19 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 280/6659/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2023 року в адміністративній справі №280/6659/22 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2022 у справі № 280/6659/22 позовну заяву ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) щодо відмови у проведенні з 01.12.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» від 01.09.2021 № 33/28-2205 про розмір грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» від 01.09.2021 № 33/28-2205 про розмір грошового забезпечення, починаючи з 01.12.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набрало законної сили 17.01.2023 та 02.03.2023 судом видано виконавчий лист.
26.10.2023 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі, виданому Запорізьким окружним адміністративним судом у справі № 280/6659/22, а саме ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що оскільки ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 та його єдиним спадкоємцем, то у відповідності до норм КАС України та Цивільного кодексу України наявні підстави для заміни стягувача у виконавчому листі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2023 року та задовольнити заяву про заміну стягувача у виконавчому листі.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Згідно з ч. 1 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до ч. 4 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон №2262-ХІІ.
Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
З огляду на положення вказаної норми права можливо дійти висновку про те, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, до складу спадщини не включаються. При цьому, положення вказаної норми визначають осіб, які мають право на одержання таких сум, зокрема, дружина, яка проживала разом із пенсіонером на день його смерті.
Наведене вище дає підстави для висновку, що Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262-ХІІ.
Отже, вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна стягувача, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявниці.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у справах: №380/9537/21 (постанова від 24.01.2024), №520/926/21 (постанова від 01.05.2023), №420/16546/21 (постанова від 27.09.2023), №420/18164/21 (постанова від 05.12.2023).
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню. Натомість зворотні доводи скаржниці свого підтвердження не знайшли.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2023 року в адміністративній справі №280/6659/22 - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2023 року в адміністративній справі №280/6659/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко