Справа № 947/29296/24
Провадження № 1-кс/947/12681/24
20.09.2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
особи, яка заявила відвід - ОСОБА_3 ,
захисника: адвоката ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву підозрюваного ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 , від здійснення розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 12021163480000003 від 16.01.2021 року,
В провадженні слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 перебуває клопотання про продовження строку досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 12021163480000003 від 16.01.2021 року.
Під час розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 12021163480000003 від 16.01.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 296 КК України, в судовому засіданні, підозрюваним ОСОБА_3 був заявлений відвід, з підстав незгоди з порядком проведення судового засідання.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу слідчим суддею по розгляду відводу визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
Заявник - підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні заяву про відвід підтримав та просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 , заперечував проти задоволення заяви, оскільки підстав для відводу слідчого судді в рамках кримінального провадження немає.
Слідчий суддя ОСОБА_6 пояснень не надав.
Заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення відводу, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити слідчому судді відвід за наявності підстав, передбачених статтями 75 - 79 цього Кодексу (ст. 80 КПК України).
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
З п.п. 49, 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» вбачається, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Слідчий суддя зазначає, що в ході судового розгляду заяви про відвід обставин, які б викликали сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_6 , та які б, в свою чергу, унеможливлювали б винесення слідчим суддею об'єктивного судового рішення не встановлено, а відтак, заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.
Про упередженість судді (суду) може свідчити доведена доказами об'єктивна сукупність фактичних обставин, які б були пов'язані із діями судді (суду), внаслідок яких простежувалися б систематичність у штучному створенні перешкод в реалізації стороною своїх прав.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України, а судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону (статті 126 і 129). Тому вплив на них у будь-який спосіб забороняється, а втручання в їхню діяльність тягне за собою відповідальність за ст. 376 Кримінального кодексу України, оскільки порушує порядок здійснення правосуддя відповідно до конституційного принципу незалежності суддів.
Згідно з частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися винесення неправосудного рішення - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
Втручання є певною формою впливу на свідомість та волю судді. При цьому для кваліфікації не має значення, в якій формі (яким способом і за допомогою яких засобів) здійснюється такий вплив (прохання, рекомендація, вказівка, вимога, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи, обіцянка всіляких вигод, погрози щодо судді або його близьких тощо).
Втручання може здійснюватися в усній і письмовій формі, під час безпосереднього контакту з суддею або через посередників, а погроза як спосіб втручання може бути як щодо самого судді, так і до його близьких.
Самостійність судів і незалежність суддів є необхідною умовою для здійснення судами правосуддя на засадах верховенства права, захисту гарантованих Конституцією та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Самостійність судів означає:
суди у своїй діяльності нікому не підзвітні і мають для здійснення функцій усі необхідні повноваження, якими наділені законом;
судові рішення не потребують попередньої згоди чи затвердження будь-якої посадової особи або органу;
вирок, рішення, ухвала, постанова суду, які набрали законної сили, мають силу закону по конкретній справі і обов'язкові для виконання усіма і на всій території держави;
діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури не підміняє діяльності суду, а лише сприяє їй.
Незалежність суддів і підкорення їх лише закону є найважливішою засадою правосуддя і передумовою їх об'єктивності і неупередженості. При здійсненні правосуддя судді не залежать від органів законодавчої і виконавчої влади, органів державного управління, службових осіб, громадських організацій, партій і рухів, від думки і позиції сторін у цивільних і господарських справах, висновків органів дізнання і досудового слідства та прокурора у кримінальних справах, від вищестоящих судів.
Незалежність суддів при розгляді конкретних справ має забезпечуватися і в самому суді. Непроцесуальний вплив на суддю з боку інших суддів та керівників суду є неприпустимим.
Щодо вказівок суду апеляційної інстанції, на які посилається заявник, то слід зазначити, що такі обставини не носять безспірного прецендетного характеру. Рішення ухвалюється по кожній конкретній справі/матеріалам з урахуванням обставин нового провадження.
Учасникам кримінального провадження слід уникати будь-якого впливу на слідчого суддю з метою створення «штучних» підстав для його заміни чи то прийняття бажаного процесуального рішення.
Право заявити відвід є законним правом учасника кримінального провадження. Проте відведення судді допускається лише при наявності достатніх доказів, підтверджуючих законні підстави відводу.
При здійсненні правосуддя судді вирішують усі питання у справі за внутрішнім переконанням і за своєю совістю, виходячи при цьому з обставин справи і підпорюючись лише вимогам закону.
Норми цивільно - кримінально - господарсько - адміністративно-процесуального законодавства, що належать до загальних положень, а також регулюють провадження в судових стадіях процесу, закріплюють в тій чи в іншій мірі гарантії незалежності суддів. Усі вони забезпечують рух справи в раніше визначеному законом напрямку, виключають ексцеси, встановлюють процесуальні санкції за невиконання закону і тим самим створюють умови, що дозволяють суддям розглядати й вирішувати справи за внутрішнім переконанням, спираючись тільки на досліджені в суді докази, незалежно від будь-яких впливів.
Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні заяви підозрюваного ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 , від здійснення розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 12021163480000003 від 16.01.2021 року - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1