19 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 280/7868/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2023 року в адміністративній справі №280/7868/23 (суддя Сацький Р.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 з 11.08.2023 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст. 40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2023 року у задоволені позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що при обрахунку пенсії за віком відповідно до вимог ст. 40 Закону №1058-IV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року перерахунку, а не той, що враховувався під час призначення пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Так, ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача, з 16.02.2021 року йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
11.08.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, з посиланням на те, що після призначення пенсії позивач продовжував працювати.
Листом № 13529-13898/Х-02/8-0800/23 від 21.08.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області позивачу повідомлено наступне. З 01.04.2023 було проведено автоматичний перерахунок пенсії по стажу та заробітку з урахуванням страхового стажу 35 років 3 місяці 18 днів, врахованого по 28.02.2023 (коефіціент 0,35250) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки (9118,81 грн.). Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2020 - 2022 роки при переведенні з одного виду пенсії на інший, оскільки показник середньої заробітної плати по Україні роки застосовуються лише при первинному призначенні пенсій у 2023 році.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Так, спірні відносини у цій справі виникли з приводу реалізації позивачем права на перерахунок пенсії, як особі, яка продовжила працювати після призначення пенсії за віком.
При цьому, позиція позивача полягає в тому, що такий перерахунок повинен бути здійснений із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки (3 роки, які передували періоду перерахунку).
Умови та порядок перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру визначається статтею 42 Закону №1058.
Так, ч.4 ст.42 Закону №1058 передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Отже, наведені положення Закону №1058 вказують на можливість перерахунку раніш призначеної пенсії з урахуванням стажу та заробітної плати за фактично відпрацьований період після призначення пенсії, але показник середньої заробітної плати залишається незмінним.
Таким чином, при перерахунку пенсії особі, яка після призначення пенсії продовжувала працювати, не передбачена можливість застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року перерахунку пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, застосовується при призначенні пенсії, що прямо передбачено ч.2 ст.40 Закону №1058. Але призначення пенсії та перерахунок пенсії є різними правовими категоріями, які різняться як за умовами здійснення так і за порядок розрахунку (обчислення) пенсії.
Кдля застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки необхідне дотримання такої умови, як призначення вперше пенсії відповідно до Закону №1058-IV у 2023 році, або переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком у 2023 році.
З матеріалів справи слідує, що позивачу у 2021 році призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. 01.04.2023 року було проведено автоматичний перерахунок пенсії по стажу та заробітку з урахуванням страхового стажу 35 років 3 місяці 18 днів, врахованого по 28.02.2023 року (коефіціент 0,35250) та заробітньої плати за період з 01.071995 по 30.06.200 року та з 01.07.2000 по 28.02.2023 року за даними персоніфікованого обліку із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки (9118,81 грн.).
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що пенсія за віком позивачу призначена у 2021 році, а подана позивачем заява від 11.08.2023 стосувалась перерахунку того самого виду пенсії у зв'язку з тим, що позивач продовжував працювати після призначення йому пенсії. В даному випадку не відбулося зміни виду отримуваної пенсії, оскільки позивач з моменту призначення отримує пенсію за віком відповідно до норм Закону №1058-IV.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2023 року в адміністративній справі №280/7868/23 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2023 року в адміністративній справі №280/7868/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко