Головуючий І інстанції: Заічко О.В.
20 вересня 2024 р. Справа № 520/4591/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2024, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/4591/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДУС ЛТД»
до Київської митниці Державної митної служби України
про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «МОДУС ЛТД» (надалі - позивач, ТОВ «МОДУС ЛТД») звернулось до суду з позовом доКиївської митниці Державної митної служби України (надалі також відповідач), у якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06.12.2023 № UA 100360/2023/000014/2;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100360/2023/000484.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з вказаною постановою, відповідачем Київською митницею подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, з викладених підстав, вказує, що рішення про коригування митної вартості товару від 06.12.2023 № UA 100360/2023/000014/2 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим, а тому підстав для визнання його протиправним та скасування у суду першої інстанції не було.
Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Учасниками по даній справі було отримано копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 року про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. позивачем отримано копію апеляційної скарги відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних документів через підсистему "Електронного суду".
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ТОВ «МОДУС, ЛТД» та JIANGSU YARET INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (Китай) було укладено Контракт №17/2018 від 19.11.2018 (далі Контракт).
Відповідно до розділу 1 Контракту, предметом цього контракту є довгострокова поставка товарів в кількості та асортименті згідно Специфікації, які є невід'ємною частиною цього Контракту виробництва Китай.
Специфікацією № 52 від 25.09.2023 до Контракту передбачені наступні умови :-
1.Відвантаження: з порту Циндао (Китай) до порту Констанца (Румунія) з подальшим транспортуванням на митну територію України.
2.Виробником товару є компанія JIANGSU YARET INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (Китай).
3.Відтермінування платежу на 300 денний строк з дати Коносаменту.
4.Умови постачання: FOB QINGDAO/
5.Пакування: Товар завантажено у контейнери 20 функтів навалом з розпорками та прокладками з ДСП та картону.
В експертній декларації 421320230000175245 загальна вартість товару визначена 236 943 доларів США 63 центів.
Для митного оформлення товару ТОВ «МОДУС, ЛТД» оформлено митну декларацію ІМ 40ДЕ 23UА100360513648UО від 01.12.2023р., в якій в графі 42 ціна товару вказано 236943943 доларів США 63 центів.
На підтвердження митної вартості товару до Київської митниці, на виконання ст.53 МК України, ТОВ «МОДУС, ЛТД» надано необхідні документи та договір №070422 про транспортно-експедиторське обслуговування від 07.04.2022р., крім того були надані довідка про транспортно-експедиційні витрати №21.11.2023-05 від 21.11.2023, рахунок фактура №8930 від 20.11.2023. Відповідно до платіжної інструкції № 2819 від 12.12.2023 ТОВ«МОДУС, ЛТД» оплатило послуги згідно рахунку-фактури № 8930 від 20.11.2023.
Додатково на підтвердження митної вартості товару, декларантом до декларації було надано: висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 128-Ц//З від 24.11.2023, прайс - лист б/н від 03.07.2023 від виробника, експортна декларація від виробника товару 421320230000175245 від 25.09.2023, переклад на українську мову експортної декларації 421320230000175245 від 25.09.2023.
Під час здійснення митного контролю за МД № 100360/2023/513648 від 01.12.2023 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання яких встановлено наявність розбіжностей, а також те, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.
З огляду на встановлені розбіжності в поданих до митного оформлення документах та враховуючи те, що позивачем документально не підтверджено складові митної вартості, митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів.
Так, листом від 06.12.2023 №21 на запит інспектора про надання додаткових документів, що стосується митної вартості товару, позивачем додатково було надано документи та роз'яснення :
-щодо ненадання експедиторської заявки, яка подається за 2 тижні до початку завантаження і готовності вантажу до перевезення, відповідно до п. 1.3 договору про транспортне експедиторське обслуговування від 07.04.2022 № 0070422 ТОВ «МОДУС, ЛТД» повідомлено, що у перчені документів, визначених ст. 53 Митного кодексу України не зазначені вказані документи та вони не впливають на митну вартість товару. Проте у разі необхідності будуть надіслані митному органу, заява № 0893 від 12.09.2023.
-щодо ненадання банківського платіжного документу, що підтверджує факт оплати транспортно - експедиційних послуг за рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 20.11.2023 №8930 ТОВ «МОДУС,ЛТД» повідомлено, що згідно коносаменту KMCNDRN126/40 від 17.11.2023 вантаж надійшов тільки 17.11.2023, а завантажений пізніше. До декларації додані: рахунок № 8930 від 20.11,23 та довідка про транспортно-експедиційні витрати № 21.11.2023-05 від 21.11.23, суми яких включені до митної вартості товару.
-щодо відсутності у прайс листі від 03.07.2023 б/н артикулів товарів, що зазначені в графі 31 ЕМД, ТОВ «МОДУС,ЛТД» повідомлено про те, що всі артикули товару вказані в прайс -листі.
-щодо вимог інспектора про надання додаткових документів, ТОВ «МОДУС, ЛТД» повідомлено наступне.
"1) відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 Кодексу банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та підтверджують здійснення 100% попередньої оплати: згідно специфікації № 52 від 25.09.23 п.3 «Відтермінування платежу на 300 денний строк з дати Коносаменту». Це так підтримує виробник товару Україну та ми маємо з «JIANGSU YARET INTERNATIONAL TRADE CO., LTD» довгу працю і у нас мільйоні обсяги.
2)відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 Кодексу транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявки тощо): документи зазначені у декларації за кодом 3004 "рахунок на оплату № 8930 від 20.11.2023" та 3007 "довідка про транспортно - експедиційні витрати №21.11.2023-05 від 21.11.2023.
3) відповідно до пункту б частини 2 статті 53 Кодексу та статті 9 Закону України від 01.07.2004 I955-IV «Про транспортно-експедиторську з діяльність» документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади: що документи зазначені у декларації під кодом 3004 «рахунок на оплату № 8930 від 20.11.23» та 3007 «довідка про транспортно-експедиційні витрати № 21.11.2023-05 від 21.11.23»
4)відповідно до пункту 8 частини 2 статті 53 Кодексу страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування: вантаж перевозився на условіях FOB. Згідно «Інкотермс 2000» страхування не потрібне на цих умовах.
5)виписку з бухгалтерської документації: ТОВ «Модус,ЛТД» додано бухгалтерську документацію, яка включає в себе податкову накладну № 780 від 12.10.23, податкова накладна № 704 від 11.10.23.
6) щодо надання каталогів, специфікацій виробника товару, звернув увагу митного органу, що усі каталоги є в електронному (цифровому) вигляді. Тому надавати каталоги в паперовому вигляді не є можливим, а запитувати надати каталоги в паперовому вигляді не є доречним. Вся інформація міститься на сайті виробника. Специфікація № 52 від 25.09.23 зазначена у декларації 23U А100360513648U0 від 03.12.23 під кодом 4103."
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 06.12.2023 № UA 100360/2023/000014/2, у графі 33 якого зазначено, що заявлена митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана з наступних причин. Документи, подані на підтвердження митної вартості товару відповідно до ст. 53 Митного кодексу Украйни, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, а саме: відповідно до п. 1.3 договору про транспортне -експедиторське обслуговування від 07.04.2022 № 070422 передбачено, що "під кожне перевезення Клієнт надає експедитору Експедиторську заявку.... Заявка подається за 2 тижні до початку завантаження та готовності вантажу до перевезення". Даний документ декларантом не надано до митного оформлення разом в ЕМД. Також, відповідно до п. 4.1.3 договору ТЕО "Клієнт оплачує платежі за послуги .... до вивозу вантажу з порту, згідно з листом Експедитора від 07.04.2022 № 070422-5 Клієнту надається відстрочка платежу на 14 днів з дати доставки контейнерів в порт призначення "CONSTANTA". Банківський платіж, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг за рахунком - фактурою про надання транспортно - експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 20.11.2023 №8930 декларантом не надано. Крім того, в прайс-листі від 03.07.2023б/н відсутні артикули товарів, що зазначені в графі 31 ЕМД. Відповідно до ЕМД інвойсу від 25.09.2023 № 3WM0424-197/198/199/200 поставка товару здійснюється на умовах FOB-QINGDAO (Китай). Міжнародний торговий термін (умова) FOB (назва порту відвантаження) означає, що продавець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження, покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. Декларантом до митного оформлення не подано відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 Кодексу та договору транспортної експедиції від 07.04.2022 № 070422 заявку на транспортно-експедиційні послуги. Декларантом до митного оформлення не подано платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість перевезення товару та здійснення оплати вартості перевезення. Документи, які подані декларантом до митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані надавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до частини 2 статті 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні . зазначені обставини не надають митному органу можливості перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. ........ Разом з тим, у відповідності до Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476 проведено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). За результатами проведеного порівняння встановлено, що у митного органу наявна інформація щодо митних оформлень товарів схожих за описом та країною походження з вищими рівнями митної вартості. Положеннями частини 6 статті 54 Кодексу встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, якщо заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, або заявлені відомості містять розбіжності та не містять всіх складових митної вартості, необхідних при її обчислені, а також коли декларантом не подано документів згідно із переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-3 статті 53 Кодексу, а також у разі відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни яка сплачена або яка підлягає сплаті. У зв'язку із зазначеним, керуючись положеннями вищезазначених статей Кодексу, використання заявленого декларантом рівня митної вартості неможливо. Виходячи з вищенаведеного, відповідно до положень статті 55 Кодексу, здійснено коригування митної вартості товарів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Кодексу. Митна вартість визначена із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів Джерело інформації для визначення митної вартості, є митна декларація від 02.10.2023 UA100100/2023/446888 відповідно до якої імпортовано подібний (аналогічний) товар за ціною 2,31 USD за кілограм.
Відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100360/2023/000484.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності спірного рішення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Положеннями статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування ( ч. 2 ст. 53 МК України).
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини ( ч. 3 ст. 53 МК України).
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару ( ч.ч. 4,5,6 ст. 53 МК України).
Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митною декларацією, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною другою статті 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено. У разі не надання повного пакету документів, з який можливо встановити дійсну заявлену вартість товару, митний орган вправі витребувати інші документи, підтверджуючі дані митної декларації.
Київська митниця Держмитслужби України отримавши від позивача документи встановила невідповідність наданих документів заявленій вартості товару.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Чинним законодавством врегульовано, що застосування другорядних методів, до яких віднесено і резервний, здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між органом доходів і зборів та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.
Із матеріалів справи вбачається, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідач не визнав митну вартість, заявлену декларантом за основним методом за ціною договору (контракту), та прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів 06.12.2023 № UA 100360/2023/000014/2 визначивши митну вартість відповідно до ст. 64 МК України за другорядним (резервним) методом
Суд зауважує, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Проте, відповідач не довів наявність застережень, передбачених ч.1,2 ст.58 МК України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема не довів, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними або недостовірними. Крім того, відповідачем не доведено, що митна вартість, визначеного ним за резервним методом ґрунтується на раніше визначених митним органом митних вартостях, як це передбачено ч. 2 ст. 64 МК України. Тому резервний метод визначення митної вартості застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених ст.ст.59-63МК України. Наведене не дає підстав вважати рішення Київської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів 06.12.2023 № UA 100360/2023/000014/2, обґрунтованим та мотивованим у контексті вимог ч.2 ст.55 МК України.
Така позиція підтверджується практикою застосування ч.2 ст.55 МК України Верховним Судом, зокрема в постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а.
Отже, надані позивачем для митного оформлення товару документи містять достовірні та об'єктивні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару за ціною договору, а тому відсутні підстави ставити під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості спірної партії товару за ціною договору.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 58 МК України, у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
При цьому, під час митного оформлення відповідачем не встановлено неможливості визначення позивачем митної вартості за ціною Контракту з підстав порушення ним вимог частини вісімнадцятої статті 58 МК України.
Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції (постанови від, 14.06.2022 у справі №809/257/17, від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18,від 13.08.2020 у справі №815/3451/16), яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов'язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, і а не всі, які передбачені статтею 53 МК. України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірність.
Згідно висновків Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначаєтеся в кожному конкретному випадку.
У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
ТОВ «МОДУС,ЛТД» при митному оформленні товару застосувало саме перший метод визначення митної вартості товарів, що ввезені на митну територію України. ТОВ «МОДУС, ЛТД» було надано відповідачу для митного оформлення товару повний перелік документів, передбачений ч. 2 ст. 53 МК України, які містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару. Також, декларантом ТОВ «МОДУС,ЛТД» надавалися усі додаткові документи на вимогу відповідача. Так само, декларантом ТОВ «МОДУС,ЛТД», у листах до відповідача, надавалися розгорнуті роз'яснення стосовно ціни товару, стосовно тих чи інших документів, що надавалися за запитом Відповідача.
Відповідачем не було надано жодних фактичних даних, які б свідчили про наявність у поданих ТОВ «МОДУС,ЛТД» до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, суб'єктом владних повноважень не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Щодо доводів апеляційної скарги про наявність цифрової розбіжності між сумою заявки та фактичною сумою, яку позивач включив в загальну суму вартості спірного товару, колегія суддів зазначає наступне. Так відповідач зазначає, що у заявці № 0893 від 12.09.2023 вказана сума 695812,50, тоді як сума, яку позивач включив в загальну суму митної вартості є 667752,31 грн. Водночас сума 28060,19 грн. (695812,50-667752,31) визначена окремо в рахунку - фактурі № 8930 від 20.11.2023 і вона сплачується за експедиційні послуги на території України. Отже вказана сума не включається у загальну суму митної вартості. А тому є логічним є те, що в заявці зазначена сума 695812,50 грн, а сума яку ТОВ «МОДУС ЛТД» включило в загальну суму митної вартості становить 667752,31, а 28060,19 грн- експедиційні послуги по території України.
Також є безпідставними доводи апеляційної скарги щодо ненадання позивачем банківського платіжного документу, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг за рахунком фактурою про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно- експедиційні послуги 20.11.2023 N°8930 декларантом не надано, оскільки у листі Вих. N° 21 від 06/12/2023 ТОВ «МОДУС,ЛТД» було повідомлено митний орган, що згідно коносаменту KMCNDRN126/40 від 17.11.2023, вантаж надійшов тільки 17.11.23, а завантажений пізніше. До декларації додані: рахунок N° 8930 від 20.11.23 та довідка про транспортно-експедиційні витрати № 21.11.2023-05 від 21.ll.2023, суми яких включені до митної вартості товару. Відповідно до довідки про транспортні витрати №21.11.2023-5 від 21.11.2023 та наданого рахунку-фактури N° 8930 від 20.11.2023 на момент оформлення митної декларації ІМ 40 ДЕ 23UA100360513648U0 від 01.12.2023, відповідач мав змогу прослідкувати, яку суму ТОВ «МОДУС,ЛТД» має сплатити за транспортування, експедирування на навантажувально-розвантажувальні роботи для вантажу, згідно договору №070422 від 07.04.2022
Щодо доводів про відсутність у прайс листі артикулів товарів, що зазначені в графі 31 ЕМД, колегія суддів зазначає, що прайс-лист не є обов'язковим документом, що передбачений ч.2 ст.53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару, оскільки здійснення оплати за придбаний товар підтверджується відповідними платіжними дорученнями та інвойсом. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом (Рішення ВС від 22.12.2020р. у справі за №420/2850/19).
Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на те, що декларантом до митного оформлення не подано платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість перевезення товару та здійснення оплати вартості перевезення, оскільки ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» є транспортно - експедиторським підприємством. Згідно п.1.1 договору між ТОВ «МОДУС,ЛТД» та ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» № 070422 від 07.04.2022, Клієнт доручає, а Еспедитор зобов'язався організовувати за рахунок Клієнту транспортно- експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транпортно-експедиторські послуги клієнту за згодою сторін. Відповідно до п.2.1.1 вищезазначеного Договору, .... При необхідності; для виконання своїх зобов'язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та другими організаціями. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями, є коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна або залізнична накладна. ТОВ «МОДУС,ЛТД» надало відповідачу довідку про транспортно-експедиційні витрати №21.11.2023-05 від 21.11.2023, рахунок - фактуру № 8930 від 20.11.2023. Відповідно до платіжної інструкції №2819 від 12.12.2023, ТОВ «МОДУС,ЛТД» оплатило послуги згідно рахунку-фактури № від 20.11.2023. Також, відповідно до довідки про транспортні витрати №21.11.2023-5 від 21.11.2023 та наданого рахунку-фактури № 8930 від 20.11.2023 на момент оформлення митної декларації ІМ 40 ДЕ 23UA100360513648U0 від 01.12.2023, відповідач мав змогу прослідкувати, яку суму ТОВ «МОДУС,ЛТД» має сплатити за транспортування, експедирування на навантажувально-розвантажувальні роботи для вантажу, згідно договору №070422 від 07.04.2022.
Колегія суддів звертає увагу, що документи, подані ТОВ «МОДУС,ЛТД» до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про мирну вартість товару, містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Крім того, документи надані ТОВ «МОДУС,ЛТД» чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню, які підтверджували ціну товару, що підлягає сплаті ТОВ «МОДУС,ЛДД» на користь виробника, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.
На вимогу митного органа позивачем були надані усі додатково витребувані документи для проведення подальшого дослідження відповідності заявленої митної вартості товару, які підтверджують у повному обсязі заявлену митну вартість та не містять жодних розбіжностей.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що надані позивачем на підтвердження митної вартості товару документи підтверджували митну вартість товару, узгоджувалися між собою та містили чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «МОДУС ЛТД», про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06.12.2023 № UA 100360/2023/000014/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100360/2023/000484.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.
Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 по справі № 520/4591/24 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло