальною підсудністю згідно ч.8 ст.29 КАС України, апеляційний суд зазначає, що питання підсудності даної справи Дніпропетровському окружному адміністративному суду було вирішено ухвалою Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.04.2024 року відповідно до приписів ст.ст. 20, 29 КАС України. Вказана ухвала позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалась.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 в адміністративній справі №215/2347/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя В.Є. Чередниченко
суддя Д.В. Чепурнов