20 вересня 2024 р. Справа № 480/1281/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.04.2024, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 22.04.24 по справі № 480/1281/24
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1 , третя особа: військова частина НОМЕР_2
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 22 травня 2017 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 22 травня 2017 року по 28 лютого 2018 року, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 22 травня 2020 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у фіксованій величині 4426,48 грн в місяць;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 22 травня 2020 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у фіксованій величині 4 426,48 грн в місяць, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 22 травня 2017 року по день фактичної виплати індексації грошового включно за весь час затримки виплати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і, відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку із зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язковою для юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Позивач зазначив, що станом на день виключення зі списків особового складу військової частини, з ним не було у повному обсязі проведено розрахунків щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, яка гарантована Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 06.02.2003 №491-ІV, постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 №1078.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 22.05.2017 по 28.02.2018, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 22.05.2017 по 28.02.2018, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, із урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 22.05.2020.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 22.05.2020 з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , а позовні вимоги пред'явлено до неналежного відповідача військової частини НОМЕР_1 . Судом першої інстанції проігноровано той факт, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 та помилково визначено стороною по справі військову частину НОМЕР_1 .
Між тим, зазначив, що військова частина НОМЕР_2 знаходиться на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 . Військова частина НОМЕР_2 є окремою юридичною особою, має штатний розпис, самостійно визначає розмір грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Згідно абз. 2, 4 п. 1.5 Правил, військова частина, не включена до мережі розпорядника бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військових частин - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).
Командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів.
Таким чином, військова частина НОМЕР_1 , як розпорядник коштів третього рівня, на фінансовому забезпеченні якого перебуває військова частина НОМЕР_2 , де проходив службу позивач, здійснює фінансування, у тому числі грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям інших військових частин, але підстави вказаних виплат суворо регламентовані і не передбачають розширеного тлумачення.
Враховуючи, що до моменту отримання наказу командира військової частини НОМЕР_2 про виплату грошового забезпечення та інших виплат позивачу, у військової частини НОМЕР_1 не виникає обов'язку з нарахування та виплати грошових коштів, то в межах даних спірних правовідносин жодних прав Позивача військовою частиною НОМЕР_1 не порушено.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Третя особа, військова частина НОМЕР_2 своїм правом на подання письмових пояснень на апеляційну скаргу, не скористалась.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 проходив військову службу у спірний період у військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
В подальшому, позивач звернувся до відповідача з заявою щодо виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день звільнення індексації грошового забезпечення, з урахуванням відрахувань, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням базового місяця січень 2008 року та березня 2018 року.
Листом від 09.12.2023 №6901 військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача, що Постановою №1013 запроваджено єдині підходи при проведенні індексації грошових доходів населення у разі їх підвищення починаючи з грудня 2015, зокрема: підвищення грошових доходів населення задіяного в бюджетній сфері з урахуванням прогнозованого рівня інфляції випереджаючим шляхом за грудень 2015 року; для проведення подальшої індексації доходів обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078. Отже, максимально можлива сума індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за грудень 2015 року могла становити 2302,64 грн (з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення грошових доходів). Відповідно до норм грошового забезпечення, які діяли до грудня 2015 року, місячне грошове забезпечення (дохід) ОСОБА_1 за вказаною посадою складало б 2318,75 грн. Відповідо до рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 31.12.2015 №248/3/1/1/1150 в грудні 2015 року військовослужбовцям Збройних Сил України здійснено підвищення рівня доходів військовослужбовців за рахунок збільшення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема премії (у відсотковому та абсолютному значенні) та щомісячної додаткової винагороди (в абсолютному значенні, в тому числі і з врахуванням премії) для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям в січні 2016 року за грудень 2015 року. Так з січня 2016 року місячне грошове забезпечення ОСОБА_1 відповідно до визначених норм становило б 4990,25 грн. Отже, згідно вимог Постанови №1013 і Порядку №1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції. Відповідно, для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 відповідно до Порядку №1078. 01 березня 2018 року вступила в дію Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладіввійськовослужбовців, схему тарифних коефіцієнтів за військовим званням, та встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Отже, право на виплату індексації у ОСОБА_1 відбулось у грудні 2018 року, оскільки індекс споживчих цін за квітень-жовтень 2018 року не перевищував встановлений поріг індексації (103%).
Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, звернувся до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 22.05.2017 по 28.02.2018, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, із урахуванням виплачених сум; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 22.05.2020 з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону України № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно ч.2 ст.6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003.
Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з п. 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Враховуючи, що предметом спору є порядок обчислення позивачу індексації грошового забезпечення за період з 22.05.2017 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, при її обчисленні застосуванню підлягає пункт 5 Порядку №1078, в редакції постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015, яка застосовується з 01.12.2015.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294, якою затверджено схеми посадових окладів.
Відповідно до пункту 13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів, а саме 01.03.2018.
Відповідно до наведених положень пункту 5 Порядку №1078 місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) (базовий місяць) є тим місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу.
Оскільки підвищення тарифних ставок (окладів) мало місце у січні 2008 року, то для розрахунку індексації з 01.12.2015 цей місяць і є базовим.
При цьому зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
З урахуванням викладеного, коелгія суддів дійшла висновку, що відповідач з 22.05.2017 по 28.02.2018 повинен застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки відповідачем нарахування та виплату позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 22.05.2017 по 28.02.2018 проведено з порушенням Порядку № 1078, та не застосовано базовий місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в цей період січень 2008 року, такі дії відповідача є протиправними.
Як наслідок, необхідно зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 22.05.2017 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з врахуванням виплачених сум.
Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу у період з 01.03.2018 по 22.05.2020, колегія суддів зазначає наступне.
З підвищенням у березні 2018 року посадових окладів, у тому числі і позивача, правила нарахування індексації не змінилися та березень 2018 року став базовим місяцем для нарахування індексації, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з квітня 2018 року (місяця наступного за місяцем підвищення тарифних ставок). Визначення березня 2018 року як базового місяця у межах цієї справи не є спірним.
При цьому для визначення правильності нарахування індексації грошового забезпечення необхідно керуватися положеннями абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку №1078, якими врегульовано питання виплати суми індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів).
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац третій пункту 5 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий пункту 5 Порядку №1078).
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п'ятий пункту 5 Порядку №1078).
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий пункту 5 Порядку №1078).
Таким чином, якщо у місяці підвищення посадового окладу розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення, індексація не нараховується. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, індексація у цьому місяці розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Зростання заробітної плати за рахунок інших її складових (без підвищення тарифних ставок (окладів)) не зменшує суму індексації на розмір підвищення заробітної плати. Проте у разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу необхідно враховувати розмір підвищення грошового доходу, що відбувся у зв'язку зі зміною посадових окладів, а також суму індексації у місяці підвищення грошового доходу (у березні 2018 року) з метою порівняння цих величин. Сума індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу з урахуванням положень абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078.
Разом з цим, відповідно до вимог Закону №1282-XII та Порядку №1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
Відповідач, здійснюючи нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року, фактично врахував лише норми абзаців першого, другого пункту 5 Порядку №1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 22.05.2020 та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 22.05.2020 - з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку №1078.
Така ж позиція вказана у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 420/6982/21.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів прийшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
У контексті оцінки інших доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Стосовно доводів апелянта про те, що військова частина НОМЕР_1 є неналежним відповідачем у справі, оскільки позивач у спірний період проходив військову службу у В/Ч НОМЕР_2 , колегія суддів зазначає наступне.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду залучено військову частину НОМЕР_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до участі у справі №480/1281/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.04.24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Направлено військовій частині НОМЕР_2 копії даної ухвали, позовної заяви, рішення суду першої інстанції, апеляційної скарги та ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Вказана ухвала отримана третьою особою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи.
Станом на час розляду справи, третьою особою, військовою частиною НОМЕР_2 жодних пояснень, заперечень чи будь яких клопотань з приводу апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не надано.
Так, як зазначив позивач, останній проходив військову службу у В/Ч НОМЕР_2 , яка знаходиться на фінансовому забезпеченні В/Ч НОМЕР_1 .
Матеріалами справи встановлено, що на заяву позивача, відповідачем надано відповідь щодо відмови у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення була надана саме В/Ч НОМЕР_1 .
Крім того, військовою частиною НОМЕР_1 видано довідку про доходи гр. ОСОБА_1 від 09.12.2023 №6902, відповідно до якої зазначено: "працює у військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 )", та з якої встановлено не нарахування та невиплату індексації у спірний період з травня 2017 року по грудень 2018 року. Вказана довіка підписана командиром військової частини НОМЕР_1 та начальником фінансово-економічної служби - головним бухгалтером (а.с. 12-13).
Поряд із цим, апелянт посилався на положення Правил організації фінансового забезпечення військових частин, кораблів, військових навчальних закладів, військових комісаріатів, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280.
Вказаними Правилами визначено механізм фінансового забезпечення військових частин, кораблів, військових навчальних закладів, військових комісаріатів, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - військова частина), що утримуються з рахунок коштів Державного бюджету України.
Вказаний механізм згідно п. 1.3 Правил, передбачає градацію рівнів розпорядників бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України, зокрема, головний розпорядник - Міністерство оборони України, розпорядник коштів другого рівня - командування видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, територіальних КЄУ та інші органи військового управління (крім військових комісаріатів) та розпорядники коштів третього рівня, це командири військових частин (фінансові органи військових частин) які включені до мережі головного розпорядника коштів.
Згідно абз. 2, 4 п. 1.5 Правил, військова частина, не включена до мережі розпорядника бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військових частин - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).
Командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів.
Одноразові додаткові види грошового забезпечення у відповідності із абз. 9, 12 п. 4.3 Правил виплачуються після виникнення права на їх одержання (видання відповідного наказу про виплату).
Витяги з наказів, довідки та інші документи, які підтверджують право військовослужбовців, працівників на одержання грошового забезпечення, заробітної плати та інших виплат, що подаються начальнику фінансового органу, підписуються (завіряються) посадовою особою, яка відповідає за облік особового складу, та скріплюється відтиском гербової печатки (печаткою для наказів) військової частини.
Як зазначив, сам відповідач, він як розпорядник коштів третього рівня, на фінансовому забезпеченні якого перебуває військова частина НОМЕР_2 , де проходив службу позивач, здійснює фінансування, у тому числі грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям інших військових частин.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вищевказаних доводів відповідача.
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 по справі № 480/1281/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді Л.В. Курило Л.В. Мельнікова