20 вересня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/3275/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Управління Державної Міграційної Служби України в Чернівецькій області, в особі Вижницького відділу (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії щодо відмови Управління Державної Міграційної Служби України в Чернівецькій області в особі Вижницького відділу у видачі - ОСОБА_1 , у зв'язку із досягненням 14-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992;
- зобов'язати Управління Державної Міграційної Служби України в Чернівецькій області в особі Вижницького відділу оформити та видати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням 14-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992, без передачі будь-яких данихдо ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що звернувся до органу міграційної служби із заявою про оформлення паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки старого зразка без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру. Однак, у задоволенні вказаних вимог відповідач відмовив, посилаючись на відсутність відповідних правових підстав, передбачених постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" від 25.03.2015 №302.
На думку позивача, відмова відповідача є протиправною, оскільки виготовлення паспорта громадянина України у формі ID-картки, для якого є обов'язковою згода громадянина на обробку його персональних даних, є втручанням в його особисте і сімейне життя, що суперечить положенням Конституції України.
Крім того, Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.92 N 2503-XII та Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом Міністра внутрішніх справ України від 13.04.2012 N 320, є чинними.
Позивач вважає, що приписи Закону "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" не забороняють оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з досягненням 14 років, більш того, стаття 21 цього Закону, зобов'язує дитину, яка досягла 14 років мати паспорт громадянина України, відтак паспорт громадянина України може виготовлятися не тільки у формі картки з безконтактним електронним носієм, а й у формі паспортної книжечки, а тому позбавлення останнього, як громадянки України права вибору форми документа, що посвідчує особу і підтверджує громадянство України, є неправомірним.
Отже, на переконання позивача, відмова у задоволенні таких вимог не ґрунтується на законі та вбачаються всі підстави для зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити відповідні дії щодо видачі паспорта у вигляді книжечки.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Заперечуючи проти позову зазначив, що особа, яка досягла 14-річного віку, вправі на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто, отримати паспорт у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
При цьому наголошував на тому, що відповідно до пункту другого Положення № 2503-XII, паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Відтак, відповідач вважає недоречними посилання позивача на рішення Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 року у справі № 806/3265/17, у якому зазначено, що особа за власним вибором може отримати паспорт у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ за наявності у особи такого бажання або у формі картки відповідно до Постанови № 302, оскільки у вказаній справі № 806/3265/17 позивач досяг повноліття, а в даній справі на момент звернення позивача, останній досяг лише 14-річного віку, натомість паспорт громадянина відповідно до пункту другого Положення № 2503-ХІІ, видається після досягнення 16-річного віку.
На думку відповідача, законодавець чітко вказав на те, що оформлення паспорта громадянина України у вигляді книжечки відбувається тільки після досягнення особою 16-річного віку, отже наявні підстави для відмови в оформлені та видачі такого паспорта.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив видати паспорт у вигляді книжечки зразка 1994 року.
2. Відповідач, посилаючись на відсутність правових підстав для видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки, а також на те, що позивач не досяг 16- річного віку у задоволенні вказаних вимог відмовив, про що повідомив листом.
Також, листом повідомлено позивача про те, що відповідно до розділу 3 пункту 1 Тимчасового порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 року N 456, для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку або її законний представник подає перелік документів, визначених цією статтею, у тому числі рішення суду.
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон N 5492-VI) Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону N 5492-VI, документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.
За приписами частини 3 статті 13 Закону N 5492-VI, паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону N 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 4 статті 21 Закону N 5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону N 5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.
2. Відповідно до пунктів 1, 2, Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення N 2503-XII) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Згідно з пунктами 12, 13 Положення N 2503-XII видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.
Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
3. 25 березня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України".
26 жовтня 2016 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову N 745, якою внесено відповідні зміни до Постанови N 302. Указана постанова набрала чинності з 1 листопада 2016 року, і з цієї ж дати паспорт громадянина України оформляється у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою №302.
Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою N 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302 також передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, як: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 N 398 внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. N 302" (далі - Постанова N 398), що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
4. Наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" від 06.06.2019 N 456 відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови N 302, Постанови N 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.
Згідно з п. 1 Порядку N 456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови N 302, Постанови N 398, Положення N 2503-XII, визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 2 Тимчасового порядку N 456, паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року N 353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України", дію якого відновлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 року N415 "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. N 185".
