про розстрочення виконання судового рішення
20 вересня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/182/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження заяву про розстрочку виконання судового рішення у справі за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
У провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.04.2024 року №600/182/24-а адміністративний позов Головне управління ДПС у Чернівецькій області задоволено повністю. Стягнуто з фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 127685,32 грн до місцевого бюджету.
Боржник подав до суду заяву, в якій просить розстрочити виконання судового рішення у справі № 600/182/24-а за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу на загальну суму 127685,32 грн - до місцевого бюджету на дванадцять місяців у рівних частинах.
В обґрунтуванні заяви боржник зазначав, що у нього наявні фактичні обставини, що унеможливлюють виконання вказаного рішення суду. Здійснити сплату оренди за землю перед позивачем він одразу в повному обсязі не може, з огляду на негативну економічну ситуацію в країні, яка спричинена в тому числі і поширенням коронавірусної хвороби Covid-19 та війною з російською федерацією. Відповідач розуміє свій обов'язок перед Державою Україна стосовно сплати орендної плати за землю. Здійснити виконання зобов'язання одразу у повному обсязі перед Головним управління ДПС у Чернівецькій області він також немає можливості з огляду на те, що його син ОСОБА_2 (1995 року народження) переніс інсульт та на даний час потребує лікування та реабілітації. Фінансова ситуація у якій на даний час перебуває боржник унеможливлює своєчасне виконання зобов'язання у повному обсязі, а розстрочення виконання судового рішення на десять місяців надасть йому змогу здійснювати господарську діяльність, оплачувати податки, нести витрати на лікування та реабілітацію сина та виконати судове рішення в повному обсязі не зазнавши негативних наслідків для господарської діяльності.
Стягувачем подано заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду, в якій вказував, що боржником до заяви не було додано доказів підтвердження обставин, які існують і перешкоджають виконанню судового рішення. Боржник не надав економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу внаслідок застосування режиму розстрочення виконання рішення суду; не довів, що ним будуть вжиті дієві заходи, які сприятимуть своєчасній сплаті при розстроченні податкового боргу; боржником не надано доказів відсутності у власності майна, за рахунок якого може бути погашено податковий борг.
Представник стягувача в судове засідання не з'явився, проте подав заяву про розгляд заяви про відстрочку виконання судового рішення без його участі в порядку письмового провадження.
Боржник в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З огляду на викладене, суд визнає за можливим розглянути вказану заяву в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Надалі, воєнний стан був неодноразово продовжений і Верховна Рада України щоразу їх затверджувала відповідними законами.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно ч.1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
За приписами ч. 3 ст. 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи- тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (частина п'ята статті 378 КАС України).
Стаття 378 КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку дискреційні повноваження, які він реалізує за власними переконаннями, вирішувати питання про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки/розстрочки його виконання, належать тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище.
Матеріалами справи підтверджено, що син боржника, ОСОБА_2 , є особою з інвалідністю 3 групи та переніс інсульт, на даний час потребує лікування та реабілітації.
Суд зауважує, що відстрочка/розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 810/4643/18 зазначив, що це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб'єктного складу сторін у справі, зобов'язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов'язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення на спроможність зобов'язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов'язок чи зобов'язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.
Як обґрунтовує боржник свою заяву, основною обставиною, що ускладнює виконання судового рішення, є відсутність коштів у розмірі, необхідному для повного виконання рішення суду, а розстрочення виконання судового рішення на десять місяців надасть йому змогу здійснювати господарську діяльність, оплачувати податки, нести витрати на лікування та реабілітацію сина та виконати судове рішення в повному обсязі не зазнавши негативних наслідків для господарської діяльності.
При цьому суд враховує, що сума стягнутого рішенням суду від 30.04.2024 у справі № 600/182/24-а податкового боргу становить 127685,32 грн, що є для боржника значною та може призвести до негативних наслідків для господарської діяльності, відсутністю коштів для лікування та реабілітацію сина.
Суд зауважує, що відстрочення виконання не призводить до невиконання рішення суду, а навпаки створює умови для його добровільного виконання боржником з урахуванням його реального майнового стану.
З огляду на викладене, враховуючи дію в Україні воєнного стану та тяжке захворювання члена сім'ї - сина боржника, який потребує лікування і реабілітації, суд приходить до висновку про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду від 30.04.2024 у справі № 600/182/24-а.
Оскільки на даний час існують обставини, які ускладнюють виконання рішення суду у даній справі та відсутність підстав ставити під сумнів намір боржника виконувати судове рішення в майбутньому, суд вважає за можливе задовольнити заяву та розстрочити виконання виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі № 600/182/24-а про стягнення податкового боргу на загальну суму 127685,32 грн до місцевого бюджету на дванадцять місяців у рівних частинах.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 241, 248, 378 КАС України, суд
1. Заяву про розстрочення виконання рішення суду задовольнити.
2. Розстрочити виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі № 600/182/24-а про стягнення податкового боргу на загальну суму 127685,32 грн до місцевого бюджету на дванадцять місяців у рівних частинах.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя В.К. Левицький