02 вересня 2024 року
справа № 758/5403/24
провадження № 33/824/4211/2024
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 26 липня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 26 липня 2024 року провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до відповідальності
Не погоджуючись із постановою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання обгрунтоване тим, що оскаржувану постанову ОСОБА_1 отримала 07.08.2024 року, у судові засідання не викликалась. Апеляційну скаргу подано 12.08.2024 року
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що фактично справа надійшла до суду з достатніми строками для накладення адміністративного стягнення. Суд безпідставно відкладав розгляд справи у зв'язку із неявкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вважає, що суд мав можливість своєчасно розглянути справу за відсутності особи. Судом не надано належного оцінки тому факту, що ОСОБА_3 вже притягався до відповідальності за аналогічне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
За змістом положень ч. 2 ст. 294 КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не була присутня в судовому засіданні, доказів отримання повідомлення останньою про розгляд справи матеріали справи не містять та копію постанови суду ОСОБА_1 отримала 07.08.2024 року.
Апеляційну скаргу подано 12.08.2024 року, тобто протягом 10 днів з моменту отримання копії оскаржуваної постанови, а тому вважаю за можливе поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, яке, у відповідності з даною статтею, проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 26.04.2024 року ОСОБА_2 15.04.2024 року приблизно о 16 год. 20 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом надсилання смс-повідомлень, висловлював у бік колишньої співмешканки словесні образи, нецензурні висловлювання, приниження та залякування, що спричинило емоційну напруженість та страх за особисту безпеку у потерпілої особи, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції, виходив із закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, встановлених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП.
Згідно ч. 1 п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, яке у відповідності з даною статтею, проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи завдана шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілому.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні складу адміністративного правопорушення підтверджується наступним:
- протоколом про адміністративне правопорушення;
- заявою ОСОБА_1 до Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві про вчинення відносної неї психологічного насильства з боку ОСОБА_2 та долучені роздруківки смс-повідомлень;
-рапортом інспектора сектора протидії домашньому насильству відділу превенції Подільского управління поліції ГУ НПУ у м. Києві;
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з тим, положеннями ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому з дня його виявлення.
Враховуючи, що на час постановлення рішення суду закінчились строки розгляду, передбачені ст. 38 КУпАП, тому провадження підлягає закриттю.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність вини в діях ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, постанову суду першої інстанції слід змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 26 липня 2024 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя