Головуючий І інстанції: Зоркіна Ю.В.
17 вересня 2024 р.Справа № 520/6773/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
У серпні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача ГУ НП в Харківській області від 15.07.2022 року № 367 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області», а саме застосування до нього - старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Харківського районного управління поліції № З ГУ НП в Харківській області дисциплінарного стягнення;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Харківській області від 22.07.2022 року № 335 о/с про його звільнення;
- поновити його на посаді старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Харківського районного управління поліції № З ГУ НП в Харківській області майора поліції з 22.07.2022 року;
- стягнути з ГУ НП в Харківській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.07.2022 року до дати поновлення на роботі з урахуванням середньоденного заробітку перед звільненням.
В обґрунтування вимог позивач вказував про відсутність підстав для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, оскільки дисциплінарних проступків, за обставин, що викладені у оскаржуваних наказах, він не скоював. Проведеним відповідачем службовим розслідуванням його провина не встановлена, оскільки 30.06.2022 року він у стані алкогольного сп'яніння не перебував і цей факт зафіксований відповідним медичним висновком. На роботу після 30.06.2022 року не виходив, оскільки перебував на лікуванні.
Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач покликається на об'єктивність та обґрунтованість встановлених під час проведення службового розслідування фактів порушення позивачем службової дисципліни та правомірність оскаржуваних позивачем наказів.
Відповідач зазначає, що на виконання усного наказу керівництва ХРУП № 3 щодо необхідності пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, майор поліції ОСОБА_1 категорично відмовився, про що було складено акт про відмову проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння від 30.06.2022 року № 3146/119-60/02-2022, після чого ОСОБА_1 самовільно покинув приміщення ХРУП № 3 та з цього дня був відсутнім на робочому місці.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 року у задоволені вимог адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення вмотивовано тим, що відповідно п.4, 6, 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі по тексту - Інструкція) ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Огляд на стан сп'яніння проводиться, зокрема лікарем закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
За недотриманням вимог Інструкції, суд надав критичну оцінку медичній виписці від 30.06.2022 № 89, виданої КНП Харківський обласний наркологічний диспансер, оскільки позивач 30.06.2022 без надання відповідного направлення поліцейського для проходження огляду на стан сп'яніння, самостійно направився до медичного закладу, де пройшов зазначений огляд майже через 5 годин після виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння.
Також судом зазначено, що факт відсутності позивача на службі у період часу з 30.06.2022 року по 03.07.2022 року та з 04.07.2022 року по 10.07.2022 року підтверджений матеріалами справи і не заперечується позивачем.
Згідно листа КНП « Міська поліклініка № 8» ХМР від 07.07.2022 року № 01-318 позивач 30.06.2022 року в телефонному режимі звернувся до лікаря для надання рекомендації стосовно лікування, 01.07.2022 року позивач повторно звернувся за медичною допомогою до терапевта, був оглянутий, лікарем надані рекомендації щодо обстеження та лікування. Лист непрацездатності з 30.06.2022 року не видавався.
Суд зазначив, що позивач не надав доказів перебування на лікарняному у період з 30.06.2022 року по 03.07.2022 року зазначивши, що під час візиту до лікаря виявлено неможливість складання останнього в електронному вигляді через відсутність відомостей про позивача у системі. Означеного висновку суд дійшов також з огляду на пояснення, що надані суду свідками: ОСОБА_2 , головного спеціаліста ФЗБО ГУ НП в Харківській області, яка зазначила, що нараховує позивачу заробітну плату відповідно до наказів, які надходять до відділу кадрів, позивач за роз'ясненнями не звертався, позивач міг отримати довідку про те, що працює в ГУ НП для оформлення «паперового лікарняного листа»; лікаря КНП «Міська поліклініка № 8» ХМР ОСОБА_3 , який пояснив, що йому на мобільний телефон зателефонував раніше відомий пацієнт ОСОБА_1 та повідомив, що захворів. У зв'язку з тим, що лікувальний заклад працює у режимі з 09.00 до 12.00, останній цього дня на прийом вже не встигав, тому ОСОБА_1 запропоновано з'явитись наступного дня. 01.07.2022 близько о 09.10 ОСОБА_1 прибув до нього на прийом, де був оглянутий, медичний висновок та відомості щодо огляду внесені до електронної системи «Helsi», лікарняний не відкривався, оскільки система його не зареєструвала, рекомендував звернутися до відділу кадрів та органів ПФУ для вирішення вказаного питання.
З цього приводу суд звернув увагу на те, що за приписами підпункту 5 пункту 8 наказу Міністерства охорони здоров'я №1066 від 01.06.2021 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.06.2021 року за №728/36350, оформлення листка непрацездатності у паперовій формі можливе було у випадках виникнення технічних проблем (помилок) щодо передачі даних між Електронним реєстром листків непрацездатності та Реєстром медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, які призводять до неможливості формування електронного листка непрацездатності в Електронному реєстрі більше ніж протягом семи днів з дати створення медичного висновку про тимчасову непрацездатність - до усунення таких проблем (помилок) та відхилив посилання позивача, як на поважну причину вчиненого прогулу, неможливість оформлення електронного листка непрацездатності.
Не погоджаючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач просить його скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення вимог його адміністративного позову.
Аргументи, наведені представником позивача в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у позові.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач простить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід частково змінити, з наступних підстав.
Судовим розглядом справи встановлено, що з 20.10.2021 року позивач ОСОБА_1 працює старшим інспектором сектору ювенальної поліції Харківського РУП № 3 ГУ НП в Харківській області.
У зв'язку із повномасштабним вторгненням в Україну військ російської федерації, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, дія якого неодноразово продовжувалась та триває до сьогодні.
Пунктом 2 Указу постановлено Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Наказом ГУ НП в Харківській області від 04.07.2022 року № 829 призначено службове розслідування за відомостями, викладеними у рапорті начальника Харківського РУП № 3 ГУ НП в Харківській області від 01.07.2022 року № 3173/119-60/01-2022, про те, що 30.06.2022 року старший інспектор сектору ювенальної превенції Харківського РУП № 3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 прибув на службу о 10:00 з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння категорично відмовився та покинув своє робоче місце (т. 1, а.с. 79-80, 83, 84).
Опитаний під час проведення службового розслідування позивач ОСОБА_1 пояснив, що у період з 06.06.2022 року по 28.06.2022 року він згідно графіку чергувань ніс службу з охорони публічного порядку та безпеки на території ХМКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова. 29.06.2022 року у вихідний день йому зателефонував безпосередній керівник старший лейтенант поліції ОСОБА_5 та повідомив, що з 30.06.2022 року року його переведено на щоденний графік роботи до ХРУП № 3.
30.06.2022 року о 07.30 він зателефонував ОСОБА_5 та попросив дозволу цього дня запізнитися на службу через сімейні обставини, на що отримав згоду. У подальшому приблизно о 09.30 йому подзвонив ОСОБА_5 та наказав негайно прибути до ХРУП № 3 до заступника начальника ВП полковника поліції ОСОБА_6 . Коли він прибув о 10.00 до відділу поліції, полковник поліції ОСОБА_6 в категоричній формі висловив незадоволення через його запізнення та звинуватив у перебуванні на службі у стані алкогольного сп'яніння.
У зв'язку з чим, повідомивши попередньо про це старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , він поїхав до Харківського обласного наркологічного диспансеру, де о 15.20 пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, за результатами якого алкогольного сп'яніння у нього виявлено не було. Проте, у подальшому йому стало зле через різкий біль у спині, він вимушений був звернутися до свого сімейного лікаря. Однак, останній повідомив, що цього дня прийом пацієнтів у нього вже закінчився та порадив звернутися наступного дня, що він і зробив.
01.07.2022 рок о 17.00 у телефонній розмові з ОСОБА_5 він повідомив останньому, що з 01.07.2022 року перебуває на амбулаторному лікуванні в Харківській міській поліклініці № 8. В той же час ОСОБА_1 зазначив, що не пам'ятає чи наказувало керівництво ХРУП № 3 30.06.2022 пройти йому огляд на стан алкогольного сп'яніння (т. 1, а.с. 92-93).