Пунктом 3 Тимчасового порядку N 456 передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.
За приписами п. п. 4, 5 Тимчасового порядку N 456, оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта. Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи.
5. З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є дії/бездіяльність, які пов'язані з видачею паспорта у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення N 2503-XII.
Так, Верховний Суд у справі N 420/4049/20 (постанова від 18 листопада 2021 року), виходячи із предмету спору, підстав позову та обставин, вирішував справу, правовідносини якої є подібними зі справою, що розглядається.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла, зокрема, висновків, що питання щодо права особи на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення N 2503-XII, у зв'язку з ненаданням нею згоди на обробку персональних даних було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, за результатами розгляду якої 19.09.2018 була винесена постанова у справі N 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
У вказаній справі Верховний Суд зробив висновок, що норми Закону N 5492-VI на відміну від норм Положення N 2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції.
6. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач звернувся до до відповідача із заявою, в якій просив видати паспорт у вигляді книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення N 2503-XII, за результатами розгляду якої відповідачем, з посиланням на приписи Закону N 5492-VI та Постанови N 302, повідомлено позивача про відсутність законних підстав для оформлення паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII.
Як свідчать матеріали справи, листом повідомлено позивача про те, що відповідно до розділу 3 пункту 1 Тимчасового порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 року N 456, для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку або її законний представник подає перелік документів, визначених цією статтею, у тому числі рішення суду.
Суд звертає увагу, що відмова у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII була предметом розгляду у зразковій справі та була визнана неправомірною.
Тому, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, про визнання протиправною відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.92 року N 2503-XII з викладених у заяві підстав.
7. При цьому, спірним питанням у справі, що розглядається стало також питання віку, з якого має видаватися паспорт у формі книжечки, з огляду на приписи статті 21 Закон N 5492-VI, якими встановлено обов'язок громадянина України, який досяг чотирнадцятирічного віку отримати паспорт громадянина України, а приписами Положення N 2503-XII передбачено отримання паспорта з шістнадцятирічного віку.
Тимчасовий порядок N 456 також визначає шістнадцятирічний вік для оформлення та видачі паспорта.
Частинами другою, третьою статті 7 КАС України передбачено, що суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Таким чином, в даному випадку слід застосовувати до спірних правовідносин норми Закону N 5492-VI, який має вищу юридичну силу, ніж Положення N 2503-XII та Тимчасовий порядок N 456.
Крім того, слід зазначити, про імперативність приписів Закону N 5492-VI, оскільки останніми встановлено обов'язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України.
Суд акцентує також увагу і на тому, що відповідно до частини першої статті 21 Закону N5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу може створювати перешкоди у реалізації позивачем своїх громадянських прав.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у вже згаданій вище постанові від 18 листопада 2021 року у справі N 420/4049/20, а також в справі N 420/5353/20 від 21.12.2022 року.
8. Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 245 КАС України наведено перелік рішень, які суд може прийняти у разі задоволення позову.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 3-4 ст. 245 КАС України).
Проаналізувавши наведене вище в контексті встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ. Відтак, вказана позовна вимога також підлягає задоволенню.
9. Водночас, щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача видати неповнолітній ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки, без передачі будь-яких даних про дитину і про батьків, до ЄДДР без оформлення (присвоєння) унікального номеру запису в реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без від цифрованого образу обличчя, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР суд зазначає наступне.
При видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ не передбачено внесення даних особи до Єдиного державного демографічного реєстру.
Відтак, вказані вище вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 року у зразковій справі №806/3265/17.
10. Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на наведене, з урахуванням встановлених обставин справи та системного аналізу положень чинного законодавства України, адміністративний позов слід задовольнити частково, з підстав наведених вище.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Згідно з частиною 1 та 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
2. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням того, що адміністративний позов задоволено частково, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати - судовий збір в сумі 605,20 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Вижницького відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Вижницького відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки.
3. Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Вижницького відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області оформити та видати ОСОБА_1 , у зв'язку із досягненням нею 14-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки.
4. Стягнути на ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Вижницького відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області судові витрати - судовий збір в сумі 605,20 грн.
5. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Угриновська Ірина Андріївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
Відповідач - Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області (вул. Шептицького, 25, м.Чернівці, 58000, код ЄДРПОУ: 37767440).
Суддя О.В. Боднарюк