04 вересня 2024 року м. Київ
Справа № 761/8258/22
Провадження: № 22-ц/824/7213/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,
суддівМережко М. В., Нежури В. А.
секретар Сакалош Б. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Чуйко Ярослава Володимировича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ФІНАНСІВ»
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 грудня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Сіромашенко Н. В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ФІНАНСІВ», третя особа ОСОБА_2 , про захист прав споживача, зобов'язання вчинити певні дії, провести реструктуризацію зобов'язань за кредитним договором, наданим в іноземній валюті,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2022 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ФІНАНСІВ» (далі по тексту - ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ», відповідач), який мотивував його тим, що 13 серпня 2007 між ним та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (далі по тексту - ВАТ КБ «Надра») укладено кредитний договір № 191/П/42/2007-840, за умовами якого банк надав йому кредит в іноземній валюті в доларах США на особисті потреби, а саме на придбання квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 23,9 кв.м., житловою площею 12,5 кв.м. Того ж дня, в забезпечення виконання кредитних зобов'язань за кредитним договором між ним та банком укладено іпотечний договір № б/н, предметом якого є зазначена квартира, а також, між банком та ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , третя особа)укладено договір поруки № б/н.
Вказав, що 10 червня 2014 року він зупинив виконувати зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим 10 вересня 2014 року банк звернувся до суду за стягненням заборгованості в судовому порядку. Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2014 року у цивільній справі № 359/9250/14-ц стягнуто солідарно з нього та поручителя на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 940294 грн 80 коп. та 08 квітня 2015 року судом видано виконавчі листи на виконання зазначеного рішення суду.
В подальшому, він дізнався, що за заявою стягувача від 01 липня 2015 року, 03 липня 2015 року Бориспільським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Київській області відносного нього відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі виконавчого листа №359/9250/14-ц, який видав 08 квітня 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Проте, 27 квітня 2017 року постановою Відділу ДВС виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника майна.
В подальшому йому стало відомо, що новим кредитором та іпотекодержателем за кредитним договором є ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ».
При цьому, зазначив, що 23 квітня 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13 квітня 2021 року №1381-ІХ.
На виконання вимог вказаного Закону, 03 липня 2021 року він направив на адресу відповідача заяву про проведення реструктуризації зобов'язань зі всіма документами в оригіналі, які визначені даним Законом, яку відповідач отримав, однак відповіді на його заяву не надав.
У зв'язку з тривалою відсутністю відповіді на його заяву, 16 серпня 2021 року він направив на адресу відповідача письмовий запит про надання інформації та скаргу на рішення, дії та бездіяльність відповідача під час розгляду заяви про проведення реструктуризації зобов'язань. Того ж дня, в порядку нагляду за фінансовою установою, він направив на адресу Національного Банку України скаргу на бездіяльність відповідача під час розгляду заяви про проведення реструктуризації зобов'язань.
Зауважив, що ані заява ані запит відповідачем не були розглянуті належним чином, а саме: відповідач не роз'яснив, чи підлягає реструктуризації зобов'язання за кредитним договором на виконання Закону 1381-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» та Закону 1382-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб», а також, відповідач не надав повний розрахунок заборгованості за кредитним договором з урахуванням вимог Законів 1381-IX та 1382-IX.
При цьому, наголосив, що станом на 01 січня 2014 року борг у нього був відсутній.
За таких обставин, вважає, що відповідач, не надавши обґрунтованої відповіді щодо розгляду його заяви про реструктуризацію зобов'язань від 03 липня 2021 року, порушив його права як споживача банківських, фінансових послуг в частині не проведення реструктуризації зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим вчинив протиправну бездіяльність.
Вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду за захистом своїх прав як споживача кредитних послуг та просив зобов'язати відповідача провести реструктуризацію зобов'язань за кредитним договором № 191/П/42/2007-840 від 13 серпня 2007 року, наданий в іноземній валюті, укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов'язано ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» провести реструктуризацію зобов'язань за кредитним договором № 191/П/42/2007-840 від 13 серпня 2007 року, наданий в іноземній валюті, укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13 квітня 2021 року №1381-ІХ.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, щоположення Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов'язкової реструктуризації зобов'язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, є імперативною, відповідач без достатньої правової підстави відмовив у проведенні реструктуризації, а тому суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести реструктуризацію кредитного договору підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У поданій апеляційній скарзі адвокат Чуйко Я. В. в інтересах ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ», посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, належним чином не дослідив усіх необхідних доказів, які б підтверджували відсутність заборгованості позивача станом на 01 січня 2014 року, при цьому, сам позивач зазначає, що Бориспільським районним судом Київської області ухвалено рішення від 19 листопада 2014 року у справі №59/9250/14-ц про стягнення заборгованості, що підтверджує наявність заборгованості.
Вказує, що згідно відповіді Фонду гарантування вкладів № 2405-1 від 24 травня 2021 року, відповідача повідомлено про наявність заборгованості у ОСОБА_1 станом на 01 січня 2014 року, отже, твердження позивача про відсутність заборгованості станом на 01 січня 2014 року є необґрунтованими.
Крім того, зауважував, що відповідач у встановленому законом порядку направляв на адресу позивача відповіді на його заяви про реструктуризацію заборгованості за кредитним договором, однак ним такі поштові відправлення не отримані.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 21 січня 2024 року справу призначено судді-доповідачу Верланова С. М. у складі колегії суддів: головуючий суддя Верланов С. М., судді Невідома Т. О., Нежура В. А.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 09 лютого 2024 року та 20 лютого 2024 відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного суду від 02 липня 2024 року призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.
Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 02 липня 2024 року справу призначено судді-доповідачу Невідомій Т. О. у складі колегії суддів: головуючий суддя Невідома Т. О., судді Мережко М. В., Нежура В. А.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Дементьєв В. Ф. в інтересах ОСОБА_1 доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважав необґрунтованими, вказував, що відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 191/П/42/2007-840 від 13 серпня 2007 року станом на 01 січня 2014 року.
Вказує, що ні заява про проведення реструктуризації, ні запит про надання інформації на даний час належним чином не розглянуті відповідачем, відповіді позивачем на вказані заяви не отримано, доказів на спростування позовних вимог відповідачем не надано, а тому вимоги апеляційної скарги є недоведеними.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Учасники у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
13 серпня 2007 між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 191/П/42/2007-840, за умовами якого банк надав позивачу кредит в розмірі 43643 доларів США, зі сплатою відсотків 12,99 % річних, строком до 10 серпня 2037 року, на придбання однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 23,9 кв.м., житловою площею 12,5 кв.м. Згідно п. 3.3.1. цього договору позичальник повертає кредит та сплачує банку відсотки шляхом здійснення перерахування на рахунок банку мінімально необхідного платежу у валюті кредиту щомісячно в розмірі 490 доларів США (а.с. 12-13, том 1).
Також, 13 серпня 2007 року в забезпечення виконання кредитних зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та банком укладено іпотечний договір № б/н, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Хміль Т.М., зареєстрований в реєстрі за № 7471, предметом якого є однокімнатна квартира загальною площею 23,9 кв.м, жилою 12,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яку позивач передав в іпотеку іпотекодержателю (а.с. 14, том 1).
13 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № б/н, за яким остання поручилась перед кредитором за належне виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором (а.с. 15, том 1).
Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2014 року у цивільній справі № 359/9250/14-ц, яке набрало законної сили 16 січня 2015 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 191/П/42/2007-840 від 13 серпня 2007 року у розмірі 940 294 грн 80 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (а.с. 42-44, том 1).
Зазначеним рішенням суду встановлено, що станом на 10 червня 2014 року заборгованість позивача перед банком складає 79662,23 доларів США, що еквівалентно 940294 грн 80 коп., яка складається з: непогашеного кредиту - 42556, 86 доларів США, що еквівалентно 502320 грн 79 коп., несплачених відсотків за користування кредитом - 28860,32 доларів США, що еквівалентно 340653 грн 39 коп., а разом 71417,18 доларів США, а також несплаченої пені за прострочення строку виконання зобов'язання - 3880,75 доларів США, що еквівалентно 45806 грн 51 коп., штрафу - 4364,30 доларів США, що еквівалентно 51514 грн 11 коп.
08 квітня 2015 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області видано виконавчі листи №359/9250/14-ц на виконання рішення суду (а.с. 45-46, том 41).
03 липня 2015 року Бориспільським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Київській області відносно позивача відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі виконавчого листа №359/9250/14-ц, що видав 08 квітня 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області (а.с. 45-46, том 41).
В подальшому, 27 квітня 2017 року постановою Відділу ДВС виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника майна (а.с. 45-46, том 41).
29 травня 2020 року між ПАТ «КБ Надра» та ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» було укладено договір GL3N216952 про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги, на підставі якого ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» є новим кредитором у зобов'язанні позивача відповідно до кредитного договору. ПАТ «КБ Надра» відступило ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» право вимоги у загальній сумі 69864,41 доларів США, яка складається з основного боргу - 42556,86 доларів США та 27307,55 доларів США - заборгованість за відсотками.
Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 26 червня 2021 року ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» є іпотекодержателем за договором іпотеки від 13 серпня 2007 року, реєстровий № 7471 у зобов'язанні позивача за кредитним договором (а.с. 33-36, том 1).
03 липня 2021 року позивач направив на адресу відповідача письмову заяву про проведення реструктуризації зобов'язань разом з документами, переліченими у додатку до цієї заяви, у якій просив провести реструктуризацію його зобов'язань за кредитним договором № 191/П/42/2007-840 від 13 серпня 2007 року, укладеним з ВАТ КБ «Надра» відповідно до вимог п. 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону України № 1381-ІХ від 13 квітня 2021 року. Вказана заява отримана відповідачем 06 липня 2021 року (а.с. 19 - 21 том 1).
У вказаній заяві позивач просив надати інформацію про зміну зобов'язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи інформацію про всі наявні зобов'язання за результатами проведення реструктуризації станом на день її проведення та новий графік платежів) за кредитним договором та надати йому, документ, яким визначено всю наявну інформацію про історію здійснення платежів за кредитним договором, у тому числі інформацію про дату здійснення кожного платежу, суму кожного здійсненого платежу, інформацію про призначення кожного здійсненого платежу, суму наявної простроченої заборгованості станом на 1 січня 2014 року за кожним видом грошового зобов'язання за договором.
16 серпня 2021 року позивач направив на адресу ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» письмовий запит про надання інформації, який отримано відповідачем 17 серпня 2021 року, в якому просив надати роз'яснення чи підлягає реструктуризації кредит за кредитним договором відповідно до Закону №1381-IX«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», а також, просив виготовити та надати повний розрахунок заборгованості за кредитним договором з урахуванням вимог Закону України № 1382-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» (а.с. 22-24, том 1).
У вказаному запиті ОСОБА_1 вказує, що 17 березня 2017 року він здійснив останній платіж за кредитним договором, після чого припинив внесення платежів щодо повернення кредиту. Кредитор в позасудовому порядку до нього та поручителя з вимогою про погашення заборгованості не звертався, про звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, також, нічого не відомо та судові рішення йому та поручителю не вручались. Тому, з метою розуміння порядку використання та можливості застосування Законів України № 1381-ІХ та № 1382-1Х для реструктуризації заборгованості за кредитним договором, він звернувся з цим запитом про надання інформації.
16 серпня 2021 року позивач направив на адресу відповідача скаргу на рішення, дії та бездіяльність відповідача під час розгляду його заяви про проведення реструктуризації зобов'язань від 03липня 2021 року.
Того ж дня, позивач направив на адресу НБУ скаргу на бездіяльність ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» під час розгляду заяви про проведення реструктуризації від 03 липня 2021 року, в якій просив визнати бездіяльність товариства протиправною та зобов'язати розглянути його заяву від 03 липня 2021 року та надати обґрунтовану відповідь. Вказана скарга отримана 17 серпня 2021 року.
20 серпня 2021 року ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» направило на адресу ОСОБА_1 повідомлення від 03 серпня 2021 року вих. №03/08/21, на заяву позивача від 03 липня 2021 року, в якому вказувало про неможливість проведення реструктуризації заборгованості за кредитним договором № 191/П/42/2007-840 від 13 серпня 2007 року, у зв'язку з наявністю, станом на 01 січня 2014 року, заборгованості за кредитним договором, а також згідно з наявною інформацією, яку отримано товариством 30 червня 2021 року відносно зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 , яка не співпадає з тією інформацією, яку надано позивачем. Матеріали справи не містять доказів отримання позивачем вказаного повідомлення (а.с. 90-91, том 1).
Позиція суду апеляційної інстанції
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Перевіряючи висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених вимог колегія суддів виходить з наступного.
Предметом справи, що переглядається, є зобов'язання відповідача провести реструктуризацію зобов'язань позивача ОСОБА_1 як позичальника за кредитним договором від № 191/П/42/2007-840 від 13 серпня 2007 року у порядку та на умовах, встановлених Законом України «Про споживче кредитування», відповідно до поданої ним заяви від 03 липня 2021 року.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про споживче кредитування» метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.
Згідно ст.3 Закону України «Про споживче кредитування», цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв'язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.
13 квітня 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-IX, який набрав законної сили 23 квітня 2021 року (далі - Закон № 1381-IX).
Цим законом внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», а саме Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 7 згідно із Законом від 13 квітня 2021 року № 1381-IX.
Підпунктом 3 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що реструктуризація зобов'язань, передбачених договором, здійснюється протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків: у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов'язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов'язань за яким подається заява, та/або права та обов'язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов'язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі.
Відповідно до підпунктів 1-2 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» обов'язковій реструктуризації підлягають зобов'язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі: наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов'язання (простроченого грошового зобов'язання та/або грошового зобов'язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв'язку з виконанням ним зобов'язань позичальника; відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов'язаний сплатити не пізніше 01 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв'язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 01 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01 січня 2014 року) у зв'язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; виконання зобов'язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об'єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об'єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом «г» частини першої статті 121 Земельного кодексу України.
Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:
- предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об'єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі).
Згідно із підпунктом 3 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» реструктуризація зобов'язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом.
Відповідно до підпункту 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у заяві про проведення реструктуризації зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) позичальника; найменування кредитодавця (повне або скорочене); інформація про дату укладення договору, яким передбачені зобов'язання, щодо реструктуризації яких подається заява; інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника); інформація про всі наявні у власності позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) на дату підписання заяви об'єкти нерухомого майна, віднесені до об'єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об'єкт нерухомого майна та його адреса); інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання майнового поручителя та про всі наявні у його власності на дату підписання заяви об'єкти нерухомого майна, віднесені до об'єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об'єкт нерухомого майна та його адреса), - у разі наявності майнового поручителя; документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім'ї, про доходи іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя) та членів його сім'ї - на вимогу кредитора), розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім'ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя).
Закон України «Про споживче кредитування» визначає вичерпний перелік обставин, при яких кредитор має право відмовити у реструктуризації за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» критеріям (незалежно від дати укладення договору), та підлягають обов'язковій реструктуризації на вимогу позичальника:
- у разі пропуску позичальником строків, на подачу заяви, кредитор звільняється від обов'язку проведення реструктуризації зобов'язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим законом (абзац 7 підпункту 3 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»);
- у разі ненадання позичальником необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у підпункті 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», кредитор звільняється від обов'язку проведення реструктуризації зобов'язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом (абзац 9 підпункту 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»).
03 липня 2021 року позивач звернувся до ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» із заявою про проведення реструктуризації зобов'язання в іноземній валюті в порядку, передбаченому Закону України «Про споживче кредитування», до якої додав: довідку про склад сім'ї (відомості про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні), довідку про реєстрацію місця проживання (Додаток №13), довідку про доходи іпотекодавця, позичальника ОСОБА_1 , розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 , розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно членів сім'ї іпотекодавця - дружини ОСОБА_2 .
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач вказує на наявність заборгованості у позивача за кредитним договором від № 191/П/42/2007-840 від 13 серпня 2007 року станом на 01 січня 2014 року, посилаючись, зокрема, на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2014 року у цивільній справі № 359/9250/14-ц.
В свою чергу, позивач вказував, що заборгованість за кредитними зобов'язаннями у нього виникла 10 червня 2014 року, тобто, станом на 01 січня 2014 року вона була відсутня.
За змістом статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення по справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, а не суду.
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, представник відповідача долучив до апеляційної скарги новий доказ, який не долучав до відзиву на позовну заяву, а саме лист Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №57-8095/21 від 15 червня 2021 року, згідно з яким станом на 01 січня 2014 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість.
Вирішуючи порушене скаржником питання, колегія суддів відмічає, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).
Згідно із ст. 83 ЦПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, повинні подавати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до частини другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною 3 ст. 367 ЦПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Верховний Суд у постанові від 24 липня 2024 року у справі № 646/857/18, вказував, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі та підтвердження їх відповідними доказами. Суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести заявник, який подає такі докази). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.
Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для прийняття судом апеляційної інстанції нового доказу, а саме, листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №57-8095/21 від 15 червня 2021 року, оскільки такий доказ до суду першої інстанції позивачем не подавався, такий доказ не був предметом дослідження суду першої інстанції, будь-яких заяв про долучення до матеріалів справи вказаного доказу позивачем не подано, а також не обґрунтовано та не надано доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від відповідача.
Зміст заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2014 року у цивільній справі № 359/9250/14-ц не дає можливості встановити з якого часу виникла заборгованості, оскільки містить лише узагальнюючі обставини щодо наявності заборгованості станом на 10 червня 2014 року. Тому доводи апеляційної скарги щодо наявної у позивача заборгованість станом на 01 січня 2014 року, є необґрунтованими.
З матеріалів справи не можливо встановити, що станом на 01 січня 2014 року ОСОБА_1 мав прострочену заборгованість за кредитним договором № 191/П/42/2007-840 від 13 серпня 2007 року.
За таких обставин, встановивши, що станом на 01 січня 2014 року прострочена заборгованість за кредитним договором відсутня; станом на 23 квітня 2021 року (дата набрання чинності Закону № 1381-IX) перед кредитором наявне прострочене грошове зобов'язання; виконання зобов'язань за договором забезпечено предметом іпотеки за договором іпотеки від 13 серпня 2007 року суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зобов'язання, передбачені кредитним договором № 191/П/42/2007-840 від 13 серпня 2007 року, укладеним між позивачем ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ», підлягають обов'язковій реструктуризації.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Судом першої інстанції повно і всебічно досліджено наявні у справі докази та дана їм належна правова оцінка, правильно встановлено обставини справи, внаслідок чого ухвалено законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 грудня 2023 рокупідлягає залишенню без змін, а відтак апеляційна скарга адвоката Чуйко Я. В. в інтересах ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
Оскільки апеляційна скарга адвоката Чуйко Я. В. в інтересах ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» залишена без задоволення, перерозподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Чуйко Ярослава Володимировича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ФІНАНСІВ» залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 20 вересня 2024 року.
Головуючий Т. О. Невідома
Судді М. В. Мережко
В. А. Нежура