Головуючий у суді першої інстанції Бабко В.В.
Єдиний унікальний номер справи № 754/12202/22
Апеляційне провадження № 22- ц/824/11826/2024
09 вересня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
секретар - Олешко Л.Ю.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю « Дебт Форс» на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 24 квітня 2024 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони у виконавчому листі про справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Вердикт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит.
Заслухав доповідь судді апеляційного суду, дослідив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги, суд, -
У квітні 2024 року ТОВ «Дебт Форс» звернулось до суду з заявою про заміну сторони, шляхом заміни у виконавчому листі стягувача його правонаступником.
У заяві представник заявника ТОВ «Дебт Форс» посилається на те , що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14 березня 2023 року задоволено позов ТОВ « Вердикт Капітал ». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ « Вердикт Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 5130170 від 09 червня 2021 року в розмірі 75030 грн , судовий збір в сумі 2 481 грн, витрати на правову допомогу 2000 грн.
Між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Кампсіс" 09 березня 2023 року укладено Договір № 09-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило ТОВ "Кампсіс", а ТОВ "Кампсіс" набуло право грошової вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним Договором №5130170.
Між ТОВ "Кампсіс" та ТОВ "Дебт Форс" 08 травня 2023 року було укладено Договір № 08-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "Кампсіс" відступило ТОВ "Дебт Форс", а ТОВ "Дебт Форс" набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за кредитним Договором №5130170.
Посилаючись на вимоги ст.ст.512 , 514 ЦК України у заяві просили-
Замінити вибулу сторону « ТОВ « Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ « Дебт Форс» у виконавчому листі « 754/12202/22 виданого на виконання рішення суду від 14 березня 2023 року у справі за позовом ТОВ «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ « Вердикт Капітал» заборгованість за договором споживчого кредиту від 09 червня 2021 року №5130170 у розмірі 75030 грн, судовий збір в сумі 2 481 грн, витрати на правову допомогу 2000 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24 квітня 2024 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ТОВ « Дебт Форс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення норм процесуального права, та постановити нову ухвалу про задоволення заяви. В апеляційній скарзі зазначає, що суд неповно з'ясував обставини ,що мають значення для вирішення питання, прийшов до помилкового висновку про недостатність доказів про заміну сторони у виконавчому листі шляхом заміни стягувача його правонаступником.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 18 липня 2024 року, 09 вересня 2024 року за адресами, які були зазначені в матеріалах справи, Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 14 березня 2023 року ( справа №754/12202/22) задоволено позов ТОВ «Вердикт Капітал. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №5130170 від 09 червня 2021 року в розмірі 75030 грн , судовий збір в сумі 2 481 грн, витрати на правову допомогу 2000 грн.
Між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Кампсіс" 09 березня 2023 року укладено Договір № 09-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило ТОВ "Кампсіс", а ТОВ "Кампсіс" набуло право грошової вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним Договором №5130170.
Між ТОВ "Кампсіс" та ТОВ "Дебт Форс" 08 травня 2023 року було укладено Договір № 08-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "Кампсіс" відступило ТОВ "Дебт Форс", а ТОВ "Дебт Форс" набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за кредитним Договором №5130170.
Представник ТОВ "Вердикт Капітал" 10 травня 2023 року отримав оригінали виконавчих листів по справі № 754/12202/22, ( а.с. 104)
Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.
У відповідності до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту ст. 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об'єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 ЦК України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу ст. 512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України можна зробити висновок про те, що заміна кредитора в зобов 'язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов 'язання на боці кредитора.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закон України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Статтею 442 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.
У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, виснувала про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Відмовляючи у задоволенні заяви ,суд виходив із того ,що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися лише у відкритому виконавчому провадженні . Однак висновок суду є помилковим з таких підстав.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.
Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п'ятій статті 334 ГПК України (аналогічні положення містить частина п'ята статті 442 ЦПК України). • Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17
Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Виходячи із норм Конституції України , ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку із такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони у виконавчому листі відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України , Закону України «Про виконавче провадження» .
При цьому, виконання судового рішення - це заключний етап юрисдикційної діяльності. Без належної реалізації цієї стадії юрисдикційної діяльності втрачається сенс попередньої діяльності суду та інших органів, які уповноважені на здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад та держави.
Виконанням судового рішення завершується процес захисту суб'єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та в порядку, визначених Конституцією України та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні.
Суд першої інстанції не врахував даних положень, а також ту обставину що строк пред'явлення виконавчих листі до виконання ще не сплив, а відтак ухвала суду підлягає скасуванню, з постановленням судового рішення про задоволення заяви про заміну сторони правонаступником у виконавчому листі.
Отже, після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов'язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження, тощо. Крім того, забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Представник апелянта надала докази, що ТОВ « Дебт Форс» у повному обсязі перейшли всі права та обов'язки за договором відступлення права вимоги від ТОВ «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 за договором споживчого кредиту відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦПК України, при цьому всі правовідносини й умови договору повністю зберігаються, що не вимагає переукладення чинних договорів або внесення до них будь-яких змін.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає ,що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового суду судового рішення про задоволення заяви ТОВ «Дебт Форс» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі.
Керуючись ст. ст. 367, 369, 371, 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 24 квітня 2024 року скасувати . Ухвалити у справі нове судове рішення.
Замінити вибулу сторону « ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому листі №754/12202/22 виданого на виконання рішення суду від 14 березня 2023 року у справі за позовом ТОВ «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за договором споживчого кредиту від 09 червня 2021 року №5130170 у розмірі 75030 грн, судовий збір в сумі 2 481 грн, витрати на правову допомогу 2000 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 20 вересня 2024 року.
Головуючий: М.В. Мережко
Судді: Н.В. Поліщук
В.В. Соколова