Опитаний під час проведення службового розслідування начальник сектору ювенальної превенції Харківського РУП № 3 ГУ НП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 пояснив, що у нього в безпосередньому підпорядкуванні перебуває старший інспектор сектору ювенальної превенції майор поліції ОСОБА_1 . Останній до 29.06.2022 року заступав у добовий наряд на території ХМКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова. 29.06.2022 року керівництвом ХРУП № 3 було прийнято рішення перевести майора поліції ОСОБА_1 на щоденний графік роботи до ХРУП № 3, про що останнього цього ж дня було проінформовано. 30.06.2022 року о 07.30 йому зателефонував ОСОБА_1 та попросив цього дня трохи запізнитися на службу через сімейні обставини.
О 09.40 його визвав до себе заступник начальника з превентивної діяльності ХРУП № 3 підполковник поліції ОСОБА_6 та наказав негайно викликати майора поліції ОСОБА_1 . Приблизно о 10.00 ОСОБА_1 прибув до адмінбудівлі ХРУП № 3, при цьому останній мав ознаки алкогольного сп'яніння (характерний запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя та хитку ходу).
ОСОБА_1 у присутності керівництва ХРУП № 3 надано усний наказ пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановлений законом спосіб, але останній виконувати даний наказ відмовився в категоричній формі. У подальшому о 11.20 ОСОБА_1 , не пояснюючи нічого, вийшов на вулицю і пішов у невідомому напрямку та цього дня на робоче місце більше не повернувся, на телефонні дзвінки не відповідав.
01.07.2022 року ОСОБА_1 зателефонував йому та повідомив, що з 01.07.2022 він нібито перебуває на амбулаторному лікуванні в КНП «Міська поліклініка № 8» ХМР.
11.07.2022 року майор поліції ОСОБА_1 прибув на службу для виконання своїх службових обов'язків, проте жодних документів, які б підтверджували його перебування на лікарняному у період з 30.06.2022 по 10.07.2022, останній не надав (т. 1, а.с. 94-95).
Опитаний під час проведення службового розслідування начальник СКЗ Харківського РУП № 3 ГУ НП в Харківській області майор поліції ОСОБА_7 пояснив, що 30.06.2022 року від начальника СЮП ХРУП № 3 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 йому стало відомо, що старший інспектор СЮП майор поліції ОСОБА_1 прибув на службу із запізненням та наявними у нього ознаками алкогольного сп'яніння.
У присутності заступника начальника з превентивної діяльності ХРУП № 3 підполковника поліції ОСОБА_6 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 майору поліції ОСОБА_1 надано усний наказ пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановлений законом спосіб, але останній від виконання наказу та проходження даного огляду відмовився в категоричній формі, після чого самовільно залишив адмінбудівлю ХРУП № 3 та до 10.07.2022 року безпідставно був відсутній на службі. 11.07.2022 року ОСОБА_1 прибув на службу для виконання своїх службових обов'язків, проте документів, які б підтверджували його перебування на лікарняному у період з 30.06.2022 року по 10.07.2022 року, останній не надав (т. 1, а.с. 96-97).
Опитаний під час проведення службового рослідування заступник начальника з превентивної діяльності Харківського РУП № 3 ГУ НП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_6 надав пояснення, аналогічні поясненню майора поліції ОСОБА_7 (т. 1, а.с. 98-99)
Опитаний під час проведення службового розслідування лікар КНП «Міська поліклініка № 8» ХМР ОСОБА_3 пояснив, що 30.06.2022 року приблизно о 11.45 йому на мобільний телефон зателефонував раніше відомий пацієнт ОСОБА_1 , 1985 р.н. та повідомив, що захворів. У зв'язку з тим, що лікувальний заклад працює у режимі з 09.00 до 12.00, останній цього дня на прийом вже не встигав, тому ОСОБА_1 запропоновано з'явитись наступного дня. 01.07.2022 року близько о 09.10 ОСОБА_1 прибув до нього на прийом, де був оглянутий та йому встановлено діагноз (який саме не повідомив). Медичний висновок та відомості щодо огляду ОСОБА_1 внесені до електронної системи «Хелсі», при цьому лікарняний останньому не відкривався, про що його було попереджено та рекомендовано продовжити працювати. ОСОБА_1 також запропоновано з'явитись на прийом через п'ять днів, але останній на прийом не з'явився. Крім цього ОСОБА_3 зазначив, що внесення даних до електронної системи «Хелсі» не є підставою для видачі листа непрацездатності, а є лише підтвердженням того, що пацієнт був на прийомі у лікаря (т. 1, а.с. 90-91).
