19 вересня 2024 р.Справа № 520/33902/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2024, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/33902/23
за позовом ОСОБА_1
до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області"
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" (вул. Гіршмана, буд. 8-10, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 08734011) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", яка полягає у невнесенні відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби - 50 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячної премії - 182 відсотків в довідку від 07 серпня 2023 року №33/41-8396 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023.
Зобов'язано Державну установу "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" (61002, Харківська область, місто Харків, вулиця Гіршмана, будинок 8/10, код ЄДРПОУ 08734011) виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, наказу Міністерства внутрішніх справ України № 623 від 20.07.2018 року «Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» та наказу ДСНС № НС-35 від 13.01.2023 року «Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2023 році», з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 по справі №520/10983/23, із зазначенням відомостей про розмір посадового окладу - 6230,00 грн., окладу за військовим званням (майор вн. служби) - 2040,00 грн., надбавки за вислугу років 45% - 3721,50 грн., та із обов'язковим зазначенням відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, а саме: відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби - 50 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячної премії - 182 відсотків, з урахуванням тарифного розряду за займаною (прирівняною) посадою, яку займав позивач на час звільнення, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 .
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" (вул. Гіршмана, буд. 8-10, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 08734011) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 858, 88 грн.
18.06.2024 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 , в якій він просив замінити боржника у справі №520/33902/23 щодо зобов'язання вчинити певні дії Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» її правонаступником - Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань (01024, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10, код ЄДРПОУ 00032684).
В обгрунтування заяви зазначив, що п. 1 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 року № 259 “Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 клопотання представника позивача щодо заміни боржника - задоволено.
Замінено боржника у справі №520/33902/23 про зобов'язання вчинити певні дії Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» її правонаступником - Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань (01024, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10, код ЄДРПОУ 00032684).
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Міністерство внутрішніх справ України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 року про заміну сторони виконавчого провадження та постановити нове рішення, яким в задоволені клопотання представника ОСОБА_1 про заміну боржника відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги Міністерство внутрішніх справ України зазначає, що Наказом МВС від 21.06.2024 року № 432 "Про внесення змін до наказу МВС від 22.04.2024 року № 259 пункт 2 викладено в такій редакції: « 2. Уповноважити ГСЦ МВС на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за їх зверненнями довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/8324/19 та судових рішень у справах № 826/3858/18 та № 826/12704/18, а також здійснювати відповідно до законодавства України розгляд звернень таких осіб про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС)». Таким чином, апелянт вважає, що саме регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) уповноважений видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій. Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань є єдиним уповноваженим підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій в Міністерстві внутрішніх справ.
Позивач та відповідач не скористалися правом на подання відзиву на апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву представника позивача про заміну боржника у справі, суд першої інстанції виходив з того, що єдиним уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій в Міністерстві внутрішніх справ України, відповідно до вищезазначеного наказу, визначено саме Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України, наявні підстави для заміни боржника у справі №520/33902/23 щодо зобов'язання вчинити певні дії її правонаступником - Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань (01024, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10, код ЄДРПОУ 00032684).
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи , колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За приписами ст.52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Така позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом у постановах Верховного Суду від 06.10.2020 р. у справі № 804/958/17, від 03.12.2020 р. у справі № 805/2173/16-а, від 30.12.2020 р. у справі № 805/4361/17-а.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників. У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до наказу МВС України № 259 від 22.04.2024 року "Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій" вбачається, що пунктом 1 визначено в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України.
Згідно з п. 2-3 вказаного наказу визначено, упоноважити Головний сервісний центр МВС на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/8324/19 та судових рішень у справах № 826/3858/18 та № 826/12704/18 з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС) з 01 травня 2024 року.
Наказом ГСЦ МВС від 29 квітня 2024 року № 77 «Про затвердження змін до деяких положень регіональних сервісних центрів ГСЦ МВС (філій ГСЦ МВС) (далі - наказ № 77) затверджено зміни до деяких положень про регіональні сервісні центри ГСЦ МВС (філії ГСЦ МВС).
Пунктом 10 наказу № 77 визначено унести до Положення про регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС), затвердженого наказом ГСЦ МВС від 27.04.2020 року № 22, зокрема такі зміни:
1) пункт 1 розділу ІІ доповнити підпунктом 7 такого змісту:
« 7) організація забезпечення соціального захисту колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців Національної гвардії України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, членів їхніх сімей, в частині видачі звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення».
Наказом МВС від 21.06.2024 № 432 Про внесення змін до наказу МВС від 22.04.2024 № 259 пункт 2 викладено в такій редакції:
«2. Уповноважити Головний сервісний центр МВС на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за їх зверненнями довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/8324/19 та судових рішень у справах № 826/3858/18 та № 826/12704/18, а також здійснювати відповідно до законодавства України розгляд звернень таких осіб про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС).»;
2) після пункту 2 доповнити пунктами 3, 4 такого змісту:
«3. Територіальним медичним об'єднанням Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києву та Київській області (далі - територіальні медичні об'єднання), які є сторонами у справах щодо оформлення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій та інших пенсійних питань у судах першої (місцеві суди), апеляційної та касаційної інстанцій, вжити заходів щодо залучення Головного сервісного центру МВС як співвідповідача.
Отже, станом на час винесення спірної ухвали саме Головний сервісний центр МВС уповноважений на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за їх зверненнями довідок про розмір грошового забезпечення за всі періоди для перерахунку пенсій.
Таким чином колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що єдиним уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій в Міністерстві внутрішніх справ України визначено саме Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України, тому наявні підстави для зміни боржника у справі №520/33902/23 щодо зобов'язання вчинити певні дії її правонаступником - Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань.
Оскільки судом першої інстанції зазначені вище обставини залишені поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Міністерства внутрішніх справ України підлягає задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги вказаних висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За приписами з ч.ч.1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 по справі №520/33902/23, з прийняттям постанови про відмову у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про заміну божника у справі №520/33902/23.
Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 по справі № 520/33902/23 скасувати.
Прийняти постанову, якою у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про заміну боржника у справі №520/33902/23 - відмовити.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду .
Головуючий суддя Л.В. Курило
Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 20.09.2024 року