07.07.2022 року в.о. директора комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 8» Харківської міської ради, у відповідь на запит, листом від 07.07.2022 року повідомила Харківське районне управління поліції № 3 ГУ НП в Харківській області про те, що ОСОБА_1 звернувся 30.06.2022 року у телефонному режимі для надання рекомендацій по лікуванню до терапевта. 01.07.2022 року ОСОБА_1 повторно звернувся за медичною допомогою до терапевта: був оглянутий, лікарем надані рекомендації щодо обстеження та лікування. Лист непрацездатності з 30.06.2022 року йому не видавався (т. 1, а.с. 87).
Із виписки № 89 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер», - при огляді 30.06.2022 року о 15:22 год ОСОБА_4 ознак алкогольного сп'яніння не виявлено (т. 1, а.с. 15-16).
За висновком проведеного службового розслідування, що затверджений 15.07.2022 року начальником ГУ НП в Харківській області, - майор поліції ОСОБА_1 вчинив наступні дисциплінарні проступки:
1). Прибув на службу в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив пункт 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту в частині порушення заборони у перебуванні на службі з ознаками алкогольного сп'яніння, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині порушення Присяги поліцейського відповідно до якої ОСОБА_1 зобов'язаний з гідністю нести високе звання поліцейського та дотримуватися Конституції та законів України;
2). Не виконав усний наказ свого безпосереднього керівника щодо необхідності пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановлений спосіб, чим порушив пункт 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України;
3). Вчинив прогул, а саме - у період з 30.06.2022 року по 03.07.2022 року безпідставно був відсутній на службі та не виконував свої службові обов'язки, чим порушив Присягу поліцейського, що виразилося у самоусуненні від служби в поліцї.
За рішенням дисциплінарної комісії, за вчинення дисциплінарних проступків, що виразилися в порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до старшого інспектору сектору ювенальної превенції Харківського РУП № 3 ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 належить застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (т. 1, а.с. 100-106).
Наказом ГУ НП в Харківській області від 15.07.2022 року № 367 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України, у частині недотримання Присяги поліцейського, п. 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині безумовного виконання наказів керівників, п. 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині заборони поліцейському перебувати у стані алкогольного сп'яніння під час несення служби до інспектора сектору ювенальної превенції Харківського РУП № 3 ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (т. 1, а.с. 12-13).
Суть дисциплінарного поступку в наказі визначена як те, що 30.06.2022 року о 10.00 інспектор сектору ювенальної превенції Харківського РУП № 3 ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 прибув на службу із запізненням та у стані алкогольного сп'яніння, на що указували наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та хитка хода. На виконання усного наказу керівництва ХРУП № 3 щодо необхідності пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, майор поліції ОСОБА_1 виконувати даний наказ категорично відмовився, після чого о 11.20 самовільно залишив своє робоче місце і з 30.06.2022 року по 03.07.202 року безпідставно був відсутній на службі та не виконував свої службові обов'язки.
Наказом ГУ НП в Харківській області від 22.07.2022 року № 335 о/с майора поліції ОСОБА_4 , старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 ГУ НП в Харківській області, з 22.07.2022 року звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) (т. 1, а.с. 14).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 3 Закону 580-VIII визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За приписами частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частинами першою, другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частини першої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
За змістом частин першої, другої статті 28 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 року № 893 (далі - Порядок № 893).
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування (пункт 1 розділу І Порядку № 893).
За змістом пункту 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 13 розділу V Порядку № 893 передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Згідно з пунктом 17 розділу V Порядку № 893 факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.
За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС № 1179 від 09.11.2016 року, (далі за текстом - Правила № 1179) під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частково не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що оскільки у спірних правовідносинах позивач є службовою особою при виконанні обов'язків, визначених Законом № 580-VIII, відповідно положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735) до спірних правовідносин не можуть бути застосовані.
За приписами пункту 1 Інструкції № 1452/735 така визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Відповідно до пункту 2 Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У постанові від 29.05.2020 року у справі № 819/1394/17 Верховний Суд, надаючи оцінку правомірності застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні службової дисципліни, а саме: перебування позивача на службі в нетверезому стані, виснував, що положення Інструкції № 1452/735 не регулюють правовідносини між сторонами цієї справи, що склалися під час проведення огляду позивача (поліцейського) на стан алкогольного сп'яніння.
У постанові від 08.06.2023 у справі № 460/14968/22, правовідносини у якій є подібними до цієї справи, Верховний Суд, аналізуючи положення Інструкції № 1452/735, констатував щодо помилкового застосування судами попередніх інстанцій норм Інструкції № 1452/735, адже відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції вона визначає процедуру проведення огляду саме водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, а позивач при вчиненні дисциплінарного правопорушення не перебував за кермом транспортного засобу, тобто не мав статусу водія, відповідно норми даної Інструкції не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, а висновки судів про необхідність її застосування, свідчать про необґрунтоване тлумачення судами норм діючого законодавства.
Наказом ГУ НП в Харківській області від 10.01.2022 рок № 25 «Про організацію роботи мобільних груп з контролю за станом дотримання дисципліни та законності в підрозділах ГУ НП в Харківській області», зокрема, підпунктам 2.2, 4.5 визначено, що перевірки підрозділів ГУ НП в Харківській області мобільною групою здійснюються на основі аналізу стану службової дисципліни та дотримання законності. У тому числі з урахуванням наявної інформації про неправомірні дії поліцейських, думки громадськості про їх роботу та виникнення надзвичайних подій з особовим складом. Для виконання поставлених завдань члени мобільної групи мають право, у тому числі використовувати спеціальні технічні засоби Alcotest 681 S/N ARBH-0019 та Alcotest 6820 S/N ARJL-0311 (т. 2, а.с. 107) з метою виявлення працівників ГУ НП в Харківській області, які під час виконання обов'язків перебувають з ознаками алкогольного сп'яніння, за результатами застосування такого спеціального технічного засобу або в разі відмови останніх від проходження огляду на стан сп'яніння складами відповідні акти.
Колегія суддів зазначає, що судам першої та апеляційної інстанцій відповідачем не надано доказів, з огляду на положення означеного вище наказу, повноважень співробітників Харківського РУП № 3 на складання 30.06.202 року Акту № 3146 про відмову майора ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (т. 1, а.с. 84).
Натомість, як убачається із виписки № 89 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер», - при огляді 30.06.2022 року о 15:22 год ОСОБА_4 ознак алкогольного сп'яніння не виявлено (т. 1, а.с. 15-16).
Таким чином, колегія суддів вважає, що викладене в оскаруваному наказі від 15.07.2022 року № 367 про перебування 30.06.2022 року старшого інспектору сектору ювенальної превенції Харківського РУП № 3 ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та його відмову виконати усний наказ щодо проходження огляду на стан сп'яніння у ході судового розгляду справи свого підтвердження не знайшло.
Також підставою звільнення позивача зі служби в поліції на підставі спірного наказу є висновки службового розслідування щодо порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилось у відсутності на службі без поважних причин з 30.06.2022 року по 03.07.2022 року.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до змісту Присяги поліцейського, текст якої наведено у статті 64 Закону № 580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Колегія суддів також зазначає, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Учасниками справи не спростовується та обставина, що з 9:00 28.06.2022 року до 9:00 позивач ОСОБА_1 перебував у добовому чергуванні і відповідно до Інструкції з організації діяльності чергової служби в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 року № 440, мав право на відпочинок тривалістю 72 години.
За повідомленням ТОВ «Хелсі Україна» від 20.06.2024 року у відповідь на запит представника позивача, у електронну медичну інформаційну систему «Хелсі» внесена інформація про формування 01.07.2022 року лікарем Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 8» Харківської міської ради ОСОБА_3 МВТН, з періодом дії: 30.06.2022 року по 07.07.2022 року, з встановленням діагнозу L94 (т. 2, а.с. 216).
У відповідь на запит відповідача Комунальне некомерційне підприємство «Міська поліклініка № 8» Харківської міської ради листом від 07.08.2024 року повідомило, що ОСОБА_1 01.07.2022 року був оглянутий лікарем-терапевтом поліклініки в саме в день огляду йому був сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність (раніш вказана дата - 30.06.2022 року є помилкою), який не є електронним листом непрацездатності і не надає право на звільнення від роботи (т. 2, а.с. 236).
Допитаний судом першої інстанції у якості свідка лікар ОСОБА_8 , окрім іншого, пояснив, що у день прийому ОСОБА_1 повідомляв останньому про неможливість створення електронного лікарняного листа.
Колегія суддів зауважує, що станом на 07.07.2022 року, надаючи під час проведення службового розслідування пояснення, у тому числі, про своє перебування з 01.07.2022 року на лікарняному, ОСОБА_1 було достеменно відомо про відсутність у нього документа, якій би посвідчив факт його тимчасової непрацездатності.
Допитана судом першої інстанції у якості свідка ОСОБА_2 , головний спеціаліст ФЗБО ГУ НП в Харківській області, пояснила, що з питань оформлення «паперового лікарняного листа» ОСОБА_1 не звертався.
За інформацією, що надана 01.11.2023 року ГУ ПФУ в Харківській області (на запит представника позивача) станом на 01.11.2023 року в ЕРЛН відсутні електронні лікарняні від 01.07.2022 року по застрахованій особі ОСОБА_9 (т. 2, а.с. 15-16).
Колегія суддів зазначає, що питання своєчасності подання роботодавцем звіту «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» не є предметом спору у цій справі, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про витребування доказів, а саме: інформації та підтверджуючих документів про те, коли був поданий означений звіт.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, приписами підпункту 4 пункту 8 наказу Міністерства охорони здоров'я № 1066 від 01.06.2021 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.06.2021 року за №728/36350 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), для всіх закладів охорони здоров'я, які розпочали формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я в установленому порядку, з дати формування першого медичного висновку про тимчасову непрацездатність, а також із 01 жовтня 2021 року видача листків непрацездатності відповідно до вимог, визначених в Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженій наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455, , забороняється, окрім таких випадків: виникнення технічних проблем (помилок) щодо передачі даних між Електронним реєстром листків непрацездатності та Реєстром медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, які призводять до неможливості формування електронного листка непрацездатності в Електронному реєстрі більше ніж протягом семи днів з дати створення медичного висновку про тимчасову непрацездатність - до усунення таких проблем (помилок).
Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що 03.07.2022 року позивач ОСОБА_1 безпідставно був відсутній на службі і доказів зворотного судам першої та апеляційної інстанцій позивач не надав.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку про правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення за вчинення дисциплінарного проступку у вигляді звільнення зі служби в поліції, адже поведінка позивача як поліцейського суперечила загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача щодо допиту у засіданні суду апеляційної інстанції у якості свідків громадян ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , оскільки заявником не надано доказів на підтвердження викладеного у клопотанні про перебування останніх за кордом, що унеможливило їх явку до суду першої інстанції.
Оскільки означені вище обставини залишені судом першої інстанції заувагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів частково задовольняє вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 та змінює рішення суду першої інстанції з підстав та мотивів його прийняття.
Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За приписами п. 2 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч.1 ст. 317 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року змінити з підстав та мотивів його прийняття.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц
Постанова у повному обсязі складена і підписана 20 вересня 2024 